Ухвала суду № 46759886, 08.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

08.06.2015

Справа № 910/12447/13

Суддя Господарського суду м. Києва суддя Цюкало Ю.В., розглянувши позовні матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркон-стомат» до відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсною постанови, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркон-стомат» надійшла позовна заява до відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсною постанови.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», враховуючи положення статті 121-2 ГПК, роз'яснено, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає лише місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от: звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами ДВС, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає відповідно до статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до зазначених судів (пункт 9.1).

Таким чином, господарські суди в межах наданих їм повноважень розглядають скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судових рішень, ухвалених господарським судом відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю «Баркон-стомат» звернулося до Господарського суду м. Києва з окремим позовом до відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсною постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги по своїй суті є не позовними вимогами, вирішення яких відбувається в порядку позовного провадження у господарській справі, а є скаргою на дії державного виконавця, розгляд якої відбувається за правилами ст. 121-2 ГПК України в межах вже існуючої справи.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи вищевикладене, у прийнятті позовної заяви слід відмовити.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркон-стомат» до відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсною постанови – відмовити.

2. Позовні матеріали повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Баркон-стомат».

Суддя Цюкало Ю.В.