Ухвала суду № 46779990, 14.07.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 528/335/15-к Номер провадження 11-кп/786/505/15Головуючий у 1-й інстанції Федорак Л. М. Доповідач ап. інст. Кожевніков О. В.

Категорія ст.191 ч. 2 КК України С.Т.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого Кожевнікова О.В.,

суддів Лісіченко Л.М., Рябішина А.О.

при секретарі Гринь А.В.

за участю:

прокурора Пархоменка А.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014170150000470 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Гребінківського району на вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 15 травня 2015 року.

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

с. Сулимівка, Яготинського району, Київської

області, українець, одружений, має на утриманні

неповнолітню дитину, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1,раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 366 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, пов'язаними з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на 1 рік; за ст. 191 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, пов'язаними з обліком, збереженням, управлінням, розпорядженням матеріальними цінностями на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначений 1 рік позбавлення волі з приєднанням додаткових покарань в виді позбавлення права обіймати посади чи займатись діяльністю пов'язаними з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на 1 рік та позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю , пов'язаними з обліком, збереженням, управлінням, розпорядженням матеріальними цінностями на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України він звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов'язків на підставі ст. 76 КК України не виїжджати з межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Платинум банк» 19 814 грн. 01 коп.

Вирішена доля речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що працюючи старшим експертом Сектору продажів Полтавської області, Відділ продажів Північно-Східного регіону/Управління експрес-продажів ПАТ «Платинум банк», що знаходився в магазину «Цифротек» в м. Гребінці, вул.. Жовтнева, 4-а, підробив підписи громадянин ОСОБА_3 у кредитному договорі зі страхування життя, майна та/або продовженої гарантії позичальника від 20 листопада 2013 року, який надав до кредитного відділу ПАТ «Платинум банк» для оформлення кредиту на придбання у приватного підприємця ОСОБА_4 котла опалення «ROCCA» зловживаючи довірою ОСОБА_4 заволодів котлом вартістю 20 000 грн.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок змінити, призначити додаткове покарання в виді позбавлення права обіймати посади чи займатись діяльністю пов'язаними з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій та позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю , пов'язаними з обліком, збереженням, управлінням, розпорядженням матеріальними цінностями на 2 роки.

В обґрунтування зазначає, що судом безпідставно застосований принцип поглинення рівнозначних покарань, а отже, слід застосувати принцип складання призначених покарань.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого, який не заперечував проти її задоволення, перевіривши її доводи колегія суддів приходить до наступного.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за наведених у вироку обставин доведена його дії кваліфіковані правильно, що не спростовується в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Згідно роз'ясненню, що міститься в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року встановлений ст. 70 КК порядок, згідно з яким суд зобов'язаний призначити покарання окремо за кожний злочин, а потім остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів, стосується як основних, так і додаткових покарань.

Отже, призначивши додаткові покарання за сукупністю злочинів суд першої інстанції повинен був призначити остаточне покарання додаткове покарання за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, приєднання додаткових покарань, як це зазначено у вироку, законом не передбачене.

Відповідно до ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

В апеляційній скарзі прокурором фактично ставиться питання про призначення ОСОБА_2 більш суворого додаткового покарання але без скасування вироку суду першої інстанції в цій частині.

В той же час, ОСОБА_2, вину визнав, щиро покаявся, має на утриманні малолітню дитину, в банківській системі на даний час не працює, з місцем проживання характеризується позитивно.

В силу вкладеного колегія суддів вважає можливим, визнати наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та з урахуванням особи ОСОБА_2 не призначати йому додаткове покарання за ч. 1 ст. 366 КК України.

З огляду на викладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 407,419 КПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу прокурора прокуратури Гребінківського району задовольнити частково.

Вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 15 травня 2015 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Виключити на підставі ст. 69 КК України призначення додаткового покарання за ст. 366 ч. 1 КК України позбавлення права обіймати посади чи займатись діяльністю, пов'язаними з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій.

Вважати засудженим ОСОБА_2 за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, пов'язаними з обліком, збереженням, управлінням, розпорядженням матеріальними цінностями на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільненими ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, зобов'язавши не виїжджати з межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.

В інший частині вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

С У Д Д І :

Кожевніков О.В. Лісіченко Л.М. Рябішин А.О.