Ухвала суду № 46753158, 15.07.2015, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

0539/2253/2012

4-с/241/26/2015

15.07.2015 року суддя Першотравневого районного суду Скудін В.Є.,при секретарі Хоружий Є.В., розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за скаргою ПАТ « ДТЕК Донецькобленерго» до відділу Державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції «на дії в.о.начальника відділу ДВС ОСОБА_1»,-

ВСТАНОВИВ:

У відділі Державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції на виконанні знаходиться виконавчий документ № 2-н-241/6/2013 від 03.01.2013 року, виданий Першотравневим районним судом Донецької області по якому стягувачем є ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Законом України «Про виконавче провадження» (надалі Закон) передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону ), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12 Закону).

06.04.2015р. на адресу ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» надійшла Вимога в.о начальника ВДВС Першотравневого РУЮ ОСОБА_1 за № 350/6 від 25.03.2015р., згідно з якою представника ( невідомо якого) стягувача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» уповноважено вручити особисто під розписку боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження та виклик.

Вимога містить попередження, з посиланням на п. 4 ст. 47 Закону, про повернення виконавчих документів у разі перешкоджання провадженню виконавчих дій, а саме не виконання цієї вимоги.

ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» вважає вищезазначену Вимогу незаконною, винесеною з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», ЦК України та інших нормативних актів, тому і звернулася до суду із скаргою.

Представник ПАТ ДТЕК за дорученням ОСОБА_2 надала письмову заяву про розгляд скарги без їх участі , вимоги підтримують.

Представник відділу Державної виконавчої служби, який наполягав на участі представника ДТЕК, проігнорувала судове засідання і в суд не прибула та причину неявки суду не повідомила. Про час і місце розгляду справи була попереджена належним чином.

Суд, , дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Законом України «Про виконавче провадження» (надалі Закон) передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону ), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12 Закону).

Відповідно до п. 4 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Відсутність фінансування витрат виконавчої служби не є підставою для винесення незаконної вимоги державного виконавця.

Відповідно до положень ч.1 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що, з метою забезпечення провадження виконавчих дій, стягувач може, за погодженням з державним виконавцем, внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. Згідно з ч.2 ст.42 Закону після завершення виконавчого провадження авансовий внесок повністю повертається стягувану.

Крім того, всупереч положенням Цивільного кодексу України ні Стягувач - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ні його представник за дорученням не можуть бути уповноваженою особою Відділу Державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції на підставі вимоги державного виконавця.

Виходячи з вищенаведеного, в.о. начальника ВДВС Першотравневого РУЮ ОСОБА_1 було допущене порушення норм Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до винесення незаконної Вимоги № 350/6 від 25.03.2015р.

Згідно ст.82 Закону України «Про виконавче провадження , 383 УПК України рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) … до суду.

В п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження від 26.12.2003р. № 14 зазначено: у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобовязує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Аналізуючи наведене, суд визнає незаконними дії в.о.начальника ВДВС Першотравневого РУЮ ОСОБА_1 , щодо винесення Вимоги №350/6 від 25.03.2015р.

Вимога ВДВС Першотравневого РУЮ отримана ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 06.04.2015року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» , тому 10-денний строк, передбачений діючим законодавством для її оскарження, ПАТ „ДТЕК Донецькобленерго не порушений.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 18, 25, 26, 82 Закону України «Про виконавче провадження , ст.ст.383- 389 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ :

Визнати неправомірними дії в.о.начальника ВДВС Першотравневого РУЮ ОСОБА_1, щодо винесення Вимоги №350/6 від 25.03.2015р.

Визнати незаконною Вимогу №350/6 від 25.03.2015р. в.о.начальника ВДВС Першотравневого РУЮ ОСОБА_1.

Зобовязати в.о.начальника ВДВС Першотравневого РУЮ ОСОБА_1 задовольнити вимогу заявника, усунути допущені порушення Закону України «Про виконавче провадження шляхом скасування Вимоги №350/6 від 25.03.2015р.

Про виконання ухвали відповідний орган державної виконавчої служби повідомити суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.Є.Скудін.