Ухвала суду № 46797516, 14.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2015 рокусправа № 804/2143/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТАВ СТАЛЬСЕРВІС» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, 3 особи - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕТАВ СТАЛЬСЕРВІС» (далі - ТОВ «СЕТАВ СТАЛЬСЕРВІС») звернувся до суду з позовом до відповідача Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ), 3 особи - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» (далі - ПАТ «СК «Дніпроінмед»), в якому просить визнати протиправним та скасувати винесене Лівобережною ОДПІ податкове повідомлення - рішення №0000202206 від 20.01.2014 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 329308 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 164654 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000202206 від 20.01.2014 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 4872 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Лівобережною ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 28.11.2013 року по 11.12.2013 року Лівобережною ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «СЕТАВ СТАЛЬСЕРВІС» з питань підтвердження господарських відносин з отримання страхових послуг від ПАТ «СК «Дніпроінмед» за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено акт №1894/22-2/36842029 від 17.12.2013 року.

З акту перевірки вбачається, що до складу валових витрат (адміністративні витрати) у 2012 році згідно із даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 в розрізі кварталів, позивачем включені адміністративні витрати (суми страхових платежів) на загальну суму 1568132, грн., в тому числі: за 2 квартал 2012 року - 492527 грн., 3 квартал 2012 року - 639679 грн., 4 квартал 2012 року - 435926 грн.

На формування зазначених витрат вплинуло укладення договорів страхування з контрагентом ПАТ «СК «Дніпроінмед».

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.140.1.6 п. 140.1 ст.140 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 329308 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року - 10З431 грн., 3 квартал 2012 року 134333 грн., 4 квартал 2012 року 91 544 грн.

Висновки податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтуються на отриманому від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська акті перевірки ПАТ «СК «Дніпроінмед» щодо нікчемності укладених правочинів.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000202206 від 20.01.2014 року, яким ТОВ «СЕТАВ СТАЛЬСЕРВІС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 329308 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 164654 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення - рішення в судовому порядку.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з абз. «д» пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона).

Відповідно до пп. 140.1.6 п.140.1 ст.140 ПК України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Визначення страхування, як форми захисту осіб від настання певних подій, обумовлених договором страхування, не включає такої ознаки, як обов'язкове і неминуче настання відповідної події,яка може не настати, а суть страхування полягає в тому, що застрахована особа (страхувальник) за плату страховику, отримує захист від наслідків можливого настання відповідної події. Тобто з моменту набрання чинності договором страхування (сплати страхового платежу) і протягом всього строку дії договору страхування, послуга страхування є наданою, оскільки протягом всього терміну дії такого договору застрахований інтерес страхувальника є захищеним.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «СЕТАВ СТАЛЬСЕРВІС» та ПАТ «СК «Дніпроінмед» укладено генеральний договір добровільного страхування вантажів № ГР-02/04/12-С від 02.04.2012 року, та договори добровільного страхування майна № ИМ-02/04/І2-С від 02.04.2012 року, № ИМ-02/07/12-С від 02.07.2012 року, № ИМ-01/10/12-С від 01.10.2012 року, № ИМ-02/04/12-1-С від 02.04.2012 року, № ИМ-02/07/12-С-1 від 02.07.2012 року,які відповідають вимогам до оформлення договорів страхування, встановленим ч.4 ст. 16 Закону України "Про страхування".

Умовами вищезазначених договорів добровільного страхування визначено, що Страхувальник сплачує Страховику страхові платежі, а Страховик у разі настання страхового випадку здійснює страхову виплату в межах страхової суми і на умовах, передбачених договором.

Суд першої інстанції правильно взяв до уваги, що фінансові ризики ТОВ "СЕТАВ СТАЛЬСЕРВІС", які становлять предмет договорів страхування, прямо пов'язані із провадженням позивачем господарської діяльності, що підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV, а саме: договорами страхування, платіжними дорученнями про сплату страхових платежів, банківськими виписками тощо.

Сплачені позивачем для ПрАТ "Страхова компанія "Дніпроінмед" страхові платежі, розраховані страховиком в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, зокрема у розмірі 3 %, при цьому доказів того, що розмір відсоткової ставки розрахований не у межах звичайної ціни, відповідачем не надано.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивач правомірно включив до складу валових витрат відповідних періодів суми сплачених страхових платежів та мав необхідні розрахункові та інші документи, що є підставою для відображення таких документів в бухгалтерському та податковому обліку та включення витрат до складу валових витрат за період 2 - 4 квартал 2012 року.

Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладених позивачем з ПАТ «СК «Дніпроінмед» правочинів, відсутні рішення суду про визнання їх такими, також не існує судових рішень, якими ПАТ «СК «Дніпроінмед» визнано фіктивним, а його установчі документи - недійсними, на час дії угод ПАТ «СК «Дніпроінмед» не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем висновок про нікчемність зазначених правочинів зроблений на припущеннях.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України згідно приписів ч.2 ст.71 КАС України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0000202206 від 20.01.2014 року є обґрунтованим та вірним.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

Судом першої інстанції правомірно у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, стягнуто на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 4872 грн.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова