Постанова № 46793877, 07.07.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-5996/10/2270/7

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участі:представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ГЛОРІЯ" до Державної податкової інспекції у Полонському районі, про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому, посилаючись на Закони України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про металобрухт", Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", просив визнати недійсними, незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000302301\0 від 14.04.2010 року, №0000302301\1 від 17.06.2010 року, №0000292301\0 від 14.04.2010 року, №0000292301\1 від 17.06.2011 року, №0015981701\0 від 14.04.2010 року і №0015981701\1 від 17.06.2010 року.

20.06.2011 року, після відновлення провадження у справі у зв"язку із закінченням призначеної по справі експертизи, заявою від 07.07.2011 року позивач уточнив позовні вимоги, зменшивши їх і просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000302301\1 від 17.06.2010 року та №0000292301\1 від 17.06.2011 року.

У суді представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали, посилаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, про що надала письмове заперечення №8192\10 від 13.09.2010 року, яке підтвердила у суді.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000292301\1 від 17.06.2011 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподакування прибутку підприємств" і визначено податкове зобов"язання за основним платежем - 324468 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 162234 гривень.

Податковим повідомленням-рішенням №0000302301\1 від 17.06.2010 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.1.4 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" і визначено податкове зобов"язання за основним платежем - 150256 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 75128 гривень.

Відповідно до ліцензії серії АВ №188838 Міністерства промислової політики України, вона видана ПП "Глорія" на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів і її термін дії з 08.08.2006 року по 08.08.2011 року.

Згідно договору №01\11 поставки товару від 01.11.2004 року ПП "Авант" - постачальник і ПП "Голорія" - покупець домовились про постачання (передачу у власність) останньому за плату брухту чорних металів до 31.12.2005 року. Додатковими договорами до згаданої угоди від 01.01.2006 року, від 01.01.2008 року і від 01.01.2009 року термін дії первинного договору продовжувався на рік з можливістю його пролонгування.

Відповідно до Довідки ЄДРПОУ серії АА №088006 від 18.11.2008 року ПП "Авант" зареєстровано 18.09.2002 року Роздільнянською райдержадміністрацією Одеської області.

Приймально-здавальні акти, видаткові накладні, податкові накладні, сецифікації відповідають вимогам, що пред"являються до оформлення документу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і ними (первинними документами) стверджений факт поставки брухту чорних металів у обсягах зазаначених у них та їх оплату на виконання договору №01\11 поставки товару від 01.11.2004 року. Це також підтверджено Довідкою Роздільнянської міжрайонної ДПІ Одеської області №871-132\23-00\32189715 від 14.04.2010 року "Про результати документальної невиїздної перевірки ПП "Авант" щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Глорія" за період з 17.01.2008 року по 07.09.2009 року", якою констатовано, що перевіркою ПП "Авант" не встановлено розбіжності з відомостями отриманими від ПП "Глорія", який мав правові відносини з платником податків. Щодо посилання відповідача на встановлення факту відсутності у ПП "Авант" основних фондів, не подання розрахунків по земельному податку та оренді землі, розрахунків суми податків з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, то це на думку суду з урахуванням вищенаведеного не спростовує реальність поставки брухту чорних металів і виконання стронами умов договору. Крім цього, суд вважає, що висновок податкового органу, що договір №01\11 поставки товару від 01.11.2004 року порушує публічний порядок і суперечить моральним засадам суспільства (ст.228 ЦК України) є цілком надуманим ( 30 арк. акту перевірки), так як це не відповідає фактичним обставинам і вимогам того ж ЦК України На думку суду необхідною умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб, але цього не встановлено ні податковим органом під час перевірки ні судом.

Фактично відповідач вважає, що позивач завищив валові витрати за рахунок віднесення операцій, що фактично не здійснювались у межах господарської діяльності, що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 1296882 гривень і завищення податкового кредиту в частині придбання товарів з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності, що не підтверджено документами первинного податкового обліку, тому визначає податкове зобов"язання позивачу по податку на додану вартість за період з квітня по вересень 2009 року на суму 150256 гривень і податку на прибуток у 2008 році і трьох кварталах 2009 року у розмірі 324468 гривень, виходячи із своїх висновків, щодо договору №01\11 поставки товару від 01.11.2004 року з чим суд не погодився і обгрунтував вище.

Правильність цього висновку суду, також підтверджується Висновком №11482\10-19 судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.05.2011 року, згідно якого висновки акту перевірки №307\231\31919196 в частині заниження ПП "Глорія" податкового зобов"язання з податку на прибуток на суму 324468 гривень та в частині заниження ПДВ у розмірі 150256 гривень документально та нормативно не підтверджуються.

Відповідно відсутність визначених податковим органом податковими повідомленнями рішеннями, які оскаржуються, податкових зобов"язань з ПДВ і податку на прибуток, вказує на відсутність штрафних (фінансових) санкцій, які визначені цими рішеннями відповідача.

Пунктом 1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 5.2.1 цієї ж статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктами 1.3 - 1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість"( в редакції яка діяла на момент спірних правовідносин), визначено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Відповідно до п.1.6 - 1.7 цієї ж статті, податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом, а податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість"( в редакції яка діяла на момент спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"( в редакції яка діяла на момент спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. Відповідно до п.п.7.3.1 цієї ж статті, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Згідно п.п.7.4.1 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Підпунктом 7.5.1 цієї ж статті визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно частин 1 -2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином суд приходить до висновку, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що він діяв у межах Закону, адже це підтверджується доказами, які перевірено судом, тому підлягають скасуванню оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.94 КАС України підлягають до стягнення на користь позивача, понесені ним судові витрати, які підтверджені квитанцією "Ощадбанку" від 27.07.2010 року № 136\137 на суму 3,40 гривень і вартість експертизи, визначеної актом здачі-приймання висновку судового експерта №11482/10-19 від 19.05.2011 року у розмірі 7539,48 гривень, а всього 7542,88 гривень.

На підставі викладеного, керуючись Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ЦК Укрраїни і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000302301\1 і №0000292301\1 від 17.06.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, судові витрати по справі на загальну суму 7542,88 гривень (сім тисяч п"ятсот сорок дві гривні вісімдесят вісім копійок).

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 11.07.2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання чи проголошення.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя/підпис/ОСОБА_1"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1