Ухвала суду № 46755926, 13.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 318/3665/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №318/3665/14-к Головуючий в 1 інст. Васильченко В.В.

Провадження № 11-кп/778/761/15 Доповідач в 2 інст. Симонець О.І.

Категорія ч.1 ст.115 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого Симонця О.І.,

суддів Городовенка В.В., Рассуждая В.Я.,

при секретарі Хрипченко Н.А.,

за участю прокурора Нестерук О.Г.,

обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисника Чулановського В.О.

розглянула в м. Запоріжжя у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисника - адвоката Чулановського В.О. на вирок Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 12 лютого 2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Токмак Запорізької області, яка має 5-х неповнолітніх дітей, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судиму:

05 листопада 2012 року Кам'янсько-Дніпровським районним судом за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком 3 роки,

засуджено за ч.1 ст. 115 КК України до 9 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання призначеного за цим вироком суд частково приєднав не відбуту частину покарання за вироком від 05.11.2012 р. Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України у виді 4 років позбавлення волі і остаточно до відбування ОСОБА_2 визначено 10 років позбавлення волі.

Засіб запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахується з 10 листопада 2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в загальній сумі 1474,2 грн.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст.100 КПК України.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2, будучи раніше засудженою 05.11.2012 року Кам'янсько-Дніпровським районним судом за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена з іспитовим строком 3 роки, перебуваючи на іспитовому терміні відповідних висновків для себе не зробила, і вчинила особливо тяжкий злочин, а саме, 08.11.2014 року близько 20 год. 00 хв., маючи намір на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тримаючи в руці сокиру, перебуваючи в приміщенні сараю на території домоволодіння АДРЕСА_1, нанесла сокирою удари по голові ОСОБА_4, в результаті чого останній впав обличчям на підлогу. Підійшовши до останнього вона нанесла йому не менше двох ударів сокирою в ділянку задньої частини голови, заподіявши потерпілому згідно з висновку експерта № 302 від 02.12.2014 р. відкриту черепно-мозкову травму, з субарахноідальним крововиливом, забій головного мозку, який ускладнився на протязі свого перебігу набряком головного мозку, що підтверджується ранами, в ділянці голови, крововиливами в м'які покрови волосяної часті голови, вдавленим переломом кісток зведення черепа, лінійним переломом кісток зведення черепа, субарахноідальними крововиливами, осередками забиття головного мозку. Дані ушкодження кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя в момент заподіяння, та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, які в даному конкретному випадку спричинили смерть.

В апеляційній скарзі обвинувачена вказує, що вона не мала намірів вбивати потерпілого, а удари сокирою, яку вона вихватила у нього, вона завдала у зв'язку з тим, що захищала себе, оскільки потерпілий загрожував її життю. Вказує, що вона знаходилась у стані сильного душевного хвилювання, що потерпілий і раніше бив її та дітей. Просить пом'якшити призначене їй покарання.

Захисник в своїй апеляційній скарзі вважає, що дії ОСОБА_2 слід перекваліфікувати на з ч.1 ст.115 на ст.116 КК України, оскільки матеріали провадження містять суперечливі докази на підтвердження умисного вбивства потерпілого. Вказує, що судовий розгляд проведений неповно, оскільки не було допитано свідка ОСОБА_5, який був єдиним очевидцем вчиненого злочину.

У доповненні до апеляційної скарги захисник вказує, що тяжке тілесне ушкодження, що призвело до смерті потерпілого, обвинувачена заподіяла через короткочасний емоційно-психологічний стан, що виник у зв'язку з тяжкою образою та протизаконним насильством з боку потерпілого.

Заслухав доповідь судді, обвинувачену ОСОБА_2 та її захисника, які підтримали свої апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та вважає, що вирок суду є законним, перевіривши матеріали провадження, колегія судів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину зазначеного у вироку, засновані на доказах досліджених у судовому засіданні, і є обґрунтованими.

Суд першої інстанції обґрунтовуючи свою позицію щодо наявності вини ОСОБА_2 посилався на покази потерпілого, свідків, документальні докази: висновки та акти експертів, протоколи огляду місця події, трупа, слідчих експериментів, покази самої ОСОБА_2, яка підтвердила, що вона, після того як між нею та чоловіком виникла суперечка вдарила його сокирою в голову два рази, потім, як він присів, ще вдарила. Цього дня вона пила пиво.

Свідок ОСОБА_6 показав, що він з ОСОБА_2 та її чоловіком розпивав спіртні напої і заснув. Коли його розбудив ОСОБА_5 він побачив вже вбитого ОСОБА_4. ОСОБА_2 стояла з сокирою в руках, спробувала у нього пульс і сказала, що зараз доб'є його. Він злякався і відвернувся вбік та почув два удари. Анжела витерла сокиру об нього і вийшла.

Коллегія суддів вважає безпідставним ствердження в апеляції захисника про неповноту судового розгляду без допиту свідка ОСОБА_5

Судами першої і апеляційної інстанції задоволені клопотання про привід та допит цього свідка, але ухвали про його привід не були виконані з об'єктивних причин, т.я він не проживає за зазначеною адресою.

Крім того, посилання сторони захисту на те, що вбивство було вчинене в стані сильного душевного хвилювання суд також не бере до уваги, т.я. судом перевірялась ствердження обвинуваченої про те, що нею вбитий вдарив її сокирою, тяжко образив. Ці ствердження спростовуються актом судово-психіатричного експерта №702, а також тим фактом, що будь яких ушкоджень сама обвинувачена не мала. Нецензурна брань, на яку посилається обвинувачена, не може розцінюваться, як тяжка образа, яка визвала стан сильного душевного хвилювання, в сенсі диспозиції ст. 116 КК України.

На підставі совокупності доказів, які були досліджені в суді, суд дав їм правильну оцінку, належним чином мотивував у вироку свої висновки та правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.115 КК України.

Разом з тим колегія суддів не може повною мірою погодитися з розміром покарання призначеного судом обвинуваченій.

Так призначаючи покарання ОСОБА_2 суд у вироку зазначив, що враховується характер і ступінь скоєного злочину, який згідно ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, особа обвинуваченої, яка має формально позитивну громадську характеристику, на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває, є матір'ю п'ятьох неповнолітніх дітей, потерпілий в ході судового засідання претензій матеріального і морального характеру не заявив, однак просив суд призначити максимальне покарання передбачене санкцією інкримінованої їй статті; відсутність обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання; обставину, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Суд прийняв до уваги також той факт, що ОСОБА_2 вчинила злочин перебуваючи на іспитовому строку, індивідуальний ступінь його тяжкості є високим, оскільки характеризується такими обставинами як те, що обвинувачена нанесла потерпілому множинні удари сокирою в життєво важливий орган - голову, в результаті чого настала смерть.

Між тим, суд призначаючи покарання врахував ті обставини, що ОСОБА_2 є матір'ю п'ятьох неповнолітніх дітей, однак зазначив, що обставини, які пом'якшують покарання відсутні.

Крім того, орган досудового розслідування в обвинувальному акті як до обставин, що пом'якшують покарання відносив щире каяття ОСОБА_2 та сприяння розкриттю злочину, однак суд ці обставини до уваги не взяв, що, на переконання колегії суддів, було зроблено необґрунтовано.

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

За перелічених вище обставин колегія суддів вважає, що існують об'єктивні підстави для зміни покарання ОСОБА_2 за скоєння нею кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України та принципу остаточного призначення покарання.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, тому ОСОБА_2 за кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.115 КК України доречно пом'якшити призначене покарання до восьми років позбавлення волі, і на підставі ч.1 ст.71 КК України, до цього покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 05.11.2012 р. за ч.3 ст.185 КК України призначити їй остаточне покарання - 9 років позбавлення волі.

Виклад фактичних обставин, кваліфікацію, оцінку доказів вказаних у вироку суду першої інстанції доречно залишити без змін.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисника - адвоката Чулановського В.О. задовольнити частково.

Вирок Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 12 лютого 2015 року у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2, змінити:

по ч.1 ст.115 КК України пом'якшити призначене їй покарання до восьми років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, до цього покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 05.11.2012 р. за ч.3 ст.185 КК України та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 9 років позбавлення волі.

В решті вирок місцевого суду залишити без змін.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

О.І. Симонець В.В. Городовенко В.Я. Рассуждай