Постанова № 46790847, 15.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року /10:00/

Справа № 808/446/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Бабаченко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус»

до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» (надалі – позивач, ТОВ «Глобус») до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати грошові кошти, які сплачені ТОВ «Глобус» у якості податку з ПДВ за період вересень 2013р. - травень 2014р., в сумі 95 233 грн., - переплатою та зобов'язати відповідача здійснити корегування даних у картці особового рахунку ТОВ «Глобус» ЄДРПОУ 23852013, шляхом включення до неї відомостей про наявність переплати у розмірі 95 233 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Після прийняття відповідачем рішення про анулювання спеціального свідоцтва реєстрації платника ПДВ і до його скасування судом (з 21.08.2013 року по 03.06.2014 року), ТОВ «Глобус» було вимушено подавати загальні декларації з ПДВ та сплатити грошові кошти до бюджету в розмірі 95 233 грн., не направляючи їх на спеціальний рахунок для використання відповідно до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України.

Вказує, що сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

На протязі 2014 року підприємство позивача багаторазово зверталось до відповідача, з питання щодо розповсюдження на товариство в період дії незаконного та скасовованого судом рішення, права користування спеціальним режимом оподаткування ПДВ, проте лише 10.12.2014 року було отримано відповідь від ГУ ДФС у Запорізькій області відповідно до якої, податковий орган не вбачає підстав з 21.08.2013 року по 03.06.2014 року, вважати ТОВ «Глобус» платником спеціального режиму оподаткування з ПДВ, це обґрунтовується тим, що рішення про виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, вважається на думку відповідача скасованим, лише після проголошення ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, тобто з 03.06.2014 року.

Позивач зазначає, що це не відповідає дійсності, оскільки рішення податкової від 21.08.2013 року - є актом індивідуальної дії, тому що має персоніфікований характер. Не погоджуючись із відповідачем та вважаючи його відповідь необґрунтованою, та такою, порушує його права, позивач звернувся до суду.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, з підстав вказаних у письмових та додаткових запереченнях, звертаючи увагу суду на наступне.

Підприємство ТОВ «Глобус» після прийняття Бердянською ОДПІ рішення про анулювання реєстрації платника спеціального режиму оподаткування № 1 від 21.08.2013р. сплачувало ПДВ до державного бюджету по нарахованій в загальній декларації з ПДВ сумі, одночасно оскаржуючи в судовому порядку рішення про анулювання реєстрації платника спеціального режиму оподаткування. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014р. апеляційна скарга БОДПІ залишена без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2014р., без змін (позов задоволено).

Рішення Бердянської ОДПІ № 1 від 21.08.2013р. про виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування вважається скасованим з моменту проголошення ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду тобто з 03.06.2014р. Отже, в період з 21.08.2013р. по 03.06.2014р. дії рішення Бердянської ОДПІ № 1 від 21.08.2013 року про виключення ТОВ «Глобус» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування було чинним, а тому протягом цього періоду не вбачається підстав вважати ТОВ «Глобус» платником спеціального режиму оподаткування з ПДВ.

Тому Бердянська ОДПІ з позовними вимогами не згодна, та просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судове засідання представники сторін не з’явились. Представник позивача раніше на адресу суду надсилав клопотання про розгляд справи без його участі, в письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився з невідомих причин, про час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, на підставі акту № 9/15-4/23852013 від 14.05.2013 року, про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2011 року по 31.03.2013 року, встановлено, що відповідно до статті 209 Податкового кодексу України на ТОВ «Глобус» не поширюється спеціальний режим оподаткування ПДВ.

За даними вище вказаної перевірки, на підставі рішення № 1 від 21.08.2013 року, спеціальне свідоцтво реєстрації платника ПДВ ТОВ «Глобус» було анулювано за ініціативи податкового органу, згідно п.п. 209.11, 209.12 статті 209 Податкового кодексу України. У зв'язку з незгодою із прийнятим Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області рішенням, про виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, ТОВ «Глобус» подало до Запорізького окружного адміністративного суду адміністративний позов про визнання рішення незаконним та його скасування.

Постановою Запорізького окружного адмінстравного суду від 20.01.2014 року по справі № 808/8605/13-а, позовні вимоги ТОВ «Глобус» були повністю задоволені, рішення, яке прийняте Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області 21.08.2013 року, визнано незаконним та скасовано. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 року, постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Після поданої заяви у липні 2014 року, ТОВ «Глобус» було поновлено статус платника, на якого поширюється спеціальний режим оподаткування ПДВ.

Після прийняття відповідачем рішення про анулювання спеціального свідоцтва реєстрації платника ПДВ і до його скасування судом (з 21.08.2013 року по 03.06.2014 року), ТОВ «Глобус» було вимушено подавати загальні декларації з ПДВ та сплатити грошові кошти до бюджету в розмірі 95 233 грн., не направляючи їх на спеціальний рахунок для використання відповідно до пункта 209.2 статті 209 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.14.1.39. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі-ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Водночас, відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

При цьому, п.54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства і відповідає критеріям, установленим у п. 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Пунктом 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів № 26 від 16.01.2014 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.02.2014 року за № 232/25009, яке діяло до 14.11.2014 року : - «пункт 5.10. Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду. Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації. Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ;

-пункт 6.26. Оскарження рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника ПДВ, зареєстрованого як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, та/або рішення про виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування здійснюється за процедурами, визначеними пунктом 5.10 розділу V цього Положення.

У разі скасування анулювання реєстрації платника ПДВ - суб'єкта спеціального режиму оподаткування, дати реєстрації платником ПДВ та реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування не змінюються».

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» встановлено: «сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання копії витягу з реєстру платників податку на додану вартість про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

У разі виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування відповідно до пункту 209.12 статті 209 ПК України, сільськогосподарське підприємство зобов'язане в місячний строк закрити спеціальний рахунок.

На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 цього Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 цього Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

Сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період.

Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 цього Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства».

На протязі 2014 року ТОВ «Глобус» неодноразово зверталось до відповідача, стосовно питання щодо розповсюдження на товариство в період дії незаконного та скасовованого судом рішення, права користування спеціальним режимом оподаткування ПДВ, але лише 10.12.2014 року отримало відповідь від ГУ ДФС у Запорізькій області відповідно до якої суб'єкт владних повноважень не вбачає підстав з 21.08.2013 року по 03.06.2014 року вважати ТОВ «Глобус» платником спеціального режиму оподаткування з ПДВ, це обґрунтовується посиланням на те, що рішення про виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, вважається на думку податкової скасованим, лише після проголошення ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, а саме з 03.06.2014 року.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача про те, що ані Податковим кодексом України, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом не визначено права контролюючого органу відмовляти у задоволенні заяв платника податків на підставі існуючих судових спорів між платниками податків та податковою інспекцією, щодо стягнення надміру сплачених коштів.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно, пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст.301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

В той же час, п.43.5 ст.43 ПК України визначено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, з аналізу вищенаведених норм податкового законодавства вбачається, що платники податків наділені правом звертатися до контролюючих органів з заявами про здійснення перерахунку надміру сплачених грошових коштів в рахунок сплати інших податкових платежів.

Як встановлено судом із заяви позивача до відповідача від 06.05.2015 року, позивач звернувся до відповідача з питанням повернення надмірно сплачених коштів до бюджету у сумі 95123 гр. на спеціальний рахунок позивача, але листом Бердянської ОДПІ від 27.05.2015 року отримав відмову.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його дій, що оскаржуються.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов позивача - задовольнити.

Визнати грошові кошти, які сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус» на користь держави у якості податку з ПДВ за період вересень 2013р. - травень 2014р., в загальній сумі 95 233 грн., - переплатою.

Зобов»язати Бердянську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області здійснити корегування у картці особового рахунку ТОВ «Глобус» шляхом включення до неї відомостей про наявність зазначеної переплати в розмірі 95233 гр.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» витрати зі сплати судового збору у розмірі 73,08 грн. із Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Л.О.Нестеренко