Ухвала суду № 46752700, 08.07.2015, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/8437/15-к

Провадження № 1-кс/234/1924/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року слідчій суддя Краматорського міського суду Донецької області Залізняк К.С., при секретарі Романенко К.П., прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу Управління нагляду за додержанням законів об'єднаними силами антитерористичної операції Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури УкраїниПапуші Ю.І., захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду м. Краматорська Донецької області клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління нагляду за додержанням законів об'єднаними силами антитерористичної операціїГоловної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Василенка М.О.про продовження строку тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краматорська Донецької області, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, що проходить військову службу на посаді заступника начальника відділу бойової та спеціальної підготовки військової частини 2240 у військовому званні «підполковник», раніше не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_1 та мешкаючого по АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 111 ч.1, 345 ч.2 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220750000298 від 13.05.2015 р., -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся старший слідчий слідчого відділу Управління нагляду за додержанням законів об'єднаними силами антитерористичної операціїГоловної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Василенко М.О.з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_3 до чотирьох місяців.

Підозрюваний ОСОБА_3 отримав копію клопотання та доданих до нього матеріалів, що обґрунтовують клопотання, - 08.07.2015 р. о 08.00 год.

В обґрунтування своїх доводів слідчий зазначає, що у провадженні слідчого відділу Управління нагляду за додержанням законів об'єднаними силами антитерористичної операції Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220750000298 від 13 травня 2015 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 345 КК України.

Встановлено, що підполковник ОСОБА_3 проходить військову службу на посаді заступника начальника відділу бойової та спеціальної підготовки Східного територіального управління Національної гвардії України.

У період з 2013 по 2014 роки ОСОБА_3 входив до складу миротворчого контингенту України у миротворчій місії ООН у Республіці Південний Судан.

6 вересня 2014 під час повернення з Республіки Південний Судан, у м. Стамбул (Туреччина), де відбувалась пересадка на літак до України, ОСОБА_3 відокремився від основної групи українських військових та за власний рахунок придбав квиток на літак до м. Москва (Російська Федерація), куди у подальшому прибув до міжнародного аеропорту «Домодєдово».

Під час проходження митного контролю в міжнародному аеропорту «Домодєдово» ОСОБА_3 був запрошений представником Прикордонної служби ФСБ РФ, який представився ОСОБА_6, на розмову. Останнім ОСОБА_3 було запропоновано передавати інформацію щодо подій, які відбуваються на території проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях (далі - АТО), на що ОСОБА_3 погодився та повернувся на територію України.

У подальшому, починаючи з вересня 2014 по травень 2015 року, у різні періоди, ОСОБА_3 передавав через мережу «Інтернет» указаному представнику спеціальних служб Російської Федерації інформацію стосовно керівного складу Національної гвардії України, місць дислокації військових частин, їх чисельності та озброєння. Крім того, ОСОБА_3 указаній особі було передано копію шифр-телеграми стосовно збільшення чисельності підрозділів контррозвідки СБ України щодо регіонального дислокування.

У березні 2015 року відповідно наказу начальника Управління № 55 від 03 березня 2015 підполковник ОСОБА_3 вибув у службове відрядження на територію безпосереднього проведення антитерористичної операції, де перебував до 13 травня 2015 року.

Під час перебування на території проведення АТО підполковник ОСОБА_3 виконував обов'язки старшого оперативної групи об'єднаного угрупування Національної гвардії України при штабі АТО, відповідно займаної посади.

Відповідно до покладених обов'язків ОСОБА_3 займався організацією планування застосування військових підрозділів, управлінням та взаємодією військових частин, які залучені до виконання завдань в ході проведення АТО та організацією виконання заходів забезпечення режиму секретності.

Згідно повідомлення Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБ України № 26/2/3-8495 від 12 червня 2015 року ОСОБА_3 надано допуск до державної таємниці за формою три розпорядженням УСБ України в Харківській області № 44д від 24 квітня 2015 року.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 за допомогою свого товариша ОСОБА_7 вийшов на зв'язок з представником спеціальних служб Російської Федерації на ім'я ОСОБА_8 та електронною поштою та за допомогою мобільного додатка «Telegram» передавав останньому інформацію стосовно місця знаходження блок-постів ЗС України та інших військових формувань, дані обстрілів та оперативної обстановки на території проведення АТО.

Досудовим розслідуванням установлено, що указаним вище співробітником спеціальних служб Російської Федерації здійснювались грошові перекази на банківські рахунки ОСОБА_3 для вирішення потреб матеріального характеру при здійсненні злочинної діяльності та в якості винагороди за передану інформацію.

13 травня 2015 року під час опитування ОСОБА_3 заступником начальника відділу Державної контррозвідки СБ України підполковником ОСОБА_9 з приводу викладених вище обставин, ОСОБА_3, з метою уникнення відповідальності за вчинене, наніс ОСОБА_9 удар кульковою ручкою в ділянку лівого ока, чим заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження. Після скоєного ОСОБА_3 намагався втекти та вистрибнув у вікно, однак був затриманий співробітниками Служби безпеки України.

13 травня 2015 року о 19 годині 45 хвилин ОСОБА_3 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

14 травня 2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

15 травня 2015 року ОСОБА_3 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345 та ч. 1 ст. 111 КК України.

16 травня 2015 року ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова, стосовно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку строком не більше 60 днів - до 19 год. 45 хв. 11 липня 2015 року.

Вина підозрюваного ОСОБА_3 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується отриманими у ході досудового розслідування доказами, зокрема: повідомленнями УСБ України у Харківській області про вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 345 КК України, протоколами оглядів місць події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9, протоколом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_9, протоколами допиту свідків - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8, висновком судово-медичної експертизи, а також іншими доказами зібраними у ході досудового розслідування кримінального провадження.

У кримінальному провадженні виконано ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів, призначено, судово-цитологічну експертизу, судово-імунологічну експертизу, судову експертизу комунікаційних систем та засобів, судову комп'ютерно-технічну експертизу, отримано дозволи на тимчасові доступи до речей та документів операторів мобільного зв'язку, абонентські номери яких використовував ОСОБА_3

Разом з тим, на даний час не завершено проведення судово-цитологічної експертизи; експертизи телекомунікаційних систем та засобів; комп'ютерно-технічної експертизи та судово-імунологічної експертизи; необхідно допитати співслужбовців ОСОБА_3, осіб з якими він проходив військову службу в складі миротворчого контингенту в Республіці Південний Судан; провести слідчий експеримент за участі підозрюваного ОСОБА_3, здійснити інші слідчі (розшукові) дії з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення тих обставин, які викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, пом'якшують чи обтяжують покарання; за необхідності скласти та повідомити про зміну раніше повідомленої підозри; забезпечити виконання вимог ст. 290 КПК України, з наданням достатнього часу стороні захисту для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Постановою керівника органу досудового розслідування строк досудового розслідування даного кримінального провадження продовжено до 13 вересня 2015 року.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких є особливо тяжким, за який передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 12 до 15 років.

У даному кримінальному провадженні наявні ризики передбачені п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Запобігти настанню зазначених ризиків, шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою - неможливо.

Так, протягом вересня 2014 року - 13 травня 2015 року підозрюваний ОСОБА_3 після вчинення кримінального правопорушення самостійно до правоохоронних органів не з'явився, про обставини злочину не повідомив, а був затриманий у порядку ст. 208 КПК України. Протягом жовтня-листопада 2014 року ОСОБА_3 неодноразово перетинав лінію розмежування та вибував на територію, підконтрольну терористичним організаціям «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка», де підтримував тісні зв'язки з керівниками структурних підрозділів вказаних організацій. Крім того, ОСОБА_3, усвідомивши факт розкриття його злочинної діяльності здійснив напад на працівника СБ України ОСОБА_9 та намагався втекти з місця події. Наведені обставини свідчать про наявність достатніх даних стверджувати про можливість переховуватись ОСОБА_3 за межами території, що підконтрольна Збройним Силам України від органів досудового розслідування та суду, у випадку застосування до нього іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Згідно ст. 29 Статуту внутрішньої служби ЗС України підполковник ОСОБА_3 є військовим начальником до підлеглих військовослужбовців військової частини 2240 та інших військовослужбовців військових частин, що підпорядковуються Східному територіальному управлінню Національної гвардії України, оскільки займає посаду заступника начальника відділу бойової та спеціальної підготовки вказаного управління.

Відповідно до ст.ст. 6, 7, 8, 45, 56 Дисциплінарного статуту ЗС України підполковник ОСОБА_3 наділений правом накладати дисциплінарні стягнення на підлеглих військовослужбовців.

Поряд з цим, підозрюваний ОСОБА_3 до моменту затримання, тобто до 13 травня 2015 року, підтримував тісні зв'язки із представниками терористичних організацій «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка», учасники якої являються добре підготовленими, озброєними, рішуче налаштованими особами, які вчиняють кримінальні правопорушення зі зброєю в руках.

Наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу підполковника ОСОБА_3, як військового начальника на свідків вчинення ним кримінального правопорушення шляхом застосування до підлеглих військовослужбовців дисциплінарних стягнень, погроз з боку спільників - представників терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», а також ураховуючи його право доступу як командира до службових документів ввіреного військового підрозділу - про можливість знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у випадку застосування до нього іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою (п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ураховуючи, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем Національної гвардії України, проходить військову службу на посаді заступника начальника відділу бойової та спеціальної підготовки, являється військовим начальником до підлеглих військовослужбовців, якому державою ввірено зброю для службового користування, наділений відповідно до ст. 30 Дисциплінарного статуту ЗС України правом віддати підлеглим накази і зобов'язаний їх перевіряти, відповідно до повідомлення Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБ України № 26/2/3-8495 від 12.06.2015 має допуск до державної таємниці за формою три розпорядженням УСБ України в Харківській області № 44д від 24.04.2015, при цьому підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада), що свідчить про можливість продовження вчинення останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень та учинення, як військовослужбовцем, інших злочинів проти встановленого порядку проходження військової служби (військові злочини) у випадку застосування до нього іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою (п. 5 ст. 177 КПК України).

Наведені обставини свідчать про прагнення ОСОБА_3 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню та, перебуваючи на волі, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжувати скоювати злочини в яких підозрюється, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1 Кримінального кодексу України.

Постановою Заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні визначено слідчий відділ Управління нагляду за додержанням законів об'єднаними силами антитерористичної операції Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, який дислокується у м. Краматорськ, Донецької області. Відтак, з метою забезпечення оперативності при проведенні слідчих дій з підозрюваним ОСОБА_3, виникла необхідність у зміні місця утримання останнього під вартою з Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку на Артемівський слідчий ізолятор управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, продовжити підозрюваному строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 4 - х місяців.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що підлеглих він не має, йому ще 70 днів необхідно бути у гіпсі, у м. Донецьк він їздив тому, що в нього там будинок. Захисник також заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки був порушений строк звернення прокурора до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, підозрюваний не мав доступу до державної таємниці, не ознайомлювався із документами, що містять державну таємницю; прокурором не надано доказів на обґрунтування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що може здійснити підозрюваний; за станом здоров'я не може утримуватись під вартою. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність продовження строку застосування тримання під вартою, суд прийшов до наступних висновків.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_3 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111 ч. 1 та 345 ч.2 КК України.

Постановою заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора А.Матіоса від 06.07.2015 р. строки зазначеного кримінального провадження продовжені до 4 місяців, до 13.09.2015 р.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Надані слідчим докази, а саме: рапорт начальника ГВ КР України СБУ в Харківській області від 13.05.2015 р.; протокол огляду місця події від 13.05.2015 р.; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.05.2015р., протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 13.05.2015 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 13.05.2015 р.; протокол допиту потерпілого від 13.05.2015 р.; висновок експерта № 1060-с/15 від 14.05.2015р.; повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення від 15.05.2015 р. начальника Управління СБУ в Харківській області ОСОБА_14; протокол допиту ОСОБА_3 від 14.05.2015 р. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 22015220000000082; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 15.05.2015р; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 15.05.2015р., свідчать про наявність обґрунтованої підозри за вказаними кримінальними правопорушеннями.

Санкція ст. 111 ч. 1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину. Санкція ст. 345 ч.2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до п'яти років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.

Суд враховує надані прокурором докази, які доводять обставини, що не відпали підстави вважати, що передбачені п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України заявлені ризики згідно ухвали суду від 16.05.2015 р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились.

Приймаючи до уваги, що на даний час на території Донецької області продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької області, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам України, підозру ОСОБА_3 у державній зраді та умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків, суд вважає переконливими доводи слідчого про можливість переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду, оскільки той зареєстрований у м. Донецьку, підозрюється у тому, що протягом жовтня-листопада 2014 р. неодноразово перетинав лінію розмежування та вибував на територію, підконтрольну терористичним організаціям «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка», де підтримував тісні зв'язки з керівниками структурних підрозділів вказаних організацій. Крім того, ОСОБА_3 підозрюється у здійсненні нападу на працівника СБ України ОСОБА_9 та намаганні втекти з місця події, а відтак перебуваючи на волі зможе виїхати за місцем своєї реєстрації, за межі території, що підконтрольна Збройним Силам України, у правоохоронних органів України не буде можливості затримати ОСОБА_3 та як наслідок притягнути останнього до кримінальної відповідальності, а тому існують ризики переховування останнім у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, на даний час органом досудового слідства не встановлені всі особи, з якими ОСОБА_3 співпрацював, а також інші причетні до вчинення даного злочину особи, що у випадку не продовження строку ОСОБА_3 тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з цими невстановленими особами та впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, а також створить передумови для продовження ОСОБА_3 вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Суд приймає до уваги і те, що згідно ст. 29 Статуту внутрішньої служби ЗС України підполковник ОСОБА_3 є військовим начальником до підлеглих військовослужбовців військової частини 2240 та інших військовослужбовців військових частин, що підпорядковуються Східному територіальному управлінню Національної гвардії України, оскільки займає посаду заступника начальника відділу бойової та спеціальної підготовки вказаного управління. Відповідно до ст.ст. 6, 7, 8, 45, 56 Дисциплінарного статуту ЗС України, підполковник ОСОБА_3 наділений правом накладати дисциплінарні стягнення на підлеглих військовослужбовців. Поряд з цим, ОСОБА_3 підозрюється у підтриманні зв'язків із представниками терористичних організацій «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка», учасники якої є добре підготовленими та озброєними, що свідчить про можливість незаконного впливу підполковника ОСОБА_3, як військового начальника, на свідків вчинення ним кримінального правопорушення, погроз з боку представників терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», а також ураховуючи його право доступу як командира до службових документів ввіреного військового підрозділу - про можливість знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Суд вважає доведеними прокурором обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали суду від 16.05.2015 р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, а саме те, що не завершено проведення судово-цитологічної експертизи; експертизи телекомунікаційних систем та засобів; комп'ютерно-технічної експертизи та судово-імунологічної експертизи; необхідно допитати співслужбовців ОСОБА_3, осіб з якими він проходив військову службу в складі миротворчого контингенту в Республіці Південний Судан; необхідно провести слідчий експеримент за участі підозрюваного ОСОБА_3, здійснити інші слідчі (розшукові) дії з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення тих обставин, які викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, пом'якшують чи обтяжують покарання; за необхідності скласти та повідомити про зміну раніше повідомленої підозри; забезпечити виконання вимог ст. 290 КПК України, з наданням достатнього часу стороні захисту для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, проведення та завершення яких потребує додаткового часу.

Що стосується доводів захисника щодо відсутності доказів обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, а також те, що прокурором не надано доказів на обґрунтування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що може здійснити підозрюваний, то суд вважає їх необґрунтованими та такими, що нічим не підтверджуються.

Що стосується доводів захисника про порушення прокурором строку звернення до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, то суд зазначає, що прокурором хоча і був пропущений строк, встановлений ч. 1 ст. 199 КПК України, на один день, але це не порушило будь - якого права підозрюваного та захисника, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, клопотання про продовження строку тримання під вартою розглянуто до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою ОСОБА_3, наслідки пропуску цього строку КПК України не встановлені та пропуск цього строку не є підставою для відмови у продовженні строку тримання під вартою.

Крім того, обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає характеру і тяжкості діянь, в яких він підозрюється, не надає можливості ухилення від слідства та суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими, а більш м'яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_3

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Втім, ч.5 ст. 176 КПК України встановлено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111 Кримінального кодексу України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що зазначене клопотання є обґрунтованим, та викладені у ньому обставини виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_3

Крім того, слідчим зазначено, що заступником Генерального прокурора України - Головного військового прокурора органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні визначено слідчий відділ Управління нагляду за додержанням законів об'єднаними силами антитерористичної операції Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, який дислокується у м. Краматорську Донецької області, а тому, з метою забезпечення оперативності при проведенні слідчих дій з підозрюваним ОСОБА_3, просив змінити місце утримання останнього під вартою з Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку на Артемівський слідчий ізолятор управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 176-178, 184, 193, 194, 196, 198, 199, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління нагляду за додержанням законів об'єднаними силами антитерористичної операціїГоловної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Василенка М.О.про продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою - задовольнити.

Змінити місце тримання під вартою ОСОБА_3 з Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку на Артемівській слідчий ізолятор Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 до чотирьох місяців в Артемівському слідчому ізоляторі Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області, а саме до 05 вересня 2015 р. до 14.20 год.

Ухвала втрачає силу 05 вересня 2015 р. о 14.20 год., якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, його захиснику негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Артемівського слідчого ізолятора Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора та слідчого.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Краматорського міського

суду Донецької області К.С. Залізняк