Рішення № 46787400, 15.07.2015, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2694/15

Провадження № 2/740/871/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд

в складі судді Куровського Ю.В.

при секретарі Олійник Ю.М.

у відкритому судовому засіданні в м.Ніжин розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» про визнання наказу № 136-К від 15.06.2015 року незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання наказу № 136-К від 15.06.2015 року про звільнення його з роботи незаконним, поновлення його на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що відповідно до наказу № 210-К від 01.09.2011 року він був прийнятий на роботу в Комунальне підприємство «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» на посаду інженера - будівельника до виробничого відділу.

Наказом № 52-к від 26.03.2012 року переведений на посаду інженера до виробничого відділу.

Згідно наказу 219-к переведений інженером - будівельником до Ремонтно-будівельної дільниці.

Наказом № 136-К від 15.06.2015 року був звільнений з займаної посади згідно п.1ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників.

Вважає даний наказ незаконним з наступних, оскільки відповідно до ст. 43 Кодексу законів про працю розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст.40 і п.п. 2 і 3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Він є членом первинної профспілкової організації Професійна спілка працівників комунального господарства міста Ніжин що діє на КП «НУВКГ».

18 травня 2015 року роботодавцем подано подання про розірвання трудового договору з інженером - будівельником.

Відповідно до витягу з протоколу засідання профспілкового комітету професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина від 25 травня 2015 року роботодавцю відмовлено у наданні такої згоди.

Незважаючи на вищезазначені обставини процедуру скорочення та звільнення було проведено.

Вважає, що його звільнення вчинено із суттєвими порушеннями трудового права, зокрема відсутність згоди виборного органу профспілкової організації.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, оскільки дана позовна заява є незаконною, необгрунтованою, та такою, що не відповідає чинному законодавству.

20.03.2015 року по підприємству було видано наказ № 75-К від 20.03.2015 року про внесення змін до штатного розпису у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників. Дане рішення було прийняте адміністрацією підприємства у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства, обсяг коштів, які підприємство отримує від своєї господарської діяльності не покриває об'єктивних витрат.

Згідно даного наказу під скорочення були визначені посади, які на даний момент для підприємства не є пріоритетними та для даних посад не має повного забезпечення роботою на підприємстві.

Відповідно 08.04.2015 року ОСОБА_1 було повідомлено про заплановане вивільнення з посади інженера-будівельника на підставі п. 1ст. 40 КЗпПУ, яке відбудеться 15 червня 2015 року, на момент повідомлення, переведення на іншу роботу даного працівника, було неможливим у зв'язку з відсутністю вакантних посад.

15.06.2015 року ОСОБА_1, інженера-будівельника ремонтно-будівельної дільниці було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпПУ у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників, наказ № 136-К від 15.06.2015 року.

Вважає, що оскаржуваний наказ не містить жодних порушень норм чинного законодавства, а дії директора підприємства щодо видання наказу були вчинені в рамках управлінських повноважень, передбачених чинним законодавством, скорочення проведене згідно процедури визначеної КЗпПУ.

В позовній заяві позивач зазначає, що він є членом первинної профспілкової організації Професійна спілка працівників комунального господарства м. Ніжин, що діє на підприємстві.

Дане твердження є спірним, оскільки не надано доказів по справі про те, що ОСОБА_1 є членом первинної профспілкової організації Професійна спілка працівників комунального господарства міста Ніжин, та й невідома та не зрозуміла процедура як можливо стати членом даної профспілки.

В зв'язку з тим, що підприємство не мало можливості і не могло знати, чи є ОСОБА_2 членом Професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина, оскільки списків своїх членів дана профспілка на підприємство не надавала. А отже, при з'ясуванні питання про те, який профспілці направляти подання про розірвання трудового договору з інженером-будівельником ОСОБА_2 підприємство вирішило направити подання і на голову Професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина, для вирішення даного питання, оскільки на той час ОСОБА_2 не був членом професійної спілки Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства». 02 червня 2015 року Професійна спілка працівників комунального господарства міста Ніжина повідомила про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_2, але також не повідомила чи є він дійсно членом даної профспілки.

Підприємство КП «НУВКГ» списків членів даної спілки не має, може тільки здогадуватись, хто є членом Професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина. Хоча згідно Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» на первинні профспілкові організації покладається обов'язок повідомляти роботодавців про належність до певної профспілки працівників, що входять до їх складу.

На підприємстві КП «НУВКГ» діє дві профспілки: первинна профспілкова організація Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» членами якої є 121 працівник підприємства та Професійна спілка працівників комунального господарства міста Ніжин, членів якої підприємству КП «НУВКГ» не відомо. Профспілка працівників комунального господарства міста Ніжина, яка створена в КП «НУВКГ» дещо надумана і її діяльність по захисту членів профспілки ефективною бути не може, вона ефективна лише для конкретно визначених декількох осіб. Голова профспілки працівників комунального господарства міста Ніжина на сьогодні на підприємстві не працює, але створює несприятливу ситуацію на підприємстві, відшукуючи різні приводи для затягування підприємства у судові тяжби, в зв'язку з чим підприємство несе збитки.

Підприємству разом із відмовою про надання згоди на звільнення ОСОБА_2 було направлено витяг з протоколу № 25 засідання профспілкового комітету, який долучений і до матеріалів справи. З даного витягу не зрозуміло, чи були дотримані вимоги статуту профспілки щодо кворуму профспілкового комітету, залишено ж не відомим, який є кількісний склад профспілкового комітету, чи дійсно було засідання профспілкового комітету, чи дійсно там були присутні члени профспілкового комітету, і яке рішення було прийняте, якою кількістю голосів, що є важливим для з'ясування повноважень профспілкового комітету та встановлення факту прийняття чи не прийняття рішень профспілкового комітету. З даного витягу зрозуміло лише, що голова та секретар вирішили ...

Обґрунтування відмови у наданні дозволу на звільнення ОСОБА_1С згідно п. 1 ст. 40 КЗпПУ зазначені у даному витягу є незрозумілими та фактично надуманими, що не мають юридичного підґрунтя. На сьогодні на підприємстві не має обсягу робіт, які потрібні для виконання обов'язків інженеру-будівельнику, він фактично не виконував тих обов'язків, які на нього були покладені, підприємство на сьогодні не будує і не проектує, а утримання штатної одиниці, яка не робить для підприємства ніякої користі є абсурдним і не правомірним, як для керівника підприємства. Здійснювати поточний же ремонт, як зазначає профспілковий комітет у витягу з протоколу, інженер - будівельник не може, оскільки згідно посадових обов'язків інженер - будівельник належить до категорії спеціалістів і в його посадових обов'язках передбачено лише управлінські та координуючі обов'язки.

Трудовий колектив КП «НУВКГ» 15 червня 2015 року, в день звільнення інженера- будівельника ОСОБА_2 чітко підтримав позицію адміністрації підприємства, про доцільність звільнення ОСОБА_2 згідно п. 1 ст. 40 КЗпПУ. (протокол загальних зборів трудового колективу КП «НУВКГ» від 15.06.2015 року) в зв'язку з недостатньою забезпеченістю підприємства оборотними коштами, невідповідністю тарифів фактичним витратам, відсутністю підпорядкованого підрозділу, відсутністю матеріально технічної бази, відсутність забезпеченості роботи.

18.05.2015 року Директор КП «НУВКГ» ОСОБА_3 направив подання про розірвання трудового договору з інженером - будівельником ОСОБА_2 у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників КП «НУВКГ». Членом профспілкового комітету Професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина ОСОБА_4 (з його ж слів), було отримано особисто дане подання 19.05.2015 року, про що є відмітка на поданні.

Витяг з протоколу засідання профспілкового комітету Професійної спілки працівників комунального господарства міста Ніжина про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору з інженером-будівельником ОСОБА_2, датований 25.05.2015 року, а підприємство КП «НУВКГ» лист про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_2 разом з додатком - витягом з протоколу № 25 від 25.05.2015 року отримало 02.06.2015 року. В даному випадку були пропущені терміни, в які Професійна спілка працівників комунального господарства міста Ніжина повинна була повідомити підприємство про прийняте рішення, а тому фактично згідно закону профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_2 згідно п. 1 ст. 40 КЗпПУ.

Вимоги ОСОБА_1 до КП»НУВКГ» є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню, а звільнення інженера-будівельника ОСОБА_2 згідно п. 1 ст. 40 КЗпПУ було проведено з додержанням всіх вимог чинного законодавства.

У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд вислухавши сторони вважає,що позовні вимоги підлягають задоволенню. Згідно наказу № 210-К від 01.09.2011 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Комунальне підприємство «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» на посаду інженера - будівельника до виробничого відділу.Наказом № 52-к від 26.03.2012 року переведений на посаду інженера до виробничого відділу.Згідно наказу 219-к переведений інженером - будівельником до Ремонтно-будівельної дільниці.

Наказом № 136-К від 15.06.2015 року був звільнений з займаної посади згідно п.1ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників.

Відповідно до вимог ст. 43 Кодексу законів про працю України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст.40 і п.п. 2 і 3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.Як вбачається із витягу з протоколу засідання профспілкового комітету працівників комунального підприємства м.Ніжин від 25.05.2015 року розглянуто подання директора КП «НУВКГ» ОСОБА_3 про надання згоди на розірвання трудового договору з інженером-будівельником ремонтно-будівельної дільниці ОСОБА_1,де зазначено,що така згода керівнику підприємства не була надана.Дане рішення повідомлено керівництву КП «НУВКГ».Але недивлячись на це був виданий наказ про звільнення позивача з роботи у звязку із скороченням чисельності та штату працівників.

Посилання відповідача на те,що протокол про відмову в задоволенні подання на звільнення ОСОБА_1 з посади надійшов до позивача пізніше ніж три дні з дня його розгляду не може бути прийнято до уваги оскільки на час прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи керівництву КП «НУВКГ» було відомо про відмову профспілкової організації членом якої є ОСОБА_1 у звільненні у звязку із скороченням штату та чисельності працюючих.

Надані позивачем докази свідчать про те,що ОСОБА_1 є членом профспілки працівників комунального підприємства м.Ніжин.

Суд вважає,що позивач підлягає поновленню на роботі із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст.40ч.1п.1,43 КЗпП України.ст.213-215 ЦПК України

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити.

Визнати наказ №136-к від 15.06.2015 року про звільнення ОСОБА_1 незаконним.Поновити ОСОБА_1 на посаді інженера-будівельника ремонтнобудівельної дільниці комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» з 15.06.2015 року.

Стягнути з комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.06.2015 року по час поновлення на роботі з урахуванням виплачених при звільненні виплат.

Стягнути з комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» судовий збір в розмірі 243.60грн.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 піддати негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області в 10 денний строк.

Суддя Ю.Куровський