Постанова № 46797192, 07.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 липня 2015 року 10:21 № 826/8951/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Дмитренка О.О.,

представника відповідача - Калімулліної М.Ш.,

представника відповідача - Північук Л.І., Бахматова М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві до Державного управління справами, Національного комплексу «Експоцентр України» про стягнення коштів за рахунок активів,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна податкова інспекція у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві до Державного управління справами, Національного комплексу «Експоцентр України» про стягнення коштів за рахунок активів, мотивуючи звернення тим, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу зі сплати земельного податку з юридичних осіб, податку на додану вартість та прибутку на прибуток підприємств на загальну суму 16030847,72 грн., сума якого є узгодженою, однак не сплачена в добровільному порядку.

В позовній заяві позивач просить суд стягнути кошти з органу управління НК «Експоцентр України» (код ЄДРПОУ 21710384) Державного управління справами (код ЄДРПОУ 00037256) на суму податкового боргу у розмірі 16030847,72 грн.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Національного комплексу «Експоцентр України» зазначив, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві є доведеними та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник Державного управління справами в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві встановлено, що за Національним комплексом «Експоцентр України» обліковується податкова заборгованість зі сплати земельного податку з юридичних осіб, податку на додану вартість та прибутку на прибуток підприємств на загальну суму 16030847,72 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема картки особового рахунку платника податків з ПДВ на початок 2010 року недоїмка складає 923226,85 грн. Станом на грудень 2010 року відповідно до картки особового рахунку платника податків у відповідача зі сплати ПДВ обліковується недоїмка у розмірі 2389959,27 грн.

У 2011 року НК «Експоцентр Україна» подано податкові декларації та самостійно сформовані суми, що підлягають сплаті до державного бюджету з ПДВ.

Позивачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ПДВ НК «Експоцентр Україна», за результатами якої складено акт №500-15/20-213 від 14.11.2011 року.

17.11.2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0029621520 від 17.11.2011 року, яким НК «Експоцентр Україна» донараховано штраф у розмірі 331996,61 грн.

У зв'язку з поданням НК «Експоцентр Україна» 17.11.2011 р. та 15.12.2011 р. податкових декларацій з ПДВ, станом на грудень 2011 року відповідно до картки особового рахунку платника податків зі сплати ПДВ у відповідача обліковується заборгованість у сумі 3427789,65 грн.

У 2012 році відповідачем 17.01.2012 р., 15.02.2012 р., 15.03.2012 р., 20.04.2012 р., 21.05.2012 р., 20.06.2012 р., 20.07.2012 р., 20.08.2012 р. до ДПІ у Голосіївському районі подавалась податкова звітність, перевіркою даних яких встановлено, що не подано податкову звітність з податку на додану вартість, несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ.

26.09.2012 р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0020711520, яким донараховано суму грошового зобов'язання за основним платежем 14351 грн. та штрафні санкції 3587,75 грн., на загальну суму 17938,75 грн.

20.09.2012 р., 22.10.2012 р., 20.11.2012 р., 29.11.2012 р. та 18.12.2012 р. відповідачем подано податкові декларації, у зв'язку з цим у відповідача станом на 30.12.2012 року обліковується заборгованості по сплаті ПДВ у розмірі 5088378,12 грн.

Як вбачається з картки особового рахунку платника ПДВ заборгованість за 2014 рік з урахуванням самостійно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість та податкового повідомлення-рішення становить 8127812,63 грн.

На початку 2015 року відповідачем було подано податкову звітність по сплаті ПДВ, таким чином останнім самостійно визначено суму, що підлягає сплаті у розмірі 113308 грн., а відтак станом на 30.04.2015 р. непогашена заборгованість у відповідача по сплаті ПДВ на суму 8593033,63 грн.

Водночас, з детального розрахунку податкового боргу платника та картки особового рахунку вбачається, що станом на 30.04.2015 р. у відповідача обліковується заборгованість зі сплати земельного на суму 7 436 953, 86 та є непогашеною.

Як зазначив позивач, у відповідача обліковується заборгованість з податку на прибуток підприємств у сумі 860,23 грн., однак відповідно до наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення №1510026 від 03.02.2015 р. НК «Експоцентр Україна» сплатило суму заборгованості з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

При цьому, згідно п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 58.13 ст. 58 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

З урахуванням наведеного в сукупності, зазначена сума податкових зобов'язань є узгодженою.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Статтею 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулось до Державного управління справами як до органу управління НК «Експоцентр Україна» із поданням №611/9/26-50-23-02 від 03.12.2014 р. з проханням розглянути питання щодо: 1) надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; 2) досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; 3) ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; 4) виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Зазначене подання отримане Державним управлінням справами 12.12.2014 р., однак станом на момент звернення позивача до суду відповіді на нього не надало.

Відповідно до п.96.3 ст. 96 ПК України у разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Зважаючи на наведене, враховуючи, що судом на підставі наявних матеріалів справи та облікових карток платника податків встановлено існування у Національного комплексу «Експоцентр Україна» податкового боргу в розмірі 16029987,49 грн. (з урахуванням сплати відповідачем 860,23 грн.), сума якого є узгодженою, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи податкового органу, відповідачем не надано та судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві підлягають задоволенню в частині.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві задовольнити частково.

Стягнути з органу управління НК «Експоцентр України» (код ЄДРПОУ 21710384) Державного управління справами (код ЄДРПОУ 00037256) кошти на суму податкового боргу у розмірі 16029987,49 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов