Рішення № 46760125, 09.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2015Справа №910/8724/15-г

За позовом Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних справ» в інтересах Компанії BROADCAST MUSIC, INC (BMI)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Мульті Медіа Сервіс» (Телеканал «К1»)

про стягнення 40 194, 00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Матросов Д.Г.;

від відповідача: Мусійко О.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних справ» (далі-позивач) звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах BROADCAST MUSIC, INC (BMI) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Мульті Медіа Сервіс» (Телеканал «К1») (далі-відповідач) про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 40 194, 00 грн. та штрафу у сумі 4 019, 40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.04.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 27.04.2015 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав клопотання про витребування доказів, в якому просить суд:

- витребувати у відповідача запис телевізійного ефіру телеканалу «К1», який транслювався 01.11.2014 р. в період з 20:08 год. до 21:03 год.;

- витребувати у відповідача витяг з журналу обліку телепередач від 01.11.2014 р. з 20:08 год. до 21:03 год.

Суд відклав розгляд клопотання про витребування доказів на наступне судове засідання.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.05.2015 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що позивачем не надано суду обґрунтованих та вмотивованих доводів на підтвердження неправомірного використання відповідачем оспорюваних музичних творів.

Представник позивача у судовому засіданні надав письмові пояснення, зазначаючи, що агентство має доступ до системи «CIS-Net», володіє офіційною та достовірною інформацією про іноземні твори та їх правовласників.

У судовому засіданні 21.05.2015 р. судом оголошувалась перерва до 08.06.2015 р.

У судовому засіданні 08.06.2015 р. оголошувалась перерва до 25.06.2015 р.

У судовому засіданні 25.06.2015 р. представник відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі, в якому просив суд припинити провадження у справі № 910/8724/15-г у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України, оскільки Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних справ» фактично звернулася до господарського суду за захистом прав фізичних осіб.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про припинення провадження у справі, суд відзначає наступне.

Частиною 1 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом. Враховуючи наведене, суд визнає подане клопотання таким, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає його до розгляду.

Враховуючи наведене, оскільки Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних справ» (далі-позивач) звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах Компанії BROADCAST MUSIC, INC (BMI), суд визнає подане клопотання необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 25.06.2015 р. оголошувалася перерва до 09.07.2015 р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав письмові пояснення, в яких зазначає, що до аудіовізуальних творів не можна відносити передачі, які йдуть у прямому ефірі, а ті передачі, що попередньо записані та публічно сповіщені також не відносяться до аудіовізуальних творів, якщо вони не відповідають критеріям аудіовізуального твору, наведених у дефініції ст. 1 та ст. 17 Закону

України "Про авторське право і суміжні права".

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 09.07.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є організацію колективного управління, яка діє на підставі Статуту, затвердженого наказом Державної служби інтелектуальної власності від 11.12.2013 року № 539-н і зареєстрованого державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві 13.12.2013р. № 10741020000047929, Свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України "Про облік організацій колективного управління" № 3/2003 від 22.08.2003 року та відповідно до положень ст. 47-49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права.

Відповідно до своїх повноважень, передбачених положеннями статей 47-49 Закону, позивач на території України управляє виключними майновими авторськими правами, на підставі чого укладає з юридичними та фізичними особами угоди (надає дозволи) на використання творів авторів (в тому числі шляхом публічного виконання), проводить збір, розподіл і виплату авторської винагороди, вчиняє| захист порушених авторських прав.

Відповідно до ст. 45 Закону, суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами, зокрема, через організацію колективного управління.

Частиною 1 ст. 47 Закону передбачено, що суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

Згідно ч. 4 ст. 47 Закону, організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів. Організації колективного управління можуть доручати на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі й про взаємне представництво інтересів.

Згідно з підпунктом "г" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо в організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Так, на підтвердження повноважень Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" на колективне управління виключними майновими авторськими правами Broadcast Music, Inc. (далі - ВМІ) способом публічного виконання спірних музичних творів свідчить укладений між сторонами договір про взаємне представництво інтересів від 31.12.2004 року, умовами якого передбачено, що ВМІ передає Агентству виключне право на території України видавати дозволи на будь-яке виконання - публічне виконання, публічне сповіщення (в тому числі ретрансляція) та публічний показ творів - музичні композиції з текстом або без тексту (в тому числі рингтони), але сюди не включаються драматичні права, право на виконання музично-драматичних творів, право представляти індивідуальні твори в драматичних постановках або право використовувати музику, на яку є дозвіл відповідно до даного договору, у будь-якому іншому контексті, що може являти собою використання «великих прав» за даним договором.

Відповідно до п. 10 статті ІІІ, в редакції додаткової угоди від 11.03.2013 року до договору, Агентство з метою ідентифікації музичних творів з репертуару іншої сторони даного договору може використовувати інформацію з CIS-Net (мережа баз даних (також званих вузлами) побудованих на основі Стандартів CIS, а також із WID (база даних інформації про музичні твори) та IPI (база даних, що містить інформацію про зацікавлених осіб, їх імена (включаючи сценічні), їх права).

Крім того, Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є постійним і повноважним членом міжнародної неурядової організації - Міжнародна конфедерація авторських та композиторських товариств (CISAC), заснованої у 1926 році з метою забезпечення захисту творців духовних цінностей і координації технічної діяльності між товариствами авторів та композиторів. Зазначене підтверджується, зокрема, листом Міжнародна конфедерація авторських та композиторських товариств (CISAC) від 02.04.2013 року, в якому зазначено, що ДП УААСП (правонаступником якого є Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав") є визнаним членом CISAC з 15.12.2000 року та зобов'язане діяти згідно з правилами CISAC. Кожне товариство має повну детальну інформацію щодо кожного члена та кожного твору створеного його членами. Інформація про твори, надана членами кожного товариства також надається кожному товариству-партнеру. Товариства можуть отримати лані за допомогою юридично дійсних та аутентичних електронних баз даних, які складають частину мережевого проекту Загальна Інформаційна Система CISAC ("CIS-net"), наприклад: товариство до якого належить певний композитор, автор або видавець, може бути визначене, якщо звернутися до так званого каталогу Зацікавлених Сторін (більш відома як "ІРІ"). Управління ІРІ було передано швейцарському товариству SUISA. ІРІ - електронна база даних, яка вміщує інформацію про композиторів, авторів та видавців творів, які захищені авторським правом, і яка надається товариством SUISA для всіх товариств світу у електронному вигляді.

Також, між SUISA Швейцарським товариством з прав авторів на музичні твори, як власником і менеджером ІРІ Системи та Державним підприємством "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (правонаступником якого є Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав"), як користувачем, була укладена Угода користувачів ІРІ, відповідно до якої користувачу надано доступ до системи ІРІ.

З виписки із системи ІРІ вбачається, що авторські майнові права на твори:

«Наlо», виконавець: Веуоnсе;

«You're Beautiful, виконавець: James Blunt;

«Ghosts And Stuff», виконавець: Deadmau5 feat. Rob Swire, перебувають в управлінні іноземної організації колективного управління - Broadcast Music, Inc. Відповідно до договору про взаємне представництво інтересів, укладеного між Компанією Broadcast Music, Inc. та Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав", на території України авторськими майновими правами щодо перелічених творів управляє Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав".

Таким чином, наведені вище обставини свідчать про те, що Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" здійснює колективне управління виключними майновими авторським правами Компанії Broadcast Music, Inc. на перелічені вище музичні твори.

Так, до майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Відповідно до наказу Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" № Ф/28/14 від 30.10.2014 р. «Про проведення фіксації» на виконання ст. 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права», з метою здійснення фіксації порушення авторських прав під час публічного сповіщення творів з репертуару Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", направлено начальника відділу моніторингу та фіксації правопорушень авторського права управління зборів авторської винагороди Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Шульгу А.А. 01.11.2014 р. для фіксації на матеріальні носії (аудіо та/або відео) факту публічного сповіщення творів в прямому ефірі телеканалом «К1» (Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Мульті Медіа Сервіс» (Телеканал «К1»). Результати фіксації оформити у вигляді «Акту».

Як зазначає позивач, актом фіксації публічного сповіщення творів від 01.11.2014 р., складеним уповноваженим представником Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Шульга А.А. та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру було встановлено, що в ефірі телеканалу "К1", який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Мульті Медіа Сервіс» (Телеканал «К1»), під час демонстрації телепередачі "КВН" здійснено публічне сповіщення музичних творів:

«Наlо», виконавець: Веуоnсе;

«You're Beautiful», виконавець: James Blunt;

«Ghosts And Stuff», виконавець :Deadmau5 feat. Rob Swire.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що використання відповідачем вищевказаних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. «а», статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях (стаття 1 Закону).

Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» зазначено, що враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Як встановлено судом вище, на підтвердження факту використання відповідачем творів «Наlо», у виконанні Веуоnсе; «You're Beautiful», виконавець: James Blunt; «Ghosts And Stuff» у виконанні Deadmau5 feat. Rob Swire в ефірі телеканалу "К1", який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Мульті Медіа Сервіс» (Телеканал «К1»), під час демонстрації телепередачі "КВН", позивачем надано відеозаписи публічного сповіщення та акт фіксації від 01.11.2014 р.

У процесі провадження у справі судом здійснено дослідження наданих доказів, зокрема, відеозапису фіксації факту порушення відповідачем авторських прав на публічне сповіщення, з приводу чого суд відзначає наступне.

З проведених відеозаписів достовірно вбачається, що такі записи проводилися в ефірі телеканалу "К1", під час демонстрації телепередачі "КВН".

З вищенаведеного судом встановлено, що надані позивачем відеозаписи ефіру телеканалу "К1", який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Мульті Медіа Сервіс» (Телеканал «К1»), під час демонстрування телепередачі "КВН" доводять факт використання відповідачем вказаних вище музичних творів.

Також суд зазначає, що позивач мав право провести відеофіксацію, з огляду на положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань», за яким, суб'єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

На підтвердження правомірності використання вказаних вище творів відповідачем надано суду ліцензійну угоду № 0110/14VK1 від 01.11.2014 р., укладену між Компанією VIA FILM (UK) LIMITED (далі - правовласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Мульті Медіа Сервіс» (Телеканал «К1») (далі - телекомпанія).

Так, відповідно до п. п. 1.1. - 1.2.5. вказаної Угоди, даною Угодою Правовласник надає Телекомпанії майнові права на використання Творів, у тому числі шляхом їх публічного повідомлення (телевізійного показу) на території віщання телевізійного каналу "К1" (територія України) (далі по тексту - "Територія") протягом Ліцензійного терміну і відповідно з іншими умовами, зазначеними Сторонами в Додатку до цієї Угоди, а Телекомпанія виплачує Правовласнику винагороду за надання майнових прав на Твори в порядку і строки, встановлені в даній Угоді та Додатку до неї. Зазначене в даному пункті Угоди право публічного сповіщення (телевізійного показу) включає право на передачу в ефір, по кабелю і через супутник кожного Твору на Території, при цьому кількість публічних повідомлень зазначено в додатку до цієї Угоди. Права на використання Творів, що передаються за цією Угодою, включають в себе також і наступні права: право на виготовлення версії Творів російською або українською мовою (дублювання, субтитрування, озвучення, синхронний переклад); право на виготовлення необхідної кількості ефірних копій Творів для їх використання в рамках цієї Угоди; право на використання фрагментів Творів загальним хронометражем не більше (3) трьох хвилин з метою їх анонсування та рекламування; право на промоушн трансляцій Творів в друкованих та електронних виданнях; право на розміщення або санкціонування розміщення реклами в перервах при телевізійному показі Творів відповідно до діючого законодавства України.

Пунктами 5.2., 5.3. Угоди передбачено, що кожна Сторона свідчить і гарантує іншій, що вона зараз ні в якій мірі, ні законодавством, ні судовим рішенням, ні іншим способом не обмежена в праві укладати і виконувати цю Угоду. Правовласник гарантує, що він володіє достатніми правами для укладення даної Угоди, включаючи права інтелектуальної власності в необхідному обсязі. У разі пред'явлення третіми особами будь-яких вимог та / або претензій щодо прав, переданих Телекомпанії за цією Угодою, або інших вимог і / або претензій щодо Творів, всю відповідальність і витрати, пов'язані з такими вимогами та / або претензіями, несе Правовласник. Телекомпанія звільняється від відповідальності за такими вимогами та / або претензіями.

Додатком № 1 до Ліцензійної угоди визначено обсяг творів, право на використання яких передано позивачу, серед яких містяться також випуски телепередачі "КВН".

Згідно зі ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Статтею 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

За приписами статей 31, 32, 33 Закону, використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким об'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право та суміжні права", аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Відеограма - відеозапис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій.

Запис (звукозапис, відеозапис) - фіксація за допомогою спеціальних технічних засобів (у тому числі й за допомогою числового представлення) на відповідному матеріальному носії звуків і (або) рухомих зображень, яка дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного пристрою.

Публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Таким чином, здійснюючи публічне сповіщення телепередачі "КВН", позивач діяв у відповідності з умовами Ліцензійної Угоди №0110/14VK1 від 01.10.2014 р., укладеної з правовласником такої телепередачі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2015 р. у справі № 910/6608/15-г.

За таких обставин, доводи позивача щодо незаконного використання відповідачем музичних творів не знаходять свого підтвердження наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 14.07.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.