Ухвала суду № 46797658, 14.07.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року справа №805/1155/15-а

зал судового засідання № 1 у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р. Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Гайдара А.В.

розглянувши в порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у

Волноваському районі Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 24 квітня 2015 року

по адміністративній справі №805/1155/15-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України у

Волноваському районі Донецької області

до відділу державної виконавчої служби Волноваського

районного управління юстиції в Донецькій області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання

вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (надалі управління позивач) у березні 2015 року звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції в Донецькій області (надалі відділ, відповідач) про визнання бездіяльності відділу з виконання вимоги № Ф 1552 у виданої управлінням 02.12.2008р. про стягнення з ФОП ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 1704,76грн., виданої 04.03.2009р. про стягнення заборгованості у розмірі 1960,54грн., виданої 02.04.2009р. про стягнення заборгованості у розмірі 2611,17грн., виданої 01.06.2009р. про стягнення заборгованості у розмірі 188,90грн.; зобов'язання відділ вжити заходи примусового виконання вимоги № Ф 1552 у про стягнення вищезазначених сум (а. с. 3,4,5).

Постановою суду першої інстанції від 24 квітня 2015 року Управлінню Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області в задоволенні позову відмовлено, з огляду на безпідставність заявлених вимог (а. с. 43, 44).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а. с. 36, 37).

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що відділом заходи примусового виконання рішень, зазначених у виконавчих документах, не були здійснені на наступний робочий день після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання , що є порушенням ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 33-38 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами пункту 1 та 2 частини 1 статті 197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в провадженні відповідача перебуває зведене виконавче провадження №474-1, яке включає в себе спірні виконавчі провадження: №1/70 - вимога про сплату боргу №Ф-1552 у від 19.12.2008р. видана УПФУ у Волноваському районі про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача 1704,76грн.; №1/881 - вимога по сплаті боргу №Ф-1552 у від 04.03.2009р. видана УПФУ у Волноваському районі про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача 1960,54грн.; №1/968 - вимога про сплату боргу №Ф-1552 у від 02.04.2009р. видана УПФУ у Волноваському районі про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача 2611,17грн.; №1-1083 - вимога про сплату боргу №Ф-1552 у від 24.06.2009р. видана УПФУ у Волноваському районі про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача 188,90грн (а. с. 13, ).

Постановою державного виконавця ВДВС Волноваського районного управління юстиції у Донецькій області від 11 січня 2013 року зупинено вищезазначене зведене виконавче провадження до встановлення місця мешкання боржника.

Згідно протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження згідно статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у ВДВС Волноваського РУЮ в Донецькій області від 10.03.2015 року встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження містяться: запити до Державної податкової інспекції, МРЕВ, БТІ, земельних ресурсів щодо майнового стану боржника; 11.11.2009р. постанова про оголошення у розшук та затримання транспортного засобу; 14.05.2010р. був здійснений виїзд за адресою боржника та держаним виконавцем складено акт про незнаходження боржника за адресою; запит від 18.02.2011р. до Донецького обласного АСО УГРФІЛ про місце реєстрації ОСОБА_3, запит від 10.08.2011р. до управління ДАЇ щодо результатів розшуку майна боржника; подання від 10.12.2012р. про оголошення розшуку боржника; 28.12.2012р. Волноваським районним судом Донецької області винесено ухвалу про розшук боржника.

З матеріалів справи вбачається, що 11.04.2014р. за №4408/02, 07.07.2014р. за №11322/02, 26.09.14р. за №13281/02, 09.01.2015р. за №188/02 позивачем були направлені начальнику Волноваського РВ ГУМВС України у Донецькій області запити, щодо надання інформації про результати розшуку боржника. Відомості щодо місцезнаходження боржника відсутні.

Оцінюючи спірні відносини суд виходить з того, що за положенням ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Відповідно до ст. 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду з поданням про розшук боржника; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Статтею 32 вищезазначеного Закону заходами примусового виконання рішень визначено: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження може бути зупинено у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини.

Відповідно до ст. 39 цього Закону державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк. Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

З аналізу долучених до матеріалів справи документів вбачається, що відповідачем виконані усі передбачені законодавством вимоги щодо виконання виконавчого провадження №474-1, винесена вмотивована постанова про зупинення даного виконавчого провадження до встановлення місцезнаходження боржника, до теперішнього часу обставини, що стали підставою для його зупинення не усунуті, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог позивача.

Звертаючись до суду із позовом та апеляційною скаргою управління не довело на переконання своєї позиції, який саме захід Відділом не виконаний, у чьому саме полягає бездіяльність Відділу та який саме захід із передбачених законом до яких має спонукати суд є необхідним для застосування. Обраний позивачем спосіб судового захисту щодо спонукання до заходів взагалі не відновлює порушене право.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 160, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 року по справі №805/1155/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 року по справі №805/1155/15-а - залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 14 липня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А.Василенко

А.В. Гайдар