Ухвала суду № 46760221, 09.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09.07.2015Справа № 910/14422/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої

особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової

адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова В. В.

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення 106 667 793,39 грн.

Суддя Головатюк Л. Д.

Представники сторін:

Від позивача: Грицик А. С. (дов. б/н від 10.04.2015)

Від відповідача: Собко О. В. (дов. № 2-15д від 19.12.2014)

Біланенко О. Г. (дов. № 784 від 18.05.2015)

Гук О. О. (дов. № 784 від 18.05.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова В. В. (далі за текстом - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 106 667 793,39 грн. заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ - 2022390 від 29.08.2013 та додаткових договорів до нього, з яких 79 870 000, 00 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 14 096 507, 95 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 7 247 381, 92 грн. заборгованості за простроченими процентами, 661 703, 52 грн. пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів, 4 792 200, 00 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язання, також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2015 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/14422/15, розгляд справи призначено на 25.06.2015.

В судовому засіданні 25.06.2015 в порядку ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 09.07.2015.

30.06.2015 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від біла ненко Олександра Георгійовича надійшла заява про залучення третьої особи на стороні відповідача.

09.07.2015 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від позивача у справі надійшли:

- клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні;

- клопотання про призначення колегіального розгляду справи;

- заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та на клопотання про залучення третьої особи;

Крім того, 09.07.2015 через відділ канцелярії суду від Біланенко Олександра Георгійовича надійшли додаткові пояснення до заяви про залучення третьої особи на стороні відповідача, та від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання 09.07.2015 представники сторін з'явились.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав подане через канцелярію клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні, відповідно до якого позивач просить суд здійснити огляд та дослідження наказу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" № 2650 від 03.11.2014 "Щодо стабілізації діяльності банку" та Постанови Правління Національного Банку України № 692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних" у закритому засіданні з розгляду справи № 910/14422/15 та здійснювати розгляд справи № 910/14422/15 в закритому засіданні.

Клопотання мотивоване тим, що при розгляді справи виникає необхідність у дослідженні документів (які позивач має намір подати суду), які становлять банківську таємницю.

Представник відповідача проти задоволення клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні заперечив.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні суд відхилив вказане клопотання з нижчевикладених підстав.

Відповідно до ст. 4-4 ГПК України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала.

Судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналізуючи положення ст. 4-4 ГПК України, суд дійшов висновку, що конфіденційний розгляд справи відбувається у двох випадках: 1) коли відкритий розгляд суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці; 2) коли одна із сторін обґрунтовано вимагає конфіденційного розгляду справи до початку розгляду справи по суті. Перший випадок є імперативною нормою, отже, суд зобов'язаний розглянути справу в закритому засіданні незалежно від заяви сторін. У другому випадку сторони мають довести обґрунтованість вимоги про розгляд справи у закритому засіданні.

Як зазначалося судом вище позивач мотивує клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні необхідністю дослідження судом документів, що становлять банківську таємницю, а саме: наказу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" № 2650 від 03.11.2014 "Щодо стабілізації діяльності банку" та Постанови Правління Національного Банку України № 692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних".

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є:

1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;

2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;

3) фінансово-економічний стан клієнтів;

4) системи охорони банку та клієнтів;

5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;

6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;

7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;

8) коди, що використовуються банками для захисту інформації.

Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю.

Інформація про банки чи клієнтів, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави для використання з метою банківського нагляду або запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванню тероризму, становить банківську таємницю.

Положення цієї статті не поширюються на інформацію, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України та додатково самим банком на його розсуд.

Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз'яснення щодо застосування таких актів.

Відповідно до ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Статтею 61 вищевказаного закону визначено, що банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: 1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю; 2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю; 3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації; 4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом. Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов'язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

Згідно ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи, за рішенням суду, тощо.

Таким чином, банківська таємниця за своїм правовим режимом відноситься до таємної інформації з обмеженим доступом, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству й державі. У зв'язку із цим вона суворо оберігається законодавством України. Проте встановлений законом режим банківської таємниці не має абсолютного характеру, оскільки передбачено правомірні правові дії щодо розкриття такого виду інформації. Саме на суд як орган державної влади покладено обов'язок у кожному конкретному випадку оцінити нагальну потребу в розкритті такої інформації.

Враховуючи, що принцип гласності є конституційним принципом та однією з основних засад судочинства, встановлених у ст. 129 Конституції України, що відповідно до ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" гласність судового розгляду означає насамперед те, що розгляд справ у судах відбувається відкрито та приймаючи до уваги, що діючим законодавством передбачений порядок розкриття банківської таємниці в судовому порядку, суд дійшов висновку про відхилення клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

В разі необхідності судом буде оцінена нагальна потреба в дослідженні таких документів, як наказ Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" № 2650 від 03.11.2014 "Щодо стабілізації діяльності банку" та Постанова Правління Національного Банку України № 692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних", для повного та об'єктивного розгляду справи по суті та потенційна можливість завдання шкоди (особі, суспільству, державі) розкриттям такої інформації, і у відповідності до висновків яких дійде суд буде вирішено питання щодо розкриття такої інформації.

Представник позивача в судовому засіданні, також, підтримав в повному обсязі подане через канцелярію суду клопотання про призначення колегіального розгляду справи, відповідно до якого позивач просить суд постановити ухвалу про призначення колегіального складу суду першої інстанції з розгляду справи № 910/14422/15 враховуючи складність справи та її значення.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання про призначення колегіального розгляду справи суд дійшов висновку його відхилення на підставі наступного.

Відповідно до ст. 4-6 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Отже, склад суду, який розглядає справу, залежить від категорії та складності справи. Закон не визначає, які саме категорії справ підлягають колегіальному розгляду. Складність справи може визначатися залежно від складності спірних матеріально-правових відносин; кількості доказів, поданих на підтвердження вимог та заперечень; неясності чи суперечливості правових норм, що підлягають застосуванню у спірних відносинах; неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні відносини тощо.

Справа № 910/14422/15 не містить великої кількості доказів та складається з 1 тому, стосується кредитних правовідносин, які детально врегульовані чинним законодавством, яке в свою чергу не містить суперечливих норм, що підлягають застосуванню. Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про відсутність підстав на момент вирішення клопотання для вирішення справи колегіально у складі трьох суддів.

При розгляді судом заяви про залучення третьої особи на стороні відповідача наданої через канцелярії суду Біланенко Олександром Георгійовичем представник позивача проти задоволення вказаної заяви заперечив, представник відповідача залучення третьої особи підтримав.

Громадянин Біланенко Олександр Георгійович просить залучити його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, з тих підстав що рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки щодо однієї із сторін, оскільки Біланенко Олександр Георгійович згідно договору поруки № П 30019775 - 4 від 28.11.2014 є поручителем відповідача за договором кредитної лінії № ВКЛ - 2022390 від 29.08.2013, і при цьому з його депозитних рахунків № 26304112946941 та № 26305112946939 19.02.2015 було здійснено у відповідності до договору поруки № П 30019775 - 4 від 28.11.2014 договірне списання на загальну суму 12 000 000, 00 грн. з метою погашення заборгованості відповідача за договором кредитної лінії № ВКЛ - 2022390 від 29.08.2013.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Відповідно до п. 1.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2012 року № 18 питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та /або обов'язків в майбутньому.

Оскільки у відповідності до ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, суд дійшов висновку про наявність у Біланенко Олександра Георгійовича юридичного інтересу у даній справі, рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Біланенко Олександра Георгійовича щодо однієї із сторін, відповідно заява про залучення третьої особи на стороні відповідача підлягає задоволенню.

При цьому, суд відхиляє заперечення позивача, щодо нікчемності договору поруки № П 30019775 - 4 від 28.11.2014, так як відповідна обставина підлягає оцінці господарським судом в судовому процесі.

Крім того, в судовому засіданні 09.07.2015 представник відповідача підтримав подане ним в судовому засіданні 25.06.2015 клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого відповідач просить суд зупинити провадження у справі № 910/14422/15 до вирішення справи № 761/15763/15-ц за позовом Істомінова Сергія Вікторовича до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про стягнення грошових коштів внаслідок виконання поручителем зобов'язання забезпеченого порукою, а саме зобов'язання за договором лінії № ВКЛ - 2022390 від 29.08.2013.

Позивач проти задоволення клопотання про зупинення заперечив, оскільки, на його думку, відсутні підстави котрі б свідчили про неможливість розгляду справи № 910/14422/15 без судового рішення у цивільній справі за позовом Біланенка О.Г., що набрало законної сили оскільки Господарський суд міста Києва може самостійно встановити ті обставини на які посилаються учасники даного судового процесу, виходячи з доводів, обґрунтувань викладених в заперечені позивача, та доданих до нього документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати:

а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Розгляд даної справи є неможливим, оскільки рішенням у цивільній справі № 761/15763/15-ц встановлюються обставини, що впливають на оцінку доказів у даній справі, зокрема щодо встановлення факту виконання поручителем - Істоміновим Сергієм Вікторовичем зобов'язань відповідача у дані справі за договором кредитної лінії № ВКЛ - 2022390 від 29.08.2013 на суму 40 388 465, 46 грн., встановлення якого має значення для визначення дійсного розміру заборгованості відповідача перед позивачем за договором кредитної лінії № ВКЛ - 2022390 від 29.08.2013.

За вказаних обставин, суд відповідно до ч. 1 ст.79 ГПК України зупиняє провадження у справі № 910/14422/15 до вирішення цивільної справи № 761/15763/15-ц Шевченківським районним судом міста Києва.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 4-4, 27, 79, 86 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відхилити клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

2. Відхилити клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про призначення колегіального розгляду справи.

3. Залучити в порядку ст. 27 ГПК України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Біланенко Олександра Георгійовича (адреса реєстрації: м. Київ, вул. Гоголівська, 39 - А, кв. 16; адреса для листування: 04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 16 - В; ідентифікаційний код 2460812095), оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки даної особи щодо сторін у справі.

4. Зобов'язати позивача направити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Біланенко Олександру Георгійовичу у строк до 31.07.2015 копію позовної заяви про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії від 03.06.2015 з доданими до неї документами, докази чого надати суду.

5. Зобов'язати третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Біланенко Олександра Георгійовича надати суду у строк до 31.08.2015 через відділ канцелярії письмові пояснення по справі, з наданням доказів на їх підтвердження.

6. Зупинити провадження у справі № 910/14422/15 до вирішення цивільної справи № 761/15763/15-ц за позовом Істомінова Сергія Вікторовича до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Шевченківським районним судом міста Києва та набранням рішенням у справі № 761/15763/15-ц законної сили.

7. Зобов'язати учасників процесу повідомити Господарський суд міста Києва про результати вирішення цивільної справи № 761/15763/15-ц.

8. Ухвалу направити сторонам у справі та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

9. Дану ухвалу може бути оскаржено у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя Л. Д. Головатюк