Ухвала суду № 46797691, 13.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №825/1360/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Л.О.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

13 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А2622 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А2622, Чернігівського обласного військового комісаріату, про визнання протиправною бездіяльності, стягнення нарахованої грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини А2622 (відповідач 1), Чернігівського обласного військового комісаріату (відповідач 2), в якому просив суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача 2 щодо не зарахування його на продовольче забезпечення з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року до в/ч А2622 та не своєчасного подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч А2622; визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 щодо не виплати нарахованої згідно наказів ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 року №575 (додаток №5) за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 4545,96 грн; стягнути з відповідача 1 нараховану грошову компенсацію у сумі 4545,96 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач 1 подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про залишення позову без розгляду або відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.03.2014 року позивач був зарахований на військову службу.

В подальшому наказом ТВО військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 10.12.2014 року №575 вирішено, зокрема, виплатити військовослужбовцям, призваним у зв'язку із мобілізацією, грошову компенсацію замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою №1 (загальновійськова), за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року включно, згідно затверджених відомостей (додатки 1 - 18 до цього наказу) на загальну суму 2446343,18 грн. Згідно додатку 1 до вказаного наказу позивачу належить до виплати компенсація замість належних норм харчування у розмірі 4545,96 грн.

Наказ від 10.12.2014 року №575 винесений за результатами аудиту відповідності продовольчої служби військової частини А2622, яким було встановлено, що військовослужбовці Чернігівського обласного військового комісаріату, які були призвані на військову службу у зв'язку із мобілізацією, в порушення вимог пункту «н» до норми №1 (загальновійськова) постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації», не були зараховані на продовольче забезпечення, що призвело до недоотримання вищевказаною категорією військовослужбовців Чернігівського ОВК грошової компенсації замість належних норм харчування на загальну суму 2446343,18 грн.

Наказом ТВО військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 04.02.2015 року №168 внесені зміни до наказу від 10.12.2014 року №575 в частині розмірів компенсацій, у зв'язку із чим згідно додатку 1 до вказаного наказу позивачу належить до виплати компенсація замість належних норм харчування у розмірі 4545,96 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Соціальний захист військовослужбовців відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частини першої статті 91 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністра оборони України від 9 грудня 2002 року №402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2002 року за №992/7280, затверджено Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час.

Відповідно до положень пунктів 1.4 та 1.5 вказаного Положення до органів управління продовольчої служби належать, зокрема, в управліннях тилу головних командувань видів Збройних Сил України, оперативних командуваннях, армійських корпусах, авіаційних корпусах, корпусах протиповітряної оборони, з'єднаннях, на берегових (плавучих) базах і у військових частинах - продовольча служба.

Забезпечення Збройних Сил України продовольством, технікою та майном здійснюється за схемою: Головне продовольче управління - вид Збройних Сил України, оперативне командування - продовольчий склад - військова частина (гарнізон) - військовослужбовець. Із зміною економічних відносин у державі схема забезпечення військ (сил) може змінюватися згідно з рішенням начальника Тилу Збройних Сил України.

Пунктом 2.3 Положення визначено, що у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

Отже, Військова частина А2622 в даному випадку відноситься до органів управління продовольчої служби.

Відповідно до підпункту «н» пункту 1 приміток до «норми № 1 - загальновійськова» норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №426, за рахунок держави харчуванням забезпечуються, зокрема громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, з дня прибуття їх до військового комісаріату.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з довідки відповідача 2 від 16 березня 2015 року №1643, відповідно до розпорядження начальника центрального управління продовольчого забезпечення ЗС України тилу ЗС України від 07 червня 2012 року №905 Чернігівський обласний військовий комісаріат з 01 вересня 2012 року перебуває на продовольчому забезпеченні при військовій частині А2622.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачу належить грошова компенсація замість встановлених норм харчування, за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року включно, що підтверджується наказом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 10.12.2014 року №575.

Проте, Чернігівський обласний військовий комісаріат не зарахував позивача на продовольче забезпечення до в/ч А2622 у період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року та своєчасно не подав документи на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч А2622, а Військовою частиною А2622 станом на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції зазначена грошова компенсація замість встановлених норм харчування не виплачена, тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправну бездіяльність відповідачів та стягнув на користь позивача нараховану грошову компенсацію в сумі 4545,96 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року встановлено, що позивачем подано позов в межах строків звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Військової частини А2622 залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 15.07.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.