Рішення № 46776573, 14.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5075/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ступаков О. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О.А. суддів: Бабія А.П., Варикаші О. Д.

при секретарі Стадніченко А.І.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, якій діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 грудня 2014 року, -

встановила:

У листопаді 2014 року позивачі звернулись з позовом в якому просили визнати за ними в рівних частках право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Броска, вул. Молодіжна, 14.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилалися на те, що державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у звязку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок з надвірними спорудами на імя спадкодавця, що знаходиться в селі Броска Ізмаїльського району Одеської області по вулиці Молодіжній, № 14, який належав померлому 22.10.2000 року ОСОБА_6, спадкоємицею якого за законом була його дочка ОСОБА_7, яка фактично прийняла спадщину, але юридично не оформила своїх спадкових прав.

Представник Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 грудня 2014 року позов задоволений. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Броска, вул. Молодіжна, 14.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Броска, вул. Молодіжна, 14.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, сторони, що зявилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с.Броска, вул. Молодіжна, 14 належить ОСОБА_6, що підтверджено записом № 3 у господарській книзі виконавчого комітету Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 119722 від 16.07.2008 року, повторно виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по Ізмаїльському району Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_6 помер 22.10.2000 року.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_6 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Броска, вул. Молодіжна, 14.

За життя спадкодавець заповіту не залишив.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_6 є донька ОСОБА_7, що підтверджено свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу, згідно якого ОСОБА_8 змінила прізвище на «Крижановська».

Відповідно п.1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, вважається таким, що прийняв спадщину.

Судом встановлено, що на час відкриття спадщини ОСОБА_7 мешкала разом із спадкодавцем ОСОБА_6, що підтверджено довідкою № 1185 від 23.07.2014 року, наданою Бросківською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

Не встигнувши оформити своїх спадкових прав ОСОБА_7 померла 22.07.2013 року, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 344412 від 24.07.2013 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Після смерті ОСОБА_7 згідно ст.1220 ЦК України відкрилась спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Броска, вул. Молодіжна, 14.

За життя спадкодавець заповіту не залишала.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_7 являються:

- донька ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії V-ЖД № 310239 від 22.02.1991 року, виданим відділом (бюро) запису актів громадянського стану м. Іллічівськ;

- син ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про народження серії 1-ЖД № 263363 від 17.11.2011 року, виданим виконкомом Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Частиною 4 статті 1268 ЦК України визначено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 4 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернулась до Ізмаїльської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що підтверджено листом № 2951/02-14 від 16.12.2014 року, наданим Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

Письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 № 2554/02-14 від 08.11.2014 року позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у звязку із тим, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок з надвірними спорудами на імя спадкодавця, що знаходиться в селі Броска Ізмаїльського району Одеської області по вулиці Молодіжній, № 14, який належав померлому 22.10.2000 року ОСОБА_6, спадкоємицею якого за законом була його дочка ОСОБА_7, яка фактично прийняла спадщину, але юридично не оформила своїх спадкових прав.

Однак судом першої інстанції не було зясовано, чи є інші аніж ОСОБА_7 спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_6.

ОСОБА_5 який є сином ОСОБА_6 та відповідно є спадкоємцем першої черги до апеляційної скарги надав докази того, що він також як і його сестра ОСОБА_7 постійно проживав разом з батьком в будинку розташованому за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Броска, вул. Молодіжна, 14 та проживає в ньому по теперішній час.

Відповідно до ст. 30 ЦПК Українисторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава.

У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що є кілька відповідачів, чи відповідачем є інша особа, а не та, до якої предявлено позов, суд відмовляє в позові з цієї підстави і не повинен робити інших висновків щодо обставин справи не повязаних із встановленням належності відповідача.

Враховуючи те, що до участі у справі не було залучено ОСОБА_5, колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені заявлених позивачами позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 грудня 2014 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, якій діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Судді О.А. Ступаков

ОСОБА_10

ОСОБА_11