ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.02.09 р. Справа № 2/20
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Комунального підприємства “Тепломережа” м. Донецьк
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк
про стягнення заборгованості в розмірі 6802,85 грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: Панкова К.С., Рибалко С.О. - за довір.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Комунальне підприємство “Тепломережа” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 6802,85грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 481 від 01.09.2003р., рахунки, акти на включення та відключення опалення.
Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про уточнення позовних вимог, де останній просить у зв'язку з тим, що 15.10.2007р. був укладений новий договір № 481 на поставку теплової енергії та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1225,25грн. за період з 01.10.2006р. по 01.10.2007р. за договором № 481 від 01.02.2003р. та заборгованість в розмірі 5577,60грн. за період з 15.10.2007р. по 01.01.2009р. за договором № 481 від 15.10.2007р. У зв'язку з чим судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.
Відповідач явку свого представника у судове засідання жодного разу не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.02.2009р. № 02-62/2754.
З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
01.09.2003р. та 15.10.2007р. між Комунальним підприємством “Тепломережа” (Постачальник) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) були укладені договори на поставку теплової енергії № 481, які є тотожніми за умовами.
Договір № 481 від 01.09.2003р. відповідно до п. 9.1. та 9.3. вступає в силу з 01.09.2003р. та діє до 01.09.2005р., вважається продовженим на 1 рік, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про розірвання договору або його перегляді.
Договір № 481 від 15.10.2007р. згідно до п. 9.1. вступає в силу з 15.10.2007р. та діє до 15.10.2010р.
За цими договорами Постачальник зобов'язується поставити Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, на гаряче водопостачання - в продовж року, а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки, визначені договором.
Відповідно до п. 1.3. договорів загальна сума опалювальної площі 56,6м2.
Згідно до додатку № 1 до договорів - дислокація опалювального приміщення, опалювальним приміщенням є магазин, що розташований за адресою м. Донецьк, вул. Б.Магістральна, 34/22, площею 56,6м2.
Пунктом 2.2. договорів встановлено, що початок та закінчення опалювального сезону визначається природними умовами та встановлюються рішенням виконкому.
Згідно п. 2.3. договорів кількість споживаємої теплової енергії для опалення та вентиляції встановлюється в залежності від температури зовнішнього повітря на підставі “Норм та вказаній по нормуванню витрат теплової енергії” затверджених Державним комітетом України (КТМ 204 України 244-94).
Споживач теплової енергії зобов'язаний здійснювати оплату наданих йому Постачальником послуг в відповідності з цим договором (п. 3.2.2. договорів).
Розділом 5 “Облік теплової енергії” встановлено, що облік теплової енергії здійснюється за приладами обліку або, за їх відсутністю, розрахунковим способом. Споживач, що має засіб обліку, веде щодобовий облік витрат теплоносія в спеціальному журналі, який надає Постачальнику до 20 числа кожного місяця або за вимогою Постачальника. При виході засобів обліку з ладу оплата здійснюється виходячи з опалювальної площі та встановленого тарифу на теплову енергію за 1м2.
Згідно до п. 6.1., 6.2. договорів розрахунку за теплову енергію здійснюються в грошовій формі в відповідності з діючими тарифами. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.3. договорів оплату за послуги теплопостачання Споживач здійснює до 10 числа місяця, наступного за звітним відповідно рахунку, виставленого Постачальником. Абонент має право здійснити оплату за декілька місяців наперед.
В підтвердження виконання умов договорів позивачем до матеріалів справи надані акти про включення опалення від 20.10.2006р., від 15.10.2007р., від 15.10.2008р. та акти на відключення опалення від 15.04.2007р., від 15.04.2008р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень.
За надані послуги з теплопостачання позивачем виставлялися рахунки від 31.10.2006р. на суму 191,70грн., від 29.11.2006р. на суму 485,63грн., від 18.12.2006р. на суму 485,63грн., від 17.01.2007р. на суму 485,63грн., від 14.02.2007р. на суму 485,63грн., від 20.03.2007р. на суму 485,63грн., від 24.04.2007р. на суму 239,62грн., від 31.10.2007р. на суму 271,57грн., від 23.11.2007р. на суму 485,63грн., від 26.12.2007р. на суму 485,63грн., від 22.01.2008р. на суму 485,63грн., від 21.02.2008р. на суму 485,63грн., від 25.03.2008р. на суму 485,63грн., 21.04.2008р. на суму 239,62грн., від 28.10.2008р. на суму 530,48грн., 17.11.2008р. на суму 1053,89грн., від 12.12.2008р. на суму 1053,89грн., а всього на загальну суму 8437,07грн.
Відповідач умови договору виконав частково, за отримані послуги з теплопостачання розрахувався в сумі 1634,22грн., що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином на момент звернення позивача до суду за відповідачем за період з 01.10.2006р. по 01.01.2009р. обчислюється заборгованість в розмірі 6802,85грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків від 11.02.2009р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін.
За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача стосовно стягнення суми боргу в розмірі 6802,85грн. підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідачем доказів погашення заборгованості в розмірі 6802,85 грн. суду не надано, заявлені вимоги не спростував, на підставі зазначеного вимоги позивача, щодо стягнення заборгованості обґрунтовані доведені належним чином та підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов'язань за договорами, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов Комунального підприємства “Тепломережа” м. Донецьк до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 6802,85 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (83074, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства “Тепломережа” (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 109, р/р 26008150303041 в ДОФ АКБ УСБ м. Донецька, ЗКПО 05473192, МФО 334011) суму боргу в розмірі 6802,85 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Мартюхіна Н.О.
Судове рішення № 4676503, Господарський суд Донецької області було прийнято 26.02.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: