Ухвала суду № 46775142, 14.07.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №469/529/15-к 14.07.2015 14.07.2015 14.07.2015

Провадження № 11-кп/784/507/15 Головуючий суду 1-ої інстанції: Дорошенко А.В.

категорія: 539 КПК України Доповідач апеляційного суду Значок І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючої судді Значок І.С.

суддів Пустовара М.Л., Олещук Т.Л.

за участі секретаря Волинської Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12013160150000638 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Березанського району на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 05.06.2015 року, відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лінковці, Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, прож.: АДРЕСА_1, засудженого за ч.1 ст. 203-2 КК України, якою засудженому розстрочена виплата несплаченої суми штрафу.

Учасники судового провадження.

прокурор Осипенко Г. С.

захисник ОСОБА_4

засуджений ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати, винести нову ухвалу, якою задовольнити подання керівника апарату Березанського

районного суду Миколаївської області про заміну міри покарання засудженому ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі 255 000 грн. на покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць 20 днів.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалю суду частково задоволено клопотання засудженого ОСОБА_3, розстрочено виплату несплаченої суми штрафу на строк один рік зі сплатою щомісячно в дохід держави по 21 250 грн. та відмовлено в задоволенні подання керівника апарату Березанського районного суду Миколаївської області про заміну міри покарання засудженому ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі 255 000 грн. на покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць 20 днів.

Узагальнені доводи апелянта.

Апелянт вважає прийняте судом рішення не обґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначає, що судом не взято до уваги, що засуджений в ході судового розгляду повідомив, що має перед банком кредитну заборгованість, не має постійного заробітку та майна. Будучи повідомленим 04.09.2014р. про необхідність добровільної сплати штрафу в місячний термін з попередженням щодо заміни штрафу на іншу міру покарання, жодного разу оплату штрафу не здійснив, що свідчить про неможливість та небажання засудженого виконати покладені на нього судом обов'язки.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Березанського районного суду Миколаївської області від 16.04.2014 року ОСОБА_3 засуджений за ст. 203-2 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 255 000 грн.

Вирок набрав законної сили 12.08.2014 року.

04.09.2014 року ОСОБА_3 було повідомлено про необхідність добровільної сплати штрафу у місячний термін.

13.10.2014 року попереджено про можливість заміни штрафу на інший вид покарання.

Враховуючи майновий стан засудженого та те, що він зобов'язався сплачувати штраф певними частинами, суд частково задовольнив його клопотання про розстрочку виплати штрафу упродовж 1 року.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора на підтримку апеляції, думку засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5, які вважали ухвалу суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд вважає її не підлягаючою задоволенню з таких підстав.

Відповідно положень ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, вироком Березанського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2014р. ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.203-2 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 255000 грн.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 12 серпня 2014р. вирок суду першої інстанції залишено без змін і в цей же день він набрав законної сили.

27.08.2014р. у порядку виконання вироку засудженому запропоновано сплатити штраф у добровільному порядку.

13.10.2014р., у зв'язку із тим, що засудженим штраф у добровільному порядку не оплачувався, його попереджено про наслідки відповідно до ст.53 КК України.

Роз'яснено також право звернутися до суду із клопотанням про розстрочку виплати суми штрафу.

15.10.2014р. заступник керівника апарату Березанського районного суду звернулась із поданням про заміну призначеного вироком суду покарання у виді штрафу на інше покарання.

04.06.2015р. засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про розстрочку виплати суми штрафу на три роки, з урахуванням його скрутного майнового стану.

Із змісту ч.5 ст.53 КК України слідує, що заміна не сплаченої суми штрафу іншим покаранням можлива лише за умови несплати штрафу та відсутності підстав для розстрочки його виплати.

Отже, вирішуючи питання про заміну покарання ОСОБА_3 суд вірно спершу розглянув можливість розстрочки його виплати певними частинами. При цьому, суд правильно взяв до уваги дані кримінального провадження щодо майнового стану засудженого та його особисте клопотання про розстрочку виплати штрафу.

Доводи прокурора у його апеляційній скарзі про те, що суд не достатньо врахував майновий стан засудженого суперечать змісту оскаржуваної ухвали. Суд з достатньою повнотою дослідив обставини справи в частині майнового стану засудженого та належним чином мотивував його у відповідності з вище наведеними вимогами закону. З цим рішенням колегія суддів погоджується.

Таким чином, підстави для скасування судового рішення, про що просить апелянт відсутні.

Керуючись ст.405,407 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 05.06.2015 року, відносно засудженого ОСОБА_3 - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури Березанського району на цю ухвалу залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча

Судді :

Провадження № 11-кп/784/507/15 Головуючий суду 1-ої інстанції: Дорошенко А.В.

категорія: 539 КПК України Доповідач апеляційного суду Значок І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючої судді Значок І.С.

суддів Пустовара М.Л., Олещук Т.Л.

за участі секретаря Волинської Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12013160150000638 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Березанського району на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 05.06.2015 року, відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лінковці, Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, прож.: АДРЕСА_1, засудженого за ч.1 ст. 203-2 КК України, якою засудженому розстрочена виплата несплаченої суми штрафу.

Учасники судового провадження.

прокурор Осипенко Г. С.

захисник ОСОБА_4

засуджений ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати, винести нову ухвалу, якою задовольнити подання керівника апарату Березанського

районного суду Миколаївської області про заміну міри покарання засудженому ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі 255 000 грн. на покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць 20 днів.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалю суду частково задоволено клопотання засудженого ОСОБА_3, розстрочено виплату несплаченої суми штрафу на строк один рік зі сплатою щомісячно в дохід держави по 21 250 грн. та відмовлено в задоволенні подання керівника апарату Березанського районного суду Миколаївської області про заміну міри покарання засудженому ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі 255 000 грн. на покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць 20 днів.

Узагальнені доводи апелянта.

Апелянт вважає прийняте судом рішення не обґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначає, що судом не взято до уваги, що засуджений в ході судового розгляду повідомив, що має перед банком кредитну заборгованість, не має постійного заробітку та майна. Будучи повідомленим 04.09.2014р. про необхідність добровільної сплати штрафу в місячний термін з попередженням щодо заміни штрафу на іншу міру покарання, жодного разу оплату штрафу не здійснив, що свідчить про неможливість та небажання засудженого виконати покладені на нього судом обов'язки.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Березанського районного суду Миколаївської області від 16.04.2014 року ОСОБА_3 засуджений за ст. 203-2 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 255 000 грн.

Вирок набрав законної сили 12.08.2014 року.

04.09.2014 року ОСОБА_3 було повідомлено про необхідність добровільної сплати штрафу у місячний термін.

13.10.2014 року попереджено про можливість заміни штрафу на інший вид покарання.

Враховуючи майновий стан засудженого та те, що він зобов'язався сплачувати штраф певними частинами, суд частково задовольнив його клопотання про розстрочку виплати штрафу упродовж 1 року.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора на підтримку апеляції, думку засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5, які вважали ухвалу суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд вважає її не підлягаючою задоволенню з таких підстав.

Відповідно положень ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, вироком Березанського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2014р. ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.203-2 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 255000 грн.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 12 серпня 2014р. вирок суду першої інстанції залишено без змін і в цей же день він набрав законної сили.

27.08.2014р. у порядку виконання вироку засудженому запропоновано сплатити штраф у добровільному порядку.

13.10.2014р., у зв'язку із тим, що засудженим штраф у добровільному порядку не оплачувався, його попереджено про наслідки відповідно до ст.53 КК України.

Роз'яснено також право звернутися до суду із клопотанням про розстрочку виплати суми штрафу.

15.10.2014р. заступник керівника апарату Березанського районного суду звернулась із поданням про заміну призначеного вироком суду покарання у виді штрафу на інше покарання.

04.06.2015р. засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про розстрочку виплати суми штрафу на три роки, з урахуванням його скрутного майнового стану.

Із змісту ч.5 ст.53 КК України слідує, що заміна не сплаченої суми штрафу іншим покаранням можлива лише за умови несплати штрафу та відсутності підстав для розстрочки його виплати.

Отже, вирішуючи питання про заміну покарання ОСОБА_3 суд вірно спершу розглянув можливість розстрочки його виплати певними частинами. При цьому, суд правильно взяв до уваги дані кримінального провадження щодо майнового стану засудженого та його особисте клопотання про розстрочку виплати штрафу.

Доводи прокурора у його апеляційній скарзі про те, що суд не достатньо врахував майновий стан засудженого суперечать змісту оскаржуваної ухвали. Суд з достатньою повнотою дослідив обставини справи в частині майнового стану засудженого та належним чином мотивував його у відповідності з вище наведеними вимогами закону. З цим рішенням колегія суддів погоджується.

Таким чином, підстави для скасування судового рішення, про що просить апелянт відсутні.

Керуючись ст.405,407 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 05.06.2015 року, відносно засудженого ОСОБА_3 - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури Березанського району на цю ухвалу залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча

Судді :