Постанова № 46796466, 06.07.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 р. м. Чернівці справа № 824/991/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спіжавки Г.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Григоряк У.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міжрайонної загально-профільної МСЕК №2 про визнання дій дискримінаційними, визнання нечинним і скасування рішення, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міжрайонної загально-профільної МСЕК №2 про визнання дій дискримінаційними, визнання нечинним і скасування рішення, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем повідомлено наступне.

Під час проходження військової служби в 2014 році позивачем отримано невиліковне захворю вання "неспецифічний виразковий коліт" (далі-НВК), яке з супутніми захворюваннями, пов'язаними з проходженням служби лікував у військових медичних закладах при проходженні служби, а після звільнення - у цивільних медичних закладах.

За весь період проходження військової служби в Збройних Силах України позивач набув невиліковних захворювань, які потребують постійного лікування та засвідчені відповідними свідоцтвами про хворобу, виданими військово-медичними закладами, документами медичного огляду ОСОБА_1 Чернівецьким 376 військовим госпіталем, затвердженими ЛКК від 19.03.2015 р. та іншими документами, що підтверджують факт отримання цих захворювань при проходженні служби та прогресування перебігу кількох з них.

11.12.2014 року за направленням міської поліклініки №1 м. Чернівці позивач пройшов експертизу у МСЕК №2. Не погодившись з рішенням вказаної комісії, позивач в досудовому порядку оскаржив його до Чернівецької обласної МСЕК. 08.01.2015 року обласна МСЕК оглянула його повторно.

10.03.2015 року, на засіданні обласної МСЕК йому було доведене рішення комісії - підтримати рішення міжра йонної загально-профільної МСЕК №2 м.Чернівці, а рішення про наявність чи відсутність інвалідності у ОСОБА_1 обласної МСЕК прийняте не було.

Позивач оскаржив рішення Чернівецької обласної МСЕК до МОЗ України письмовою заявою, що зареєстрована в центрі звернень МОЗ України №Д-2913 від 17.03.2015 року. Однак, МОЗ України у встановлені законодавством строки рішення не прийняло, повторний огляд проведений не був.

У зв'язку з неможливістю вирішити спір в досудовому порядку, вказує позивач, він почав належним чином готувати документи та докази для звернення до суду.

На запит з приводу отримання медичної інформації, яка міститься в міжрайонній загально-профільній МСЕК №3 та Чернівецькій обласній МСЕК, щодо себе 23.01.2015 року позивач отримав лист від голови комісії МСЕК №2 з відмовою в наданні запитуваних документів на підставі відсутності медико-експертної справи в архіві центру МСЕК.

16.03.2015 року позивач отримав лист голови МСЕК №2 №33/1 з відмовою в надані запитуваних документів з обґрунтуванням відмови в наданні інформації - "на всі поставлені Вами питання вже надано детальні відповіді обласною МСЕК".

Отже, стверджує позивач, головою МСЕК №2 ОСОБА_2 в порушення вимог ст.ст. 7, 14, 15 Закону України "Про звернення громадян", було створено перешкоди для реалізації його прав і законних інтересів, внаслідок чого він зазнав обмежень у реалізації та користуванні своїм правом на інформацію, чим, згідно ст.1 ч.2. Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" зазнав дискримінації з боку вказаної посадової особи.

Рішення обласної МСЕК про відмову в задоволенні вимог, відповідно до запиту позивача на інформацію щодо себе не доведене до його відома в письмовій формі з посиланням на Закон, з викладенням мотивів відмови та роз'ясненнями порядку оскарження, чим, як стверджує позивач, було порушено його права, свободи та законні інтереси.

19.03.2015 року позивач пройшов рекомендований обласною МСЕК медичний огляд у 376-му військовому госпіталі м. Чернівці, де всі захворювання, відповідно Свідоцтв про хворобу капітана ОСОБА_1 підтверджені, а по деяким виявлено зазначене погіршення та прогресування перебігу. На підставі цього медичні документи по всім захворюванням були направлені військовим госпіталем на обласну МСЕК 19.03.2015 року за скеруванням Чернівецького МВК №33/83 від 10.03.2015 року для медичного огляду та визначення відсотку втрати працездатності і групи інвалідності по захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби в періоди з 03.08.1992 року по 16.09.2008 року та з 19.03.2014 року по 16.07.2014 року.

03.04.2015 року МСЕК №2 позивач було проведено опитування, медичний огляд, соціальну експертизу, на підставі яких прийнято та проголошене рішення комісії, видані відповідні довідки по цим рішенням.

Як повідомляє позивач, його викликали на комісію на 13.00, а запросили з коридору до кабінету комісії через більше години очікування. Кілька людей, що були викликані на експертизу на час огляду після 13.00 були викликані комісією перед ним, що, як вважає позивач, є прямою дискримінацією відповідно ст.1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні". Окрім того, в порушення п. 14, 19 Положення про МСЕк, не вирішено питання про допущення довіреної особи позивача за його письмовим клопотанням до експертизи, внаслідок чого, вказує позивач, він зазнав обмеження в реалізації та користуванні своїми правами і свободами, передбаченими ст. 242 ЦК України та п.14 "Положення про МСЕк", а відповідно ст.1 ч.2. Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" зазнав дискримінації.

Огляд позивача на експертизі 03.04.2015р. проводився усіма присутніми членами комісії: невропатологом, терапевтом та безпосередньо головою комісії -хірургом.

Присутні на комісії 03.04.2015 року голова та два члени комісії МСЕК №2 не створювали кворум, тобто не було кількості членів комісії, встановленої законодавством про МСЕК. Тому, стверджує позивач, результати експертного огляду, які були внесені до акту огляду та протоколу засідання комісії, всі прийняті рішення комісією та видані довідки були здійснені з порушенням законодавства про медико-соціальну експертизу, тому чинності не мають і повинні бути скасовані судом як неправомірні.

Також, позивач вказує, що документи, які він кло потав залучити до його медико-експертної справи та просив розглянути комісією були відсутні в документах медико-експертної справи, що свідчить про порушення порядку розгляду його звернення всупереч статті 7 Закону України «Про звернення громадян» та п. 19 «Положення про МСЕК».

Вказані дії, вважає позивач, свідчать про дискримінацію з боку посадових осіб МСЕК №2 та призвели до того, що документи, які стосуються стану його здоров'я, перебігу захворювань, ступеня втрати працездатності в повному обсязі розглянуті комісією не були, а рішення, що комісією були прийняті на підставі неповних, необ'єктивних, необґрунтованих даних, без розгляду всіх документів, що підлягають обов'язковому розгляду, і тому всі рішення комісії по експертизі ОСОБА_1 підлягають скасуванню.

Позивач також наголошує на тому, що запис комісії, зроблений в листку непрацездатності ОСОБА_1 серії АГГ №825503, засвідчений підписом голови МСЕК №2 та печаткою МСЕК №2 - зроблений всупереч вимогам «Інструкції про порядок заповнення лиска непрацездатності», затвердженою наказом МОЗ України, №532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004 року і тому підлягає скасуванню.

На підставі невизнання МСЕК №2 ОСОБА_1 непрацездатним, листок непрацездатності серії АГГ №825503 був закритий, а в графі листка непрацездатності «Стати до роботи» зазначена дата, наступна за датою огляду в МСЕК, тобто, з 04.04.2015 року позивач повинен приступити до роботи, що як він зазначає, є позбавлення його права на звільнення від роботи по хворобі.

Позивач вважає, що рішення МСЕК №2 по експертизі ОСОБА_1 прийняті з дискримінацією щодо нього, з порушенням законодавства, видані йому довідки на підставі неправомірних рішень МСЕК №2 є незаконними та підлягають скасуванню, а моральна шкода, завдана йому незаконними діями та рішеннями, що становить 6 000грн. підлягає відшкодуванню МСЕК №2.

Тому, на підставі вище викладеного, з урахуванням уточнення до позовних вимог, просить

1. Визнати дискримінацію ОСОБА_1 з боку посадових осіб МСЕК №2.

2. Визнати незаконним та скасувати повністю рішення МСЕК №2, видану довідку №20 від 02.04.2015 року, довідку серії БВМ-2008 від 02.04.2015р. по медико-соціальній експертизі ОСОБА_1 за направленням Чернівецького МВК №33

83 від 10.03.2015 року, направленням на МСЕК Чернівецького військового госпіталю А1028.

3. Зобов'язати МСЕК №2 визнати ОСОБА_1 непрацездатним на день проведення його медико-соціальної експертизи та зробити виправлення в листку непрацездатності ОСОБА_1 серії АГГ № 825503 відповідно чинного законодавства про продовження строку тимчасової непрацездатності.

4. Зобов'язати МСЕК №2 надати ОСОБА_1 належним чином завірені копії всіх матеріалів усіх медико-соціальних експертиз ОСОБА_1, в т.ч. копії всіх документів, передбачених наказом МОЗ України №577 від 30.07.2012 року, копії протоколів засідань всіх комісій, копії усіх рішень комісій, копії призначених реабілітаційних заходів по усіх рішеннях комісій.

5. Зобов'язати МСЕК №2 повторно провести медико-соціальну експертизу ОСОБА_1 для встановлення інвалідності та визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках за направленням Чернівецького військового госпіталю А1028 та направленням Чернівецького військового комісаріату №33/83 від 10.03.2015 року з виконанням комісією всіх покладених на неї законодавством обов'язків та надати дозвіл на відеозапис експертизи.

6. Зобов'язати МСЕК №2 залучити до документів медико-експертної справи ОСОБА_1 та розглянути за його участю при проведенні повторної медико-соціальної експертизи ОСОБА_1К документи його звернення до МСЕК №2.

7. Зобов'язати МСЕК №2 при проведенні повторної медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 приймати рішення по встановленню йому групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду, враховуючи стійкі, вираженої важкості порушення функцій його організму, значне обмеження життєдіяльності, значний ступінь втрати професійної працездатності по кожному з захворювань відповідно Свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 № 28 від 04.06.2008 р., Свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 №329/2 від 05.06.2014 р., результатів медичного огляду ОСОБА_1, затверджених ЛКК Чернівецького військового госпіталю від 19.03.2015 р., іншої документації, що стосується його захворювань.

8. Зобов'язати МСЕК №2 при проведені повторної медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 при прийнятті рішення по встановленню ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, встановити підсумковий сумарний відсоток стійкої втрати працездатності по результатам відсотків стійкої втрати працездатності по кожному захворюванню окремо ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 № 28 від 04.06.2008 р., Свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 №329/2 від 05.06.2014 р., результатів медичного огляду ОСОБА_1, затверджених ЛКК Чернівецького військового госпіталю від 19.03.2015 року, інших медичних документів, що стосуються захворювань ОСОБА_1, виконати дії, передбачені Наказом МОЗ України №420 від 05.06.2012 року та видати «Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках», затверджену Наказом МОЗ України №577 від 30.07,2012 року з зазначенням причинного зв'язку втрати працездатності.

9. Зобов'язати МСЕК №2 виконати в повному обсязі вимоги ст.2.11., 2.12. Наказу МОЗ України №420 від 05.06.2012 року, скласти та видати індивідуальну програму реабілітації ОСОБА_1 у разі визнання його інвалідом або встановлення факту втрати ним професійної працездатності на повторній медико-соціальній експертизі у встановлені законодавством терміни.

10. Стягнути з МСЕК №2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у відшкодування завданої йому моральної та матеріальної шкоди на суму 59579 грн. 76 коп. та 21068 грн. 25 коп. відповідно, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю комісії.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких пояснив, що Рішення міжрайонної загально-профільної МСЕК про визначення розмірів втрати працездатності гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято 02.04.15 р. В цей же день йому була видана відповідна довідка про розміри втрати працездатності під розпис.

Зазначене рішення у місячний термін не було оскаржено, тому воно вступило в дію і набрало юридичної сили.

ОСОБА_1 на сьогоднішній день не є інвалідом і ніколи ним не був, хоча намагається ним стати, щоб уникнути мобілізації, у зв'язку з чим він не виконує рекомендації начальника ВЛК ЗР від 23.01.2015 р. №51, згідно якого для прийняття остаточної постанови ВЛК, в тому числі про причинний зв'язок його захворювань йому було запропоновано пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби на теперішній час, але на огляд у 376 військовому госпіталі (м. Чернівці) він не з'являється.

Разом з тим, вказує відповідач, ОСОБА_1 регулярно подає звернення у різні державні установи, а тепер і в суд на дії МСЕК. Таким чином, відволікаючи військкомат та ВЛК від прийняття рішення по його здатності до військової служби, як особи, котра в минулому була кадровим військовим, намагається здійснити на МСЕК тиск щодо прийняття незаконного рішення.

Щодо твердження позивача про незаконність рішення, так як на засіданні не був присутній лікар-реабілітолог та психолог, відповідач зазначив, що до основних функцій лікаря-реабілітолога МСЕК належить розробка індивідуальних програм реабілітацій для інвалідів. Оскільки позивач не являється інвалідом, то розробка ІПР для нього законодавством не передбачена. Психолог в штаті МСЕК не передбачений, тому він не міг бути присутнім на комісії.

В додаткових поясненнях, наданих суду, відповідач вказав, що вперше ОСОБА_1 оглянутий загальнопрофільною МСЕК №2 11.12.14р.

Того ж дня із архіву МСЕК №1 була отримана медико-експертна справа попереднього огляду від 03.11.2008 р. За результатами огляду був встановлений діагноз: неспецифічний виразковий коліт середньої ступені важкості, нестійка ремісія, хронічний гепатит, змішаної етіології малоактивний компенсований. Хронічний безкам'янний холецистит, нестійка ремісія, хронічний панкреатит з помірною зовнішньо-секреторною недостатністю, нестійка ремісія. Остеохондроз шийно-грудного відділу хребта без статико-динамічних порушень.

Враховуючи незавершене лікування, комісією була дана санкція на продовження перебування ОСОБА_1 на лікарняному листку (Л/Л). В той же час позивачу було вказано на невідповідність поданого ним свідоцтва про хворобу № 329/2 виданого ВЛК терапевтичного профілю ВМКЦ західного регіону, м. Львів від 29.05.14 р., попередньому свідоцтву №28 виданому ВЛК військового госпіталю м. Чернівці від 29.05.08 р. Вказані документи суперечать один одному та повинні бути приведені у відповідність до чинного законодавства.

ОСОБА_1 написав заяву про незгоду з рішенням первинної комісії до обласної МСЕК.

08.01.15р. він був оглянутий обласною комісією, якою було винесено заключення: "підтвердити рішення первинної МСЕК, наявна на даний час патологія хворого не інвалідизує". Одночасно йому було повторно повідомлено про вищезгадану невідповідність наявних двох свідоцтв про хворобу ВЛК та необхідність повторного свідчення на ВЛК Західного регіону, м. Львів.

Отримавши відмову про повторне проходження ВЛК від позивача, обласна МСЕК медико-експертну справу ОСОБА_1 направила для заочної консультації до ВЛК Західного регіону 14.01.15 р. з вимогою внести ясність по даному питанню. У відповіді вищезгаданої установи від 23.01.15 р., вказано: "для прийняття остаточної Постанови, у тому числі про причинний зв'язок захворювання відповідно до пункту 2.4.6 та 20.2 вимог положення про ВЛК в ЗС України затвердженого наказом МО України від 14.08.08 р. №402, ВЛК західного регіону було прийняте рішення (15.08.14 р. №806) направити ОСОБА_1 на повторний медичний огляд у ВМКЦ Західного регіону м. Львів. Однак, ОСОБА_1 не прибув на повторний огляд у ВМКЦ ЗР". І далі "капітана ОСОБА_1 повідомлено (30.09.14 р. вих. №994) про необхідність пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби на теперішній час у 376 військовому госпіталі м. Чернівці за направленням військового комісара".

Додатково відповідач повідомив, що вказане в обох свідоцтвах формулювання, а саме: "обмежено придатний до військової служби" не дає можливості встановлення групи інвалідності військовослужбовцю. Це формулювання вказує на можливість призову особи до збройних сил України, можливість виконувати нею свої функціональні обов'язки відповідно до освіти у тилу, штабі, тощо.

Повторно ОСОБА_1 був оглянутий 02.04.15 р. по завершенні лікування на Л/Л.

Аналіз медичних документів показує, що за даний період, він проходив єдине стаціонарне лікування в проктологічному відділенні ОКЛ з 20.01.15 по 10.02.15 р. з діагнозом: хронічний неспецифічний виразковий коліт середньої важкості, загострення, легка кровотеча. Весь інший час він перебував на амбулаторному лікуванні, а саме замісній терапії.

Проаналізувавши вищезгаданий витяг історії хвороби, комісія прийшла до висновку, що перебіг захворювання у позивача між легким та середнім ступенем важкості.

Це дало підстави для встановлення діагнозу: Неспицифічний виразковий коліт, середньої важкості, нестійка ремісія, рецидивуючий перебіг, ускладнений кишковою кровотечею легкого ступеню (20.01.15). Хронічний гепатит змішаний малоактивний компенсований. Хронічний безкам'янний холецистит, нестійка ремісія, хронічний панкреатит з помірною зовнішньо-секреторною недостатністю, нестійка ремісія. Гіпертонічна хвлороба II ст. ІХС дифузний кардіосклероз СНІФКII. Поширений остеохондроз хребта без статико-динамічних порушень.

Така патологія відповідно наказу МОЗ України від 05.06.12 р. №420 "Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення МСЕК ступеню стійкої втрати працездатності у відсотках працівникам яким заподіяне ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків", по пункту 10.1 дає змогу встановити 15-25% втрати працездатності. Комісією було встановлено 25% втрати працездатності. Інші хвороби серцево-судинної системи, печінки, щитовидної залози, хребта відповідно до свідоцтва про хворобу №329/2 за 2014 р. ВЛК визнані не пов'язаними з проходженням військової служби, а узгодити даний документ з попереднім свідоцтвом про хворобу №28 за 2008 р., як повідомляє відповідач, ОСОБА_1 не бажає.

Даний комплекс патологій не підпадає під жоден з пунктів "Переліку захворювань, дефектів, необоротних морфологічних станів, порушень функцій органів та систем організму при яких група встановлюється без строку переогляду" передбачених наказом МОЗ №561 від 05.09.11 р. Також, жоден із критеріїв обмеження здатності до життєдіяльності передбачених постановою КМУ від 03.11.08 р., що дозволяють встановити групу інвалідності, примінити в даному випадку неможливо.

Тому, наголошує відповідач, комісія одноголосно прийшла до висновку, що в даному випадку встановлюється 25% втрати працездатності без встановлення ознак інвалідності, про що ОСОБА_1 були видані відповідні документи.

За наведених вище підстав, відповідач наполягає на визнанні безпідставними звинувачення ОСОБА_1 до загальнопрофільної МСЕК №2 щодо його дискримінації, а прийняті рішення МСЕК №2 такими, що є обґрунтованими та вступили в законну силу.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, наполягав на відмові в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини в справі, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, дійшов висновку про відмову в задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Так, судовим розглядом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу з 03.08.1992р. по 16.09.2008р. та з 19.03.2014 по 16.07.2014р.

23 липня 2014 року Чернівецьким ОВК було видано Свідоцтво про хворобу №329/2 від 05.06.2014 року, зі змісту якого слідує: "Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання: неспицифічний виразковий коліт, середнього ступеня важкості, проктосигмоїдит, фаза нестійкої ремісії. Хронічний внутрішній геморой з рідкими загостреннями при успішному лікуванні". "Обмежено придатний до військової служби".

11 грудня 2014 року на підставі направлення міської поліклініки №1 м. Чернівці та отриманих з МСЕК №1 медико-експертної справи попереднього огляду від 03.11.2008р. позивач пройшов експертизу у МСЕК №2. За результатами огляду був встановлений діагноз: "Неспецифічний виразковий коліт середньої ступені важкості, нестійка ремісія, хронічний гепатит, змішаної етіології малоактивний компенсований. Хронічний безкам'янний холецистит нестійка ремісія, хронічний панкреатит з помірною зовнішньо-секреторною недостатністю, нестійка ремісія. Остеохондроз шийно-грудного відділу хребта без статико-динамічних порушень." Видана санкція на продовження перебування ОСОБА_1 на лікарняному листку.

Вказано на невідповідність поданого ним свідоцтва про хворобу № 329/2 виданого ВЛК терапевтичного профілю ВМКЦ західного регіону, м. Львів від 29.05.14 р., попередньому свідоцтву №28 виданому ВЛК військового госпіталю м. Чернівці від 29.05.08 р.

Вказане рішення позивачем оскаржено до обласної МСЕК.

08 січня 2015 року позивач був оглянутий обласною комісією, якою було підтверджено обґрунтованість та правильність рішення первинної МСЕК.

В зв'язку з перебуванням хворого на листу непрацездатності, питання про встановлення чи не встановлення групи інвалідності не розглядалося через незавершене лікування, а видача окремого висновку не передбачена.

Тому, позивачу повідомлено, що після лікування в разі не встановлення групи інвалідності, МСЕК може розглянути питання по визначенню розмірів втрати працездатності, але для цього йому необхідно направлення для проведення такої експертизи органу, який в послідуючому буде здійснювати виплату страхового відшкодування.

Окрім того, аналіз матеріалів медико-експертної справи позивача на обласній МСЕК показав, що 03.11.2008 року його було вже освідчено із зазначеної причини на міжрайонній МСЕК №1. Відповідно до хвороб зазначених в свідоцтві про хворобу №28 від 29.05.2008р. з врахуванням ступеню функційних порушень в організмі йому було визначено 25% втрати професійної працездатності.

Так, порівняльний аналіз хвороб, зазначених в свідоцтві про хворобу за 2008 рік та деяких хвороб зазначених у свідоцтві про хворобу №329/2 від 29.05.2014р. показав, що у першому випадку вони пов'язані з проходженням військової служби і по них уже визначались відсотки втрати працездатності, а у другому випадку вони не пов'язані з проходженням військової служби.

З метою уточнення зазначених відомостей матеріали медико-експертної справи позивача були скеровані на регіональну ВЛК.

Згідно листа начальника ВЛК Західного регіону від 23.01.2015 року №51 для прийняття остаточної постанови, в тому числі про причинний зв'язок захворювань позивача, ВЛК було прийнято рішення направити ОСОБА_1 на повторний медичний огляд у ВМКУ ЗР м.Львів.

Проте, як встановлено судом, позивач на даний огляд не прибув.

По завершенні лікування позивач 02.04.2015 року був повторно оглянутий на МСЕК №2.

Так, комісія прийшла до висновку про встановлення 25% втрати працездатності без встановлення ознак інвалідності, про що позивачу надані відповідні документи.

Разом з тим, позивач не погоджуючись з рішенням МСЕК №2 від 02.04.2015 року, оскаржує його до суду та просить:

1. Визнати дискримінацію ОСОБА_1 з боку посадових осіб МСЕК №2.

2. Визнати незаконним та скасувати повністю рішення МСЕК №2, видану довідку №20 від 02.04.2015 року, довідку серії БВМ-2008 від 02.04.2015р. по медико-соціальній експертизі ОСОБА_1 за направленням Чернівецького МВК №33

83 від 10.03.2015 року, направленням на МСЕК Чернівецького військового госпіталю А1028.

3. Зобов'язати МСЕК №2 визнати ОСОБА_1 непрацездатним на день проведення його медико-соціальної експертизи та зробити виправлення в листку непрацездатності ОСОБА_1 серії АГГ № 825503 відповідно чинного законодавства про продовження строку тимчасової непрацездатності.

4. Зобов'язати МСЕК №2 надати ОСОБА_1 належним чином завірені копії всіх матеріалів усіх медико-соціальних експертиз ОСОБА_1, в т.ч. копії всіх документів, передбачених наказом МОЗ України №577 від 30.07.2012 року, копії протоколів засідань всіх комісій, копії усіх рішень комісій, копії призначених реабілітаційних заходів по усіх рішеннях комісій.

5. Зобов'язати МСЕК №2 повторно провести медико-соціальну експертизу ОСОБА_1 для встановлення інвалідності та визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках за направленням Чернівецького військового госпіталю А1028 та направленням Чернівецького військового комісаріату №33/83 від 10.03.2015 року з виконанням комісією всіх покладених на неї законодавством обов'язків та надати дозвіл на відеозапис експертизи.

6. Зобов'язати МСЕК №2 залучити до документів медико-експертної справи ОСОБА_1 та розглянути за його участю при проведенні повторної медико-соціальної експертизи ОСОБА_1К документи його звернення до МСЕК №2.

7. Зобов'язати МСЕК №2 при проведенні повторної медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 приймати рішення по встановленню йому групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду, враховуючи стійкі, вираженої важкості порушення функцій його організму, значне обмеження життєдіяльності, значний ступінь втрати професійної працездатності по кожному з захворювань відповідно Свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 № 28 від 04.06.2008 р., Свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 №329/2 від 05.06.2014 р., результатів медичного огляду ОСОБА_1, затверджених ЛКК Чернівецького військового госпіталю від 19.03.2015 р., іншої документації, що стосується його захворювань.

8. Зобов'язати МСЕК №2 при проведені повторної медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 при прийнятті рішення по встановленню ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, встановити підсумковий сумарний відсоток стійкої втрати працездатності по результатам відсотків стійкої втрати працездатності по кожному захворюванню окремо ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 № 28 від 04.06.2008 р., Свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 №329/2 від 05.06.2014 р., результатів медичного огляду ОСОБА_1, затверджених ЛКК Чернівецького військового госпіталю від 19.03.2015 року, інших медичних документів, що стосуються захворювань ОСОБА_1, виконати дії, передбачені Наказом МОЗ України №420 від 05.06.2012 року та видати «Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках», затверджену Наказом МОЗ України №577 від 30.07,2012 року з зазначенням причинного зв'язку втрати працездатності.

9. Зобов'язати МСЕК №2 виконати в повному обсязі вимоги ст.2.11., 2.12. Наказу МОЗ України №420 від 05.06.2012 року, скласти та видати індивідуальну програму реабілітації ОСОБА_1 у разі визнання його інвалідом або встановлення факту втрати ним професійної працездатності на повторній медико-соціальній експертизі у встановлені законодавством терміни.

10. Стягнути з МСЕК №2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у відшкодування завданої йому моральної та матеріальної шкоди на суму 59579 грн. 76 коп. та 21068 грн. 25 коп. відповідно, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю комісії.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі суд виходить з наступних підстав.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, обєктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, обєктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними (п. 3 ч.1 ст. 1).

Пряма дискримінація - ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, обєктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними (п. 4 ч. 1 ст. 1).

Як вбачається з повідомлених в заяві обставин, позивач вважає дискримінацією з боку відповідача - не надання головою МСЕК №2 відповіді на звернення ОСОБА_1, не допуск до експертизи довіреної особи, не розгляд документів на комісії, що додані позивачем в додаток до документів медико-експертної справи, прохання вийти з кабінету під час засідання комісії.

Однак, суд не вбачає в діях відповідача ознак дискримінації, так як ним в ході судового розгляду спростовано вище наведені твердження позивача.

Зокрема, щодо надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 16.03.2015 року з обґрунтуванням відмови в наданні інформації з підстав вже надання детальних відповідей щодо неї - слід зазначити, що дана відповідь може розцінюватися як така, що не відповідає Закону України "Про звернення громадян", проте не має ознак дискримінації.

З іншого боку, поняття дискримінації, згідно згаданого вище закону, може допускатися у випадку, коли її застосування має правомірну, обєктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Так, неодноразово запитувана позивачем інформація про його стан здоров'я надається за місцем його лікування, а сам відповідач може отримати її безпосередньо від закладу, який веде нагляд за хворим.

Отже, твердження позивача про дискримінацію щодо нього з боку відповідача в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження.

Щодо рішення МСЕК №2 від 02.04.2015 року та вимоги його скасувати суд наголошує на наступному.

Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1317 (далі - Положення про МСЕК) визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Так, у відповідності до п. 3 Положення про МСЕК, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Як вважає позивач, результати огляду, що були внесені до акту огляду та протоколу засідання комісії, рішення прийняті комісією та видані довідки є неправомірними та мають бути скасовані, так як відповідачем порушено вимогу щодо кворуму комісії МСЕК №2.

Так, в позовній заяві вказано, що кворум утворюється мінімум п'ятьма лікарями та іншими, визначеними законодавством представниками.

Однак, до складу комісії згідно Наказу від 21.02.2012р. №15 "Про створення міжрайонної загальнопрофільної МСЕК №2 та організацію її роботи" в даному випадку входили три лікарі за спеціальностями: лікар-хірург 1,0 ст. - ОСОБА_2, лікар-невролог 1,0 ст. - ОСОБА_3, лікар-терапевт 1,0 ст. - ОСОБА_4, а також спеціаліст з реабілітації: - лікар-реабілітолог 0,5 ст. - виконує обов'язки лікар-терапевт ОСОБА_4

Щодо лікаря-психолога, як повідомлено відповідачем, та підтверджено Наказом №15, такої посади в штаті МСЕК №2 не передбачено.

Наведене вище свідчить про відсутність підстав вважати комісію не повноважною для ухвалення рішення, як стверджує позивач.

А відтак, таке посилання позивача як на підставу для визнання рішення МСЕК №2 неправомірним є необґрунтованим.

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

З наявного в матеріалах справи акту огляду комісії вбачається, що його складено у відповідності до вище вказаних вимог.

Згідно абз. 2 ст. 5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1317, комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Так, позивач стверджує, що відповідачем порушено вказану вище вимогу Положення та винесено на розгляд комісії період тимчасової непрацездатності тільки за останні 4 місяці, що обумовило прийняття необ'єктивного рішення.

Однак, матеріали справи, в тому числі сам Акт огляду комісії свідчить про те, що на засіданні були переглянуті всі матеріали медико-експертної комісії ОСОБА_1, що містять всі документи про стан його здоров'я з 2008 року.

Враховуючи встановлені судовим розглядом обставини та викладені вище положення чинного законодавства, суд вважає, що рішення прийняте МСЕК №2 в порядку і у спосіб, визначений законом.

Відтак, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача щодо визнання незаконним та скасування рішення МСЕК №2 від 02.04.2015 року, виданої довідки №20 від 02.04.2015 року, довідки серії БВМ-2008 від 02.04.2015р. по медико-соціальній експертизі ОСОБА_1 за направленням Чернівецького МВК №33.

Враховуючи те, що рішення МСЕК №2 визнано судом правомірним, вимога позивача щодо зобов'язання МСЕК №2 визнати ОСОБА_1 непрацездатним на день проведення його медико-соціальної експертизи та зробити виправлення в листку непрацездатності ОСОБА_1 серії АГГ № 825503 відповідно чинного законодавства про продовження строку тимчасової непрацездатності - також не має підстав для задоволення.

Щодо вимоги про зобов'язання МСЕК №2 надати ОСОБА_1 належним чином завірені копії всіх матеріалів усіх медико-соціальних експертиз ОСОБА_1, в т.ч. копії всіх документів, передбачених наказом МОЗ України №577 від 30.07.2012 року, копії протоколів засідань всіх комісій, копії усіх рішень комісій, копії призначених реабілітаційних заходів по усіх рішеннях комісій суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося, пунктом 3 Положення про МСЕК встановлено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Тобто, МСЕК проводить огляд документів для встановлення чи не встановлення певного факту за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я.

Водночас, Положенням про МСЕК не передбачено обов'язку чи певного порядку видачі зазначених позивачем документів.

Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу, згідно пункту 18 Положення про МСЕК, покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я.

Тому, така вимога до відповідача також є безпідставною.

Щодо решти вимог, які стосуються зобов'язання відповідача вчинити дії, згідно пунктів 6-10 уточненої прохальної частини позову, слід зазначити, що визнання рішення МСЕК №2 правомірним виключає наявність підстав для їх задоволення.

Щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди суд звертає увагу на наступне.

За приписами частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів субєктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Разом з тим, вирішення питання про шкоду поставлено даною нормою КАС України в залежність від умови встановлення за рішенням суду протиправності рішення, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Тобто, на думку суду, задоволення вимоги про відшкодування шкоди виключається за умови не визнання протиправності рішення відповідача.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність свого рішення.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в повному обсязі складена 13 липня 2015 р.

Суддя Г.Г. Спіжавка