Рішення № 4675975, 13.01.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.09 Справа№ 19/270

За позовом: СПД-ФО ОСОБА_1, м. Львів;

До Відповідача: ТзОВ "Михась", м. Львів;

Про: стягнення 3041,32грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Позивача: ОСОБА_2-предст. (дов. №25 від 23.12.2008р.);

Відповідача: не з'явився;

Представнику Позивача, який взяв участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст. 22, 24 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено СПД-ФО ОСОБА_1, м. Львів до Відповідача: ТзОВ "Михась", м. Львів про стягнення 3041,32грн.

Обставини Справи:

Ухвалою суду від 30.11.2008р. судом порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено на 24.12.2008р.

В судове засідання Представник Позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, Відзив на позовну заяву в суд не представив, вимог ухвали суду не виконав, своїм правом на захист не скористався, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник Позивача позовні вимоги по справі обґрунтовує наступним:

На підставі Договору постачання №2/8 від 02.01.2008р. в магазин за адресою: м. Львів, вул. Тарнавського, 104-Б, який належить ТзОВ "Михась" фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 зі складу у м. Львові, вул. Шевчанка, 313, був. Відважени товар згідно накладних № ПЛВ -002039 від 17.01.2008р.; № 003840 від 31.01.2008р.; №012781 від 28.03.2008р. на загальну суму 3041,32грн.

На неодноразові нагадування про цей борг і на пропозиції повернути товар, ТзОВ "Михась" не реагує, хоча від даного боргу не відмовляється і підтверджує його підписання цомісячних актів звірки.

12.08.2008р. на адресу ТзОВ "Михась" був направлений рекомендований лист-попередження з повідомленням, який вручений адресату 15.08.2008р.

03.10.2008р. Відповідачу була направлена копія позовної заяви, яку він отримав 06.10.2008р., але борг так і не був оплачений.

На підставі наведеного Позивач просив стягнути з ТзОВ "Михась" на користь ФОП ОСОБА_1 суму боргу 3041,32грн., а також розглянути питання про відшкодування, згідно з п.п. 5.2.1.; 5.2.2.; 5.2.3. Договору, пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару за кожендень прострочки платежу, відсотки по невиконаним грошовими коштами, неустойки в розмірі 25% вартості товару, а також всі судові витрати.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму,

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України і частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором чи актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Пунктом 4.3 укладеного між сторонами договору встановлено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється Відповідачеві протягом 14 календарних днів з дати здійснення поставки, шляхом перерахування повної вартості товару на розрахунковий рахунок Позивача.

Проте, Відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Позивачем помилково нарахована сума пені 488,63грн. замість належної 316,74грн., як витікає з документів, доданих до позовної заяви.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки невиконанням договірних зобов”язань Відповідачем допущено порушення ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України за що, згідно із ст. 611,625 ЦК України, наступає відповідальність у виді стягнення боргу, в сумі 3041,32грн., пені в сумі 316,74грн. відсотків за невиконання грошових зобов'язань в сумі 897,84грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій (неустойки) судом відмовлено, оскільки законом не передбачено подвійне стягнення і пені, і 25% неустойки, якщо Позивачем не подано доказів про вимогу проведення товару у 10-денний термін.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст.49 ГПК України, покладаються на Відповідача, відповідно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись вимогами ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ТзОВ „Михась” (79000, м. Львів, вул. Тарнавського, 104-Б, код ЄДРПОУ 19337423, ІПН 193374213041, свідоцтво №17825866, р/р 26006012313 Кредобанк МФО 325365)на користь ФО-П ОСОБА_1 (ідентифікаційний кодНОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в КРД "Райфайзен Банк Аваль", МФО НОМЕР_3 м. Сімферополь; Свідоцтво ПДВ НОМЕР_4) 3041,32грн. основного боргу, 316,74грн. - пені, 897,84 грн. -відсотків за невиконання грошових зобов'язань, 42,56грн. - держмита та 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимоги відмовити.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.