Постанова № 46763847, 14.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2015 р. Справа№ 910/9000/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Копитової О.С.

Разіної Т.І.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Балана Олексія Семеновича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.06.2015

у справі № 910/9000/13 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК"Планета-Міст"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 у справі № 910/9000/13 заяву Балана Олексія Семеновича з кредиторськими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК"Планета-Міст" задоволено частково, визнано кредиторські вимоги Балана Олексія Семеновича до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК"Планета - Міст" на суму 22134,22 грн., зобов'язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Щербаня Олексія Миколайовича включити кредиторські вимоги Балана Олексія Семеновича на суму 22134,22 грн. до першої черги реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК"Планета-Міст".

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Балан Олексій Семенович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 08.06.2015 у справі № 910/9000/13 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Балана Олексія Семеновича до боржника про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні в сумі 63847,94 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати вимоги в цій частині повністю, в іншій частині ухвалу суду першої інстанції від 08.06.2015 залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2015 прийнято до провадження апеляційну скаргу Балана Олексія Семеновича.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що оскаржувана ухвала підлягає частковому скасуванню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 1 Закон про банкрутство визначено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;

кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати (ч. 4 ст. 23).

Тобто, законодавство не встановлює обов'язку «зарплатного» кредитора подавати заяву з вимогами до боржника, а також не пов'язує погашення заявлених вимог зі строком звернення до господарського суду із відповідною заявою.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, у зв'язку з тим, що останній не спроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2013 порушено провадження у справі № 910/9000/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК"Планета-Міст", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Щербаня Олексія Миколайовича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст".

Постановою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Щербаня О.М.

15.05.2015 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Балана Олексія Семеновича з кредиторськими вимогами до банкрута на суму 93 982,16 грн.

Кредиторські вимоги Балана Олексія Семеновича складаються із заборгованості боржника із виплати заробітної плати в розмірі 20 134,22 грн., середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 63 847,94 грн., а також моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.

Заборгованість із виплати заробітної плати в розмірі 20 134,22 грн. підтверджується довідкою форми ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» Пенсійного фонду України від 03.06.2014.

Докази на підтвердження виплати вказаної заборгованості із заробітної плати Балану Олексію Семеновичу після його звільнення (15.08.2013) у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість заявлених вимог Балана Олексія Семеновича в розмірі 20 134,22 грн., що складаються із нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з вересня 2012 року по травень 2013 року включно.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 Кодексу законів про працю України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1).

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч. 2).

Отже, враховуючи відсутність спору щодо розміру нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні Балана Олексія Семеновича, банкрут зобов'язаний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, такий обов'язок роботодавця, в даному випадку банкрута, не залежить від зайнятості працівника на іншому підприємстві у період затримки розрахунку із виплати заробітної плати при звільненні.

Вказані вище норми чинного законодавства суд першої інстанції до спірних правовідносин безпідставно не застосував, що призвело до помилкового висновку про відмову у визнанні кредиторських вимог звільненого працівника в сумі 63 847,94 грн. з підстав зайнятості раніше звільненого працівника на іншому підприємстві та отримання ним заробітної плати на новому місці роботи.

За таких обставин колегія суддів вважає вимоги Балана Олексія Семеновича в сумі 63 847,94 грн., що складаються з відшкодування середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні (ст. 117 Кодексу законів про працю України) за період з червня 2013 року по квітень 2015 року, обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню господарським судом та включенню до реєстру вимог кредиторів у першу чергу задоволення.

У ст. 237-1 Кодексу законів про працю України зазначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Балан Олексій Семенович заявив до банкрута грошові вимоги, які складають моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн. та мотивовані позбавленням можливості забезпечити його та сім'ю самим необхідним для проживання внаслідок незаконних дій боржника із невиплати зарплати, що змусило його просити позику.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання грошових вимог частково в розмірі 2 000,00 грн., що складається з відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику з огляду на принципи розумності і справедливості.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що ухвала від 08.06.2015 підлягає частковому скасуванню, а саме в частині визнання кредиторських вимог Балана Олексія Семеновича на суму 22134,22,00 грн. та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. В зазначеній частині належить прийняти нове рішення про визнання Балана Олексія Семеновича кредитором боржника першої черги на суму 85982,16 грн., а в решті оскаржувану ухвалу належить залишити без змін з огляду на її законність та обґрунтованість.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Балана Олексія Семеновича задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 у справі № 910/9000/13 скасувати в частині визнання кредиторських вимог Балана Олексія Семеновича на суму 22 134,22,00 грн. та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (пункти 2 та 3 ухвали).

3. Прийняти у скасованій частині нове рішення.

4. Визнати кредиторські вимоги Балана Олексія Семеновича до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст" на суму 85 982,16 грн.

5. Зобов'язати ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Щербаня Олексія Миколайовича включити кредиторські вимоги Балана Олексія Семеновича на суму 85 982,16 грн. до першої черги реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст".

6. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 у справі № 910/9000/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.С. Копитова

Т.І. Разіна