Постанова № 46796881, 13.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 липня 2015 року № 826/12212/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до третя особа Відділу державної виконавчої служби Оболоньского районного управління юстиції у місті Києві Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві про скасування постанови В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємць ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Оболоньского районного управління юстиції у місті Києві (далі по тексу - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві, в якому просить визнати нечинною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Оболоньского районного управління юстиції у місті Києві від 26 травня 2015 року про відкриття виконавчого провадження № 47656916.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/12212/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 02 липня 2015 року, яке відклалось на 07 липня 2015 року у зв'язку необхідністю отримання матеріалів виконавчого провадження.

У судовому засіданні 07 липня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, хоча про дату, часта місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Оболоньского районного управління юстиції у місті Києві від 26 травня 2015 року відкрито виконавче провадження № 47656916 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-10560/10/2670 від 05 вересня 2013 року про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 203544,33 грн.

Не погоджуючись із спірною постановою, позивач зазначає про її прийняття із порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: згідно змісту виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-10560/10/2670 від 05 вересня 2013 року строк пред'явлення виконавчого листа 13 серпня 2014 року, в той час як постанова про відкриття виконавчого провадження датована 26 травня 2015 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд погоджується із позовними вимогами з огляду на наступне.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Статтею 22 цього Закону визначено строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, згідно з якими судові рішення - виконуються протягом року, з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення, якщо інше не передбачено законом.

Згідно постанови Відділу державної виконавчої служби Оболоньского районного управління юстиції у місті Києві від 26 травня 2015 року рішення вступило в силу 14 серпня 2013 року, а тому останній строк його виконання є 14 серпня 2014 року.

Відповідачем матеріалів виконавчого провадження № 47656916 не надано, у спірній постанові про відкриття виконавчого провадження від 26 травня 2015 року дату подання документу про примусове виконання не зазначено, тому, враховуючи дату відкриття виконавчого провадження - 26 травня 2015 року, суд вважає, що Стягувачем подано виконавчий документ до виконання із порушенням встановленого строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем обов'язок щодо доказування не виконано, матеріалів виконавчого провадження не надано.

Відповідно до частини 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року зобов'язано відповідача надати завірені належним чином копії матеріалів спірного виконавчого провадження № 47656916, проте вимоги суду не виконано.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими та погоджується із доводи позивача про звернення до виконавчої служби із пропуском встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Також, судом враховано, що спірна постанова не містить інформації про дату подання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-10560/10/2670 від 05 вересня 2013 року до примусового виконання.

Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження є такою, що прийнята із порушення Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Оболоньского районного управління юстиції у місті Києві від 26 травня 2015 року про відкриття виконавчого провадження № 47656916.

3. Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник