Постанова № 46793162, 21.05.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1185/15-a

21 травня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Данилевич Н.А. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська обєднана державна податкова інспекція ГУ ДФС в Тернопільській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за землю на суму 4229,09 грн.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що станом на 24.03.2015 року, у звязку з несплатою узгодженої суми грошового зобовязання у встановлені законодавством строки, за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 4229,09 грн. Дані кошти відповідачем добровільно не сплачено, відтак, позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму в судовому порядку.

До початку судового засідання, представником позивача було подано заяву про розгляд даної справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки за місцем проживання. Будь-яких заперечень, клопотань про відкладення розгляду справи чи слухання справи за його відсутності від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно п. 15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Як передбачено п.16.1.3. та п.16.1.4. ст.16 ПК України платники податків зобовязані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.67 Конституції України та ст.36 Податкового кодексу України на відповідача покладений обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. У відповідності до п.6.2 ст.6 ПК України, збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Виконанням податкового обов'язку згідно п.38.1 ст.38 ПК України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (ст.31 ПК України).

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно п.п.288.2., 288.3. ст.288 ПК України - платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Пунктами 287.1., 287.3. ст.287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 102.4 ст.102 Податкового кодексу України податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пп.129.1.1. п. 129.1. ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. Проспект Злуки, 2/45, м. Тернопіль, 46010) зареєстрований як фізична особа - підприємець 02.10.2008 року, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.7). Крім цього, відповідач перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ ГУ ДФС, як платник податків.

22.07.2014 року відповідачем самостійно було подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій визначена сума грошового зобовязання з орендної плати за землю в розмірі 8417,11 грн. (3237,35 грн. за червень 2014 року, та по 1294,94 грн. щомісячно з липня по жовтень 2014 року) (а.с.21-23).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у звязку з неповною та несвоєчасною сплатою сум узгодженого грошового зобовязання з орендної плати за землю, з урахуванням частини сплачених сум, станом на 22.04.2015 року за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 4229,09 грн. по платежу орендна плата з фізичних осіб (4122,17 грн. основний платіж та 106,92 грн. пеня), що підтверджується довідкою про наявність податкового боргу від 22.04.2015 року (а.с.8), розрахунком суми позовних вимог (а.с.9), розрахунком пені (а.с.10) та даними облікової картки платника податків (а.с.14-20).

З метою погашення даної заборгованості, позивачем, відповідно до ст.59 ПК України, було надіслано фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 податкову вимогу від 20.08.2014 року №6694-25 (а.с.12). Проте, доказів добровільного погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Пунктами 41.1 та 41.2 статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Виходячи з вищенаведеного, беручи до уваги заяву відповідача про визнання позову, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 128, 158, 163-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. Проспект Злуки, 27/45, м. Тернопіль, 46010) на користь держави кошти у розмірі податкового боргу в сумі 4229,09 грн. (чотири тисячі двісті двадцять девять гривень 09 копійок) зі сплати орендної плати з фізичних осіб на р/р 33214815700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 13050500.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддяДанилевич Н.А.

копія вірна

СуддяДанилевич Н.А.