Ухвала суду № 46783388, 13.07.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 668/3799/15-ц Головуючий у І інстанції Кузьміна О.І.

Номер провадження: 22-ц/791/1914/15 Доповідач: Семиженко Г.В.

Категорія 24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року липня місяця 13 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого: Семиженка Г.В.

суддів: Базіль Л.В.

Лісової Г.Є.

при секретарі Яковенку В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 05 червня 2015 року у цивільній справі за позовом Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,

ВСТАНОВИЛА:

у березні 2015 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду з посиланням на те, що відповідачка проживає у квартирі АДРЕСА_1, який обслуговує позивач, отримані послуги з подачі централізованого опалення не оплачує, у березні 2013 року позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачки заборгованості за спожиті послуги з теплозабезпечення, такий наказ 08 квітня 2013 року було видано Суворовським районним судом міста Херсона, ухвалою цього ж суду від 18 листопада 2014 року за заявою ОСОБА_2 даний наказ було скасовано, у позові поставлено питання про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за період з 13 березня 2010 року по 01 квітня 2015 року у розмірі 5458,42 гривні.

Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 05 червня 2015 року позовні вимоги задоволено, ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 13 березня 2010 року по 30 березня 2015 року включно в сумі 5458,42 гривні, вирішено питання стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факту надання відповідачці послуг з централізованого опалення, її квартира від'єднана від центрального опалення, між сторонами не було укладено відповідного договору, позивачем пропущено строк позовної давності, який може бути перерваний лише подачею позову, а не заявою про видачу судового наказу.

У судовому засіданні при апеляційному розгляді справи сторони свої процесуальні позиції підтримали, відповідачка наполягала на задоволенні скарги, пояснила, що у 2010 році вона від'єднала батареї опалення у своїй квартирі від централізованої мережі без попереднього погодження з міжвідомчою комісією, представник позивача заперечував щодо вимог скарги, пояснив, що договору на постачання теплової енергії укладено не було через відсутність ініціативи у відповідачки.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 проживає у квартирі АДРЕСА_1, послуги з теплопостачання до цього будинку надає позивач, зазначені послуги відповідачкою не оплачуються, розмір заборгованості відповідачки за період з березня 2010 року по квітень 2015 року становить 5458,42 гривні, за заявою позивача 08 квітня 2013 року Суворовським районним судом міста Херсона було видано наказ про стягнення з відповідачки суми заборгованості, який ухвалою цього ж суду від 18 листопада 2014 року за заявою відповідачки було скасовано.

Відповідачкою не заперечується факту подачі позивачем теплової енергії до будинку, у якому знаходиться її квартира, дані правовідносини врегульовано положеннями "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, відповідного договору між сторонами не укладено.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати не лише з договору, а безпосередньо з актів цивільного законодавства, між сторонами у даному випадку виникли взаємні права та обов'язки по наданню житлово-комунальних послуг та їх належної оплати, отже відсутність договору між сторонами не звільняє відповідачку від обов'язку оплачувати спожиті послуги, які надані позивачем.

Не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог посилання відповідачки на від'єднання батарей опалення від стояків теплопостачання у її квартирі, оскільки за положеннями ч. ч. 1-2 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, за ч. 3 ст. 16 цього Кодексу суд може відмовити в захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень ч. ч. 2 - 5 ст. 13 цього Кодексу.

За положеннями вище вказаних Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг, таке відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, самовільне відключення від таких мереж забороняється.

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 за наступними змінами, яким передбачено вирішення питання відключення споживача від мережі центрального опалення міжвідомчою комісією, матеріали справи не містять даних щодо вирішення компетентним органом питання про відключення квартири відповідачки від центрального опалення.

Квартира відповідачки є складовою багатоквартирного будинку і пов'язана з іншими квартирами спільними мережами з теплопостачання, втручання у мережу в квартирі відповідачки може вплинути на можливість надання відповідної послуги іншим споживачам, тому право відповідачки на відключення від мережі центрального опалення є обмеженим, а самовільне, без дозволу компетентного органу, відключення радіаторів опалення у квартирі не є правомірним та не може бути підставою для звільнення від оплати в межах строку позовної давності фактично наданих позивачем, але не використаних відповідачкою послуг.

ОСОБА_2 заявлено про застосування строку позовної давності у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. ст. 256, 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Ст. 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність у три роки, відповідно до ст. ст. 253, 261 цього Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У відповідності до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а також у разі пред'явлення особою позову до боржника, після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованості відповідачки по оплаті послуг з березня 2010 року, з позовом до суду позивач звернувся у березні 2015 року, проте у березні 2013 року позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу, у даних правовідносинах за положеннями ст. 118 ЦПК України зверненню з позовом має обов'язково передувати звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, отже строк позовної давності було перервано у березні 2013 року, з врахуванням такої обставини слід обраховувати строк позовної давності, в межах якого слід проводити стягнення, а саме з березня 2010 року.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить посилання на норми права чи обставини, які б могли бути підставою для її задоволення, скаргу слід відхилити, рішення у справі залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 05 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, на неї протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Судді _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _