Ухвала суду № 46759209, 13.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.07.15 Справа № 904/5653/13

За скаргою державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДО-ПОСТАЧАННЯ" на дії державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", м. Дніпропетровськ

до державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 141 490 979,83 грн.

Головуючий колегії Соловйова А.Є.

Судді: Золотарьова Я.С., Загинайко Т.В.

Секретар судового засідання Дорошевська М.І.

Представники:

від позивача: Клименкова Я.О., довіреність № 131/1001

від заявника (відповідача): Алєксєєва, довіреність № 16-05-1445 від 21.04.2015

від ДВС: Кузьмина І.С., довіреність № 20-22/139 від 27.04.2015

вільний слухач: Насобіна Ю.С., посвідчення водія №ВАЕ809685 від 06.05.2012

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (далі-Відповідач) про стягнення 100 374 341,11 грн. за договором №34Ц про постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області від 01.01.2002.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням в.о. голови суду №366 від 11.09.2013 визначено склад колегії по розгляду справи №904/5653/13 у складі трьох суддів: головуючий суддя Соловйова А.Є., судді - Золотарьова Я.С., Первушин Ю.Ю.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2013 справа №904/5653/13 прийнята до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Соловйова А.Є., судді - Золотарьова Я.С., Первушин Ю.Ю.

Рішенням господарського суду від 25.11.2013, позов задоволено частково, призначено до стягнення з Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" 133 084 103,20 грн. заборгованості за активну електроенергію, 435 377,30 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 2 598 199,09 грн. 3% річних, 139 246,51 грн. інфляційних втрат, 66 274,20 грн. судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

13.12.2013 на виконання вищевказаного рішення було видано наказ.

27.04.2015 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" на дії державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

В зв'язку з закінченням повноважень у члена колегії - судді Первушина Ю.Ю. був проведений повторний автоматичний розподіл справи для визначення нового складу колегії для розгляду скарги на дії державної виконавчої служби по справі №904/5653/13. Протоколом про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 27.04.2015 головуючим колегії визначено суддю Соловйову А.Є., членами колегії - суддю Золотарьову Я.С., суддю Загинайко Т.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2015 скарга Державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" на дії державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України і додані до неї документи повернуті без розгляду.

14.05.2015 до господарського суду Дніпропетровської області повторно надійшла скарга Державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" (далі-Скаржник) на дії державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Крім того, разом зі скаргою, Державне промислове підприємство "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" подало клопотання про поновлення строку, встановленого для подання скарги на дії державної виконавчої служби.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2015 поновлено державному промисловому підприємству "КРИВБАСПРОМВОДО-ПОСТАЧАННЯ" строк для подання скарги на дії державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, прийнято скаргу на дії державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 03.06.2015.

В своїй скарзі Заявник, посилаючись на те, що заборгованість, на час винесення постанови про стягнення виконавчого збору, становила менше, ніж сума, від якої державний виконавець розрахував 10 відсотків виконавчого збору, просить суд, у зв'язку з цим:

- визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейко Максима Валерійовича щодо винесення постанови від 17.03.2015 за виконавчим провадженням №41620589 про стягнення виконавчого збору в сумі 3 806 953,56 грн. та скасувати вказану постанову;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати на адресу державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.03.2015.

03.06.2015 від ДВС до господарського суду надійшли додаткові документи для долучення їх до матеріалів справи, які були долучені судом до матеріалів справи.

11.06.2015 Заявник подав до господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Суд долучив вказане клопотання та додані до нього документи до матеріалів справи.

22.06.2015 Позивач подав до господарського суду відзив на скаргу, в якому повідомив, що залишає розгляд скарги на розсуд суду. Суд долучив відзив Позивача до матеріалів справи.

25.06.2015 Позивач подав до господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Суд долучив вказане клопотання та додані до нього документи до матеріалів справи.

В судовому засідання 03.06.2015 розгляд справи був відкладений на 23.06.2015, а в судових засіданнях 23.06.2015 та 25.06.2015 судом оголошувалась перерва на 25.06.2015 та 13.07.2015 відповідно.

Позивач в судове засідання з'явився, з урахуванням відзиву на скаргу просить вирішити скаргу на розсуд суду.

Відповідач (Заявник) в судове засідання з'явився, обставини викладені в скарзі підтримав, просив суд скаргу задовольнити.

Представник ДВС в судовому засідання проти задоволення скарги заперечував, надав усні пояснення, в яких вказав, що згідно статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, Відповідача та ДВС, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 25.11.2013, позов задоволено частково, призначено до стягнення з державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" 133 084 103,20 грн. заборгованості за активну електроенергію, 435 377,30 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 2 598 199,09 грн. 3% річних, 139 246,51 грн. інфляційних втрат, 66 274,20 грн. судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

13.12.2013 на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2013 було видано наказ.

Згідно заяви стягувача №159/1001 від 03.01.2014, публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", 23.01.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрито виконавче провадження №41620589 щодо виконання наказу від 13.12.2013, виданого на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2013 у даній справі.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 19.02.2014 про зупинення виконавчого провадження, виконавче провадження з примусового виконання наказу від 13.12.2013, виданого на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2013 у даній справі було зупинено у зв'язку з відстроченням судом виконання вказаного рішення строком на 1 рік.

В подальшому, за заявою стягувача №1130/1001 від 25.01.2015 щодо поновлення виконавчого провадження державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу від 13.12.2013, виданого на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2013 у даній справі, шляхом винесення відповідної постанови від 30.01.2015 про поновлення виконавчого провадження №41620589.

17.03.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 3 806 953,36 грн., у зв'язку з невиконанням Боржником рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2013 по справі №904/5653/13 у наданий строк.

Звертаючись зі скаргою на дії державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заявник просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейко Максима Валерійовича щодо винесення постанови від 17.03.2015 за виконавчим провадженням №41620589 про стягнення виконавчого збору в сумі 3 806 953,56 грн. та скасувати вказану постанову;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати на адресу державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.03.2015.

Розглянувши вказані вимоги за скаргою господарський суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Стосовно визнання неправомірними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейко Максима Валерійовича щодо винесення постанови від 17.03.2015 за виконавчим провадженням №41620589 про стягнення виконавчого збору в сумі 3 806 953,56 грн. та скасування вказаної постанови Заявник посилається на невідповідність розрахованої державним виконавцем суми виконавчого збору, оскільки станом на час винесення вказаної постанови Боржником частково сплачено заборгованість за відповідним наказом, отже, на думку Заявника, виконавчий збір повинен був розраховуватись від фактичної суми заборгованість яка існувала на момент винесення постанови.

Як вказує Заявник, ним здійснювались відповідні оплати заборгованості, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та банківськими виписками, у зв'язку з чим розмір заборгованості зменшився до суми 37 808 390,45 грн., від якої, на думку Скаржника, і мав бути розрахований виконавчий збір.

Крім того, зі вказаних платіжних доручень вбачається про сплату заборгованості за двома договорами, а саме №34Ц від 01.01.2002 та №1306/30 від 12.12.2014, тоді як заборгованість, присуджена до стягнення в даній справі виникла на підставі договору №34Ц від 01.01.2002, а доказів зарахування всіх вказаних грошових коштів саме до останнього договору сторонами суду не надано.

Господарський суд не може погодитись з доводами скаржника, на які він посилається просячи суд скасувати оскаржувану постанову з огляду на наступне.

Стадія виконання рішення господарського суду є завершальною стадією господарського процесу, тому питання оскарження дій державного виконавця (якщо такі дії були вчинені державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду) вирішується в порядку господарського судочинства відповідно до ст. 121-2 ГПК України і таке оскарження реалізується шляхом звернення до господарського суду із скаргою на дії державного виконавця.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24.03.1998 №202/98-ВР встановлено, що Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею 2 вказаного Закону, передбачено правову основу діяльності державної виконавчої служби, відповідно до якої, правова основа діяльності державної виконавчої служби становить Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Вимогами ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів визначає Закон України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, який діяв на час проведення спірних виконавчих дій) від 21.04.1999 № 606-ХІУ та інші нормативно-правові акти.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 2 вказаного Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. (ст. 6 вказаного Закону).

Статтею 8 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 4.16.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби (додаток 3), стягується виконавчий збір у розмірі десяти відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а за невиконання рішення немайнового характеру у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення у тому самому порядку стягується виконавчий збір - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із боржника-громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Отже, вимогами діючого законодавства не передбачений обов'язок державного виконавця здійснювати перевірку заявленої до стягнення Стягувачем суми на підставі його заяви для здійснення правильного розрахунку суми виконавчого збору.

Таким чином, можна дійти висновку, що державним виконавцем, на підставі заяви Стягувача про поновлення виконавчого провадження, в якій останнім зазначена сума заборгованості, яка залишилась не стягнутою 38 069 533,58 грн., вірно визначений розмір виконавчого збору, у зв'язку з цим суд не може погодитись з обставинами, на які посилається Відповідач просячи суд скасувати відповідну постанову.

Натомість необхідно зауважити, що вказана постанова винесена державним виконавцем з порушенням вимог законодавства.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Окрім того, положеннями ч. 3 ст. 27 зазначеного Закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Частиною першою статті 27 Закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно статті 32 Закону, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 17.03.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (винесена в той самий день, що і постанова про стягнення виконавчого збору) не може свідчити про вчинення виконавчих дій, оскільки в даній постанові згадується винесення державним виконавцем постанови від 17.03.2015 про стягнення виконавчого збору, доказів вчинення інших виконавчих дій перед винесенням оскаржуваної постанови, сторонами суду не надано.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів вчинення державним виконавцем в межах вказаного виконавчого провадження заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 32 названого Закону, отже скарга в частині визнання неправомірними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейко Максима Валерійовича щодо винесення постанови від 17.03.2015 за виконавчим провадженням №41620589 про стягнення виконавчого збору в сумі 3 806 953,56 грн. та скасування вказаної постанови підлягає задоволенню.

Посилання представника ДВС на приписи статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", а саме що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказані зміни за Закону України "Про виконавче провадження" набрали чинності 14.05.2015, тоді як оспорювана постанова винесена державним виконавцем 17.03.2015, тобто до набрання чинності редакцією, на яку посилається державний виконавець.

Що стосується прохальної частини скарги щодо зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати на адресу державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.03.2015, господарський суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Питання щодо надісланні на адресу боржника постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.03.2015, належать виключно до повноважень державного виконавця.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги викладені у скарзі щодо зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати на адресу державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.03.2015, підлягають відхиленню.

Частиною 3 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДО-ПОСТАЧАННЯ" на дії державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейко Максима Валерійовича щодо винесення постанови від 17.03.2015 за виконавчим провадженням №41620589 про стягнення виконавчого збору в сумі 3 806 953,56 грн.;

Скасувати постанову від 17.03.2015 за виконавчим провадженням №41620589 про стягнення виконавчого збору в сумі 3 806 953,56 грн.

В іншій частині скаргу державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" на дії державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - відхилити.

Головуючий колегії А.Є. Соловйова Суддя Я.С.Золотарьова

Суддя Т.В.Загинайко