Постанова № 46797061, 28.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28 травня 2015 року 15 год. 15 хв. № 826/3401/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хаскі Україна" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хаскі Україна" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення до "0" задекларованого позивачем податкового кредиту із контрагентами ТОВ "ЮКК "Зевс", ТОВ "Фест-Груп", ТОВ "К.А.М. Трейд Союз", ТОВ "РБВ "Рем", ТОВ "Продмаркет-2012", ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" за період із 01 вересня 2013 року по 31 липня 2014 року, а також щодо зменшення до "0" податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість (далі - ПДВ) із контрагентами-покупцями за період із 01 вересня 2013 року по 31 липня 2014 року.

В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки дії відповідача суперечать нормам законодавства та порушують права і інтереси позивача як платника податків. Відповідач не має права здійснювати коригування показників податкової звітності платника податків на підставі висновків акту перевірки.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 01 квітня 2015 року судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

До суду 14 квітня 2015 року через канцелярію від відповідача надійшли додаткові письмові докази на обґрунтування заперечень проти позов , які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 17 по 23 вересня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 25 вересня 2014 року складено акт № 931/3-26-50-22-03-38805882 про результати документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам із ТОВ "ЮКК "Зевс", ТОВ "Фест-Груп", ТОВ "К.А.М. Трейд Союз", ТОВ "РБВ "Рем", ТОВ "Продмаркет-2012", ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" за період із 01 вересня 2013 року по 31 липня 2014 року (далі - акт перевірки), згідно з висновками якого, задекларований позивачем податковий кредит з переліченими контрагентами за вказаний період зменшений до "0", податкові зобов’язання з контрагентами-покупцями за той самий період також зменшені до"0".

За результатами розгляду заперечень в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки залишені без змін.

У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів (далі - Наказ № 266).

Згідно з п. 1.3, п. 2.8, п. 2.21 Наказу № 266, для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Працівники підрозділу ведення та захисту податкової звітності несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений контролюючим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України. Викладене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст. 54 ПК України та його узгодження.

Тобто, контролюючий орган не має право коригувати показники податкової звітності платника податків на підставі акту перевірки.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, відповідно до п. 1.3 яких, під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів"; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ "Митниця"; підсистема "Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС "Реєстри платників податків".

Згідно з п. 75.1 ст. 75, п. 86.1, п. 86.8 ст. 86 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Тобто, у разі складання акту за наслідками перевірки платника податків контролюючий орган визначає грошове зобов'язання та нараховує штрафні санкції тільки шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, яке, у разі незгоди, може бути оскаржене в адміністративному (досудовому) та/або судовому порядку.

Отже, проаналізувавши вище викладені норми, суд вважає, що відображення в АІС "Податковий блок" інформації про результати перевірки позивача, оформленої актом перевірки, є протиправним.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2015 року у справі № К/800/40121/14.

Як з’ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідачем на підставі акту перевірки здійснено коригування показників податкової звітності позивача.

Зокрема, як вбачається з наявних у матеріалах справи скріншотів, поданих відповідачем до суду через канцелярію, 26 вересня 2014 року, тобто після проведення перевірки позивача, за результатами якої складено акт перевірки, відповідачем відкориговано показники податкової звітності позивача щодо взаємовідносин із:

- постачальник: ТОВ "К.А.М. Трейд Союз": стан: 7, сума ПДВ: "0", сума ПДВ "0", відхилення - сума ПДВ: "0";

- постачальник: ТОВ "РБВ "Рем": стан: 7, сума ПДВ: "0", сума ПДВ "0", відхилення - сума ПДВ: "0";

- постачальник: ТОВ "Продмаркет-2012": стан: 11, сума ПДВ: "0", сума ПДВ "0", відхилення - сума ПДВ: "0";

- постачальник: ТОВ "РБВ "Рем": стан: 7, сума ПДВ: 96332, сума ПДВ: "0", відхилення - сума ПДВ: -96332;

- постачальник: ТОВ "Фест-Груп": стан: 0, сума ПДВ: "0", сума ПДВ "0", відхилення - сума ПДВ: "0";

- постачальник: ТОВ "ЮКК "Зевс": стан: 0, сума ПДВ: 14008, сума ПДВ: "0", відхилення - сума ПДВ: -14008;

- постачальник: не визначено: стан: -, сума ПДВ: "0", сума ПДВ "0", відхилення - сума ПДВ: "0";

- постачальник: ТОВ "ЮКК "Зевс": стан: 0, сума ПДВ: 24600, сума ПДВ: "0", відхилення - сума ПДВ: -24600;

- постачальник: ТОВ "ЮКК "Зевс": стан: 0, сума ПДВ: 15200, сума ПДВ: "0", відхилення - сума ПДВ: -15200.

Враховуючи вище викладене, суд зазначає, що у ході розгляду справи позивачем надано суду копії первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій за його участю та участю його контрагентів, а саме договорів, актів наданих послуг, звітів про об’єм виконаних робіт, податкових накладних, платіжних доручень, банківських виписок.

Дослідивши вище перелічену первинну документацію, суд прийшов до висновку, що фінансово-господарські операції позивача з його контрагентами дійсно мали реальний характер.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв’язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, які містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірними.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у таких документах.

Доводи контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб’єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб’єктом.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо формування відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відсутність у розпорядженні контролюючого органу документів суб'єкта господарювання або необізнаність контролюючого органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, а тим більше для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів. Норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки контролюючим органом, а також факт ненадання таким суб'єктом документів для перевірки є прямим та достатнім свідченням про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Сам по собі факт допущення, за переконанням контролюючого органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд зазначає, що заявлена позивачем вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення до "0" задекларованого позивачем податкового кредиту із контрагентами ТОВ "ЮКК "Зевс", ТОВ "Фест-Груп", ТОВ "К.А.М. Трейд Союз", ТОВ "РБВ "Рем", ТОВ "Продмаркет-2012", ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" за період із 01 вересня 2013 року по 31 липня 2014 року, а також щодо зменшення до "0" податкових зобов'язань позивача з ПДВ із контрагентами-покупцями за період із 01 вересня 2013 року по 31 липня 2014 року, є обґрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хаскі Україна" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв’язку з тим, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ним судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо зменшення до "0" задекларованого товариством з обмеженою відповідальністю "Хаскі Україна" (код ЄДРПОУ 38805882) податкового кредиту із контрагентами ТОВ "ЮКК "Зевс", ТОВ "Фест-Груп", ТОВ "К.А.М. Трейд Союз", ТОВ "РБВ "Рем", ТОВ "Продмаркет-2012", ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" за період із 01 вересня 2013 року по 31 липня 2014 року, а також щодо зменшення до "0" податкових зобов’язань товариства з обмеженою відповідальністю "Хаскі Україна" (код ЄДРПОУ 38805882) з податку на додану вартість із контрагентами-покупцями за період із 01 вересня 2013 року по 31 липня 2014 року.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин