Постанова № 46792216, 13.07.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2015 року 810/2462/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Приходько Н.І., за участю:

представника позивача - Нагая І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки,

в с т а н о в и в:

10 червня 2015 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна» (ДП «Сумітек Україна», підприємство) із позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправним та скасування наказу, а також визнання протиправними дій податкового органу по проведенню перевірки.

Зазначали, що у Інспекції були відсутні підстави для проведення перевірки, оскільки на її запит надавалися відповідні письмові пояснення та запитувані документи. Стверджували, що запит ДПІ не відповідав вимогам підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв'язку із незазначенням порушень підприємством податкового, валютного або ж іншого законодавства. Звертали увагу, що посадовими особами податкового органу, які прибули за податковою адресою ДП «Сумітек Україна», не було пред'явлено службових посвідчень.

Посилаючись на порушення відповідачем положень чинного податкового законодавства, просили:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 22 травня 2015 року №226 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Сумітек Україна»;

- визнати протиправними дії Інспекції щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином і своєчасно; про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, 4 червня 2015 року представник відповідача через канцелярію суду подав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити у його задоволенні. Стверджував, що наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача прийнятий на підставі та у межах податкового законодавства, а дії Інспекції щодо проведення перевірки на підставі вказаного наказу є правомірними.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна» є юридичною особою, зареєстроване 21 травня 2003 року, тобто є суб'єктом господарської діяльності.

У ході розгляду справи встановлено, що до Бориспільської ОДПІ надійшла податкова інформація ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 17 лютого 2015 року №64/22-04/39023198 відносно фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПГТ-Україна», з яким позивач перебував у господарських відносинах.

У зв'язку із цим, 25 лютого 2015 року ДПІ сформовано та направлено підприємству позивача запит №847/10/10-04-22-30 «Про надання інформації та документального підтвердження» (а.с.29-30). У такому запиті зазначено, що за результатами перевірок інших платників податків та згідно «Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів» виявлено факти, що свідчать про можливі порушення ДП «Сумітек Україна» податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. У той же час жодних посилань на конкретні факти порушень наведено не було. Також вказано про необхідність надання інформації та документів згідно із переліком (21 пункт) для підтвердження реального здійснення операцій із ТОВ «ПГТ-Україна».

ДП «Сумітек Україна» листом №158/15 від 11 березня 2015 року надано запитувані податковим органом пояснення і документи (а.с.31-78), у тому числі копію договору, копії актів коригування ціни, копії додаткових угод, податкових накладних, видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, картки рахунку 631, оборотно-сальдову відомість, копії платіжних доручень і актів виконаних робіт тощо.

Представник відповідача у письмових запереченнях зазначив, що підприємством не подано усіх документів визначених у запиті №847/10/10-04-22-30 від 25 лютого 2015 року, а саме: не виконано пункти 16 та 20.

Представник позивача, у свою чергу, у судовому засіданні пояснив, що у пункті 16 названого запиту витребовувалися регістри бухгалтерського обліку валових витрат та валових доходів підприємства, проте на підприємстві позивача такі регістри у період з 1 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року не велися. Щодо невиконання пункту 20 запиту ДПІ, то представник підприємства зазначив, що у цьому пункті витребовувалися інші документи, які не ввійшли до переліку, але пов'язані зі здійсненням фінансово-господарських операцій, однак ДП «Сумітек Україна» було надано усі документи за операціями із ТОВ «ПГТ-Україна» за відповідний період (які увійшли до переліку податкового органу), інших документів у позивача не було.

22 травня 2015 року начальником Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області видано наказ №226 «Про проведення документальної позапланової перевірки ДП «Сумітек Україна» на підставі підпунктів 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України (а.с.113).

25 травня 2015 року Інспекцією виписані направлення на перевірку платника податків ДП «Сумітек Україна» №271 та №272 (а.с.114, 115).

Як з'ясовано судом, посадовими особами ДПІ 25 травня 2015 року на підставі таких наказу та направлень здійснено виїзд за адресою місцезнаходження ДП «Сумітек Україна». Однак, їм було відмовлено у допуску до проведення перевірки, про що складено акт відмови (а.с.28). Підставою для такої відмови вказано те, що перевіряючі не пред'явили своїх службових посвідчень; у запиті про надання інформації не зазначено жодного порушення з боку ДП «Сумітек Україна»; підприємством було направлено письмові пояснення та підтверджуючі документи на відповідний запит податкового органу.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У пункті 75.1 статті 75 Податкового кодексу України закріплено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За нормами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У силу положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За правилами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, наведене правова норма визначає, що перевірка може бути призначена за наявності одночасно таких умов:

- виявлення фактів, що свідчать про порушення платником вимог законодавства, за результатом отримання податкової інформації або за наслідками перевірок інших платників податків;

- направлення контролюючим органом платнику податків письмового запиту із зазначенням в ньому порушень цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства;

- ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За змістом пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз вищевикладених положень Податкового кодексу України свідчить, що документальна позапланова перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14.

За приписами частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, як отримана контролюючим органом податкова інформація, так і направлений за результатом її аналізу платнику податків письмовий запит, мають містити посилання на факти виявлених порушень цим платником податків вимог чинного законодавства, для з'ясування яких і витребовуються певні документи.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

При цьому, у досліджуваному у цій справі запиті не відображено інформацію про виявлені факти порушення платником податків позивачем вимог чинного законодавства. Разом із тим, незважаючи на таку обставину, ДП «Сумітек Україна» були надані запитувані податковим органом письмові пояснення із документальним підтвердженням.

У зв'язку із цим, суд констатує, що у ДПІ були відсутні правові підстави для прийняття наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Сумітек Україна», а також проведення перевірки на підставі такого наказу.

До того ж, за приписами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У цьому ж випадку службові посвідчення посадовими особами, які прибули для проведення перевірки, пред'явлено не було.

На підставі викладеного, суд резюмує, що оскаржуваний наказ, як і дії по проведенню перевірки на його підставі не узгоджуються із вимогами Податкового кодексу України та є протиправними.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Також суд враховує закріплені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, на дотримання яких адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що у цьому випадку податковий орган не довів правомірності оскаржуваного наказу та дій щодо проведення перевірки на підставі такого наказу; у той же час, доводи позивача у ході судового розгляду знайшли своє підтвердження.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 146,16 грн. згідно платіжного доручення №280544 від 8 червня 2015 року, доказів понесення інших судових витрат не надано. Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 22 травня 2015 року №226 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Сумітек Україна».

Визнати протиправними дії Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна» на підставі наказу від 22 травня 2015 року №226 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Сумітек Україна».

Стягнути із Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 146 (сто сорок шість) грн. 16 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 15 липня 2015 р.