Справа № 583/2061/15-к
1-кп/583/138/15
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" липня 2015 р. м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в м. Охтирка Сумської області в складі:
головуючого судді Білери П.П.
при секретарі Дяченко Ю.М.
з участю старшого прокурора Ольховського Б.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015200060000197 від 17 березня 2015 року відносно обвинуваченого
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Охтирка Сумської області, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, не одруженого, раніше судимому Охтирським міськрайонним судом Сумської області 25 березня 2010 року за ч. 1 Ст. 286 Кримінального кодексу України до покарання у виді 2 років обмеження волі, на підставі Ст. 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, в силу Ст. 89 Кримінального кодексу України не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого Ст. 286 ч. 1 Кримінального кодексу України, суд
Встановив :
16 березня 2015 року ОСОБА_1, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, оскільки 12 травня 2010 року був позбавлений Охтирським міськрайонним судом Сумської області права керування усіма видами транспортних засобів, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, близько 19 години 20 хвилин керував автомобілем «ВАЗ - 2106», номерний знак НОМЕР_1, на передньому сидінні якого був пасажир ОСОБА_3, та рухався по вул. Жовтневій в напрямку з центра міста до площі Спортивної у місті Охтирка Сумської області. У цей час попереду нього в попутному напрямку праворуч, поза межами проїзної частини по тротуару рухався пішохід ОСОБА_2.
Обвинувачений ОСОБА_1, виконуючи маневр повороту праворуч, виїжджаючи з вулиці Жовтневої м. Охтирка Сумської області на заокруглення проїзної частини площі Спортивної м. Охтирка Сумської області, без будь-яких причин технічного характеру не впорався з керуванням та допустив наїзд на бордюрний камінь, що розташований ліворуч по ходу руху автомобіля, внаслідок чого втратив контроль над керованим транспортним засобом та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який не порушуючи вимог п. 4.1 Правил дорожнього руху України, і не заважаючи учасникам дорожнього руху пересувався поза межами проїзної частини тротуару.
У результаті виниклої дорожньо - транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 згідно із висновком судово - медичної експертизи за № 147 від 14 квітня 2015 року було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забійних ссаден обох колінних суглобів, рваної рани верхньої повіки, надбрівної дуги зліва, обширної пара орбітальної гематоми, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; та тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої сідничної кістки без зміщення, які не являються небезпечними для життя, згідно із вказаним висновком судово - медичної експертизи відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Згідно висновку судово - автотехнічної експертизи за № 106 від 17 червня 2015 року у дорожній ситуації, що виникла, у діях водія ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог наступних пунктів чинних Правил дорожнього руху України, а саме:
- 2.3 (б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- 12.1. - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
- 31.4.1. (а, б) - забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
Гальмові системи:
а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника;
б) під час дорожніх випробувань робочої гальмової системи перевищуються такі значення: легкові автомобілі та їхні модифікації для перевезення вантажів - 14,7 метрів;
2.9. Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порушення ОСОБА_1 пункту 12.1 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією та її наслідками, тобто заподіяння потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Своїми необережними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 Ст. 286 Кримінального кодексу України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що причинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Внаслідок злочинних дій, вчинених ОСОБА_1, потерпілому ОСОБА_2 було завдано матеріальну шкоду, але обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, добровільно відшкодував завдану матеріальну шкоду, потерпілий ОСОБА_2 претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов по кримінальному провадженню не заявляв.
Прокурором Охтирської міжрайонної прокуратури по даному кримінальному провадженню був заявлений цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок кримінального правопорушення у порядку Ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України. Так, відповідно до довідки - розрахунку Комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня» від 04 червня 2015 року за № 1485/7 потерпілий ОСОБА_2 знаходився на лакуванні в ортопедичному відділенні Комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня» в період часу з 16 березня 2015 року по 18 березня 2015 року, сума витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення становить 369 гривень 60 коп. Даний комунальний заклад фінансується з місцевого бюджету, розпорядником коштів якого є Управління фінансів Охтирської міської ради, тому доцільно цивільний позов задовольнити та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Управління фінансів Охтирської міської ради кошти у сумі 369 гривень 60 коп.
27 червня 2015 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідно до вимог Ст. ст. 468, 469, 471, 473 Кримінального процесуального кодексу України була укладена угода про примирення, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_1 визнає себе винним в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що причинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Відповідно до санкції Ст. 286 ч. 1 Кримінального кодексу України дії винної особи караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Згідно з умовами даної угоди сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 Обвинувачений та потерпілий узгодили міру покарання за ч . 1 Ст. 286 Кримінального кодексу України у вигляді 2 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі Ст. ст. 75, 76 Кримінального кодексу України звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України по постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, які обтяжують та пом'якшують покарання.
До обставин, які обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.
Судом встановлено, що цивільний позов по кримінальному провадженню з боку потерпілого ОСОБА_2 не заявлено.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням.
В угоді про примирення зазначена дата її укладення та вона підписана сторонами.
Старший прокурор Ольховський Б.В. в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив затвердити угоду про примирення від 27 червня 2015 року і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене покарання за Ст. 286 ч. 1 Кримінального кодексу України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки. На підставі Ст. ст. 75, 76 Кримінального кодексу України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого Ст. 286 ч.1 Кримінального кодексу України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та можливість сплатити кошти згідно цивільного позову прокурора. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені Ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України, характер пред'явленого обвинувачення, та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення судом, наполягав на затвердженні угоди про примирення. Також він попросив вибачення у потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені Ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України та просить затвердити зазначену угоду.
Суд, проаналізував надані матеріали, вислухав пояснення обвинуваченого, потерпілого, думку прокурора, який вважає, що угода про примирення може бути затверджена судом, дійшов наступного висновку.
Згідно пункту 1 ч.3 Ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до пункту 1 Ст. 468 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 3 Ст. 469 Кримінального процесуального кодексу України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 обгрунтовано кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 Ст. 286 Кримінального кодексу України, в саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що причинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Стаття 12 Кримінального кодексу України кваліфікує злочини, передбачені ч. 1 Ст. 286 Кримінального кодексу України, як злочини невеликої тяжкості.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 розуміє права, визначені п.1 ч. 5 Ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 Ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом.
Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого Ст. 286 ч. 1 Кримінального кодексу України, визнав повністю, наполягав на затвердженні угоди про примирення.
Потерпілий ОСОБА_2 розуміє наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 Ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.
Прокурор вважає можливим затвердження угоди про примирення, оскільки вона відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що укладення угоди між потерпілим та обвинуваченим є добровільним. Зміст та порядок укладення угоди відповідає вимогам Ст. ст. 469, 471 Кримінального процесуального кодексу України.
Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, узгоджена обвинуваченим та потерпілим, визначена в межах санкції Ст. 286 ч. 1 Кримінального кодексу України, а тому не суперечить інтересам суспільства.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 Ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, судом не встановлено.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченому ОСОБА_1. міри покарання, узгодженої сторонами.
Суд вважає, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати
Під час досудового слідства по справі Науково - дослідним експертно - криміналістичним центром Управління Міністерства внутрішніх справ України у Сумській були проведені наступні експертизи: судова трасологічна експертиза за № 94 від 17 квітня 2015 року, експертиза технічного стану транспортного засобу за № 41 від 11 травня 2015 року, авто технічна експертиза за № 67 від 18 травня 2015 року, авто технічна експертиза за № 106 від 17 червня 2015 року, загальна вартість яких згідно довідок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області складає 3008 (три тисячі вісім) гривень 82 коп. Суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути вищезазначену суму в доход держави.
Суд вважає, що речовий доказ по справі автомобіль ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_1, бежевого кольору, що знаходиться на майданчику тимчасового тримання по вул. Лєрмонтова, 1А, м. Охтирка Сумської області, слід повернути його власнику ОСОБА_6.
Речові докази по справі, а саме: автомобільні чохли, спортивну куртку фірми «Адідас», спортивні штани сірого кольору, які згідно квитанції № 000465 та № 000467 від 07 квітня 2015 року передані на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, слід повернути його власнику ОСОБА_1.
Речові докази по справі, а саме: чоловічі туфлі чорного кольору з гострим передкуом, чоловічі джинси синього кольору, які згідно квитанції № 000490 від 22 червня 2015 року передані на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, слід повернути його власнику ОСОБА_2.
На підставі викладеного, керуючись Ст. ст. 314, 368, 370, 373-376, 395, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Засудив :
Затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 від 27 червня 2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015200060000197 від 17 березня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого Ст. 286 ч. 1 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого Ст. 286 ч. 1 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання за цим законом у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
На підставі Ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно Ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на засудженого такі обов'язки :
1)повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
2)не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
3)періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Цивільний позов прокурора Охтирської міжрайонної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок кримінального правопорушення, задовольнити повністю.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Охтирським МРВ УМВС України в Сумській області 03 грудня 2002 року, кошти за лікування потерпілого від кримінального правопорушення у сумі 369 (триста шістдесят дев'ять) гривень 60 коп., на користь Управління фінансів Охтирської міської ради, що розташоване за адресою: вул. Петровського, 3, м. Охтирка Сумської області, отримувач - місцевий бюджет м. Охтирка, код податку 24060300, код отримувача 37981563, банк отримувача ГУ ДКСУ в Сумській області, код банку 837013, р/р 31410544700006.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 витрати на користь держави за проведення судових експертиз за № 94 від 17 квітня 2015 року, за № 41 від 11 травня 2015 року, за № 67 від 18 травня 2015 року, за № 106 від 17 червня 2015 року на загальну суму 3008 (три тисячі вісім) гривень 82 коп., код класифікації доходів 24060300 «Інші надходження».
Речовий доказ по справі - автомобіль ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_1, бежевого кольору, що знаходиться на майданчику тимчасового тримання по вул. Лєрмонтова, 1А, м. Охтирка Сумської області - повернути його власнику ОСОБА_6.
Речові докази по справі, а саме: автомобільні чохли, спортивну куртку фірми «Адідас», спортивні штани сірого кольору, які згідно квитанції № 000465 та № 000467 від 07 квітня 2015 року передані на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області - повернути його власнику ОСОБА_1.
Речові докази по справі, а саме: чоловічі туфлі чорного кольору з гострим передком, чоловічі джинси синього кольору, які згідно квитанції № 000490 від 22 червня 2015 року передані на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області - повернути його власнику ОСОБА_2.
Роз'яснити засудженому та потерпілому положення Ст. 476 Кримінального процесуального кодексу України, що в разі не виконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подана протягом встановленого законом давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч. 3 Ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду Білера П.П.
Судове рішення № 46781498, Охтирський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 15.07.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 583/2061/15-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: