Постанова № 4674994, 21.07.2009, Харківський окружний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2009 р.                                                                                 № 37483/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чалий І.С.

при секретарі судового засідання Васильєвої Г.В.,

за участі представників сторін:

позивача Ткаченко С,В.,

відповідача- Христофорова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Борівського підприємства теплових мереж до Ізюмської об'єднаної Державної податкової інспекції у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість на суму 81859,00 грн., а саме: від 16.01.2009 року №0000421501/1; від 05.03.2009 р. №0000421501/2.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідача було проведено позапланову перевірку картки особового рахунку дотримання вимог податкового законодавства по своєчасності сплати податкових зобов'язань підприємства за період з 30.06.2007 року по 12.11.2008 року. За результатами цієї перевірки було складено акт від 12.11.2008 року №24/1520/32468926, в якому зазначено, що перевірка здійснена на підставі ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року №509-ХІІ зі змінами та доповненнями та п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5, п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ із змінами та доповненнями. Відповідно до висновків акта перевірки Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2008р. № 0000421501/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 86340,04грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в результаті адміністративного оскарження до органу вищого рівня повідомлення рішення від 12.11.2008р. № 0000421501/0 про застосування штрафних санкцій на суму 86340,40 грн. вказане рішення Відповідача було скасовано та прийняте нове рішення від 16.01.2009р. №0000421501/1 на суму 81859,00грн., яке в подальшому було залишено без змін (від 05.03.2009р. №0000421501/2). Оскільки, Позивач - комунальне підприємство, яке є підприємством паливно-енергетичного комплексу, тарифи на послуги, які надаються населенню, регулюються Державою. Передбачений у 2008 році механізм перерахування субвенцій з державного бюджету для погашення заборгованості з різниці в тарифах будувався на проведенні взаємозаліку підприємств з державою шляхом погашення податкової заборгованості підприємств - надавачів послуг і виконання (сплати) податкових зобов'язань, які виникли по операціям з комунальних послуг, що постачалися населенню. Тобто, фактично податкові зобов'язання з ПДВ по операціям з комунальних послуг, що постачалися населенню та узгоджені в податкових деклараціях, сплачуються не самостійно Позивачем-платником податку, а за нього сплачує Держава за рахунок коштів державного бюджету. Тобто у 2007-2008 роках Закон України №218 не визначав порядок проведення взаєморозрахунків по погашенню заборгованості з різниці в тарифах за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості Позивача. На виконання ст. 54 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008рік" Постановою Кабінету Міністрів від 25.04.2008р. № 440 було затверджено Порядок перерахування 2008 році субвенції державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги водопостачання і водовідведення. Таким чином, граничні строки для сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ до державного бюджету по операціям з постачання послуг населенню були встановлені ст. 54 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і ці строки не співпадають із граничними строками, встановленими пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181. Для участі у проведенні розрахунків з Державою Позивач було зобов'язане виконувати п. 6 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 25.04.2008р. № 440, у зв'язку з чим до фінансових управлінь були надіслані необхідні документи. Взаєморозрахунок з державним бюджетом в частині погашення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 219580,00грн. здійснювався на підставі договору від 24.09.2008р. № 21-108. Предметом вказаного договору є організація проведення взаєморозрахунку відповідно статті 54 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік" та Постанови КМУ від 25.04.08р. № 440. Як затверджено договором про організацію взаєморозрахунків, підписаного учасниками розрахунків (п. 3 - „Обов'язки сторін"), до проведення взаєморозрахунку обов'язком Підприємства є - не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно цього Договору, складеного на виконання ст. 54 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" за алгоритмом, затвердженим Постановою КМУ від 25.04.08р. 440. Документальними доказами проведеного взаєморозрахунку в передбаченому Порядку є платіжне доручення від 10.10.2008р. № 9. Враховуючи всі вищевикладені обставини, Позивачу було заборонено вчиняти дії щодо самостійного погашення податкової заборгованості по ПДВ, яку передбачалося погасити відповідно до Договору про організацію взаєморозрахунків, що укладалися на виконання ст. 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" відповідно до Постанови КМУ від 25.04.08р. № 440 в той час, коли на думку посадових осіб, які здійснювали перевірку, відбулося порушення вимог п.5.3 ст.5 Закону №2181.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив свої позовні вимоги та просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення суб'єкта владних повноважень Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області, а саме: від 16.01.2009 року №0000421501/1 на суму 81859,00 грн.; від 05.03.2009 року №0000421501/2 на суму 81859,00 грн.; від 08.04.2009 року №0000421501/3 на суму 81859, грн.

Представник відповідача - в судовому засіданні вимоги адміністративного суду не визнав, надав суду пояснення, які повністю збігаються з викладеними в письмових запереченнях, де зазначив, що Ізюмською ОДПІ проведена перевірка Борівського підприємства теплових мереж з питань дотримання податкового законодавства по своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за період з 30.06.07 по 12.11.08р. За результатами розгляду акту перевірки Ізюмською ОДПІ відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181 податковим повідомленням-рішенням від 18.11.08 № 0000421501/0 були застосовані до Борівського ПТМ штрафні санкції у сумі 86340,.04 грн. (50% несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ). Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, Борівське ПТМ звернулось до Ізюмської ОДПІ з первинною скаргою від 25.11.08 №195 . Рішенням від 26.12.2008 року №8731/10/25-020, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення від 18.11.08 №0000421501/0 було скасовано в частині застосування штрафних санкцій у сумі 8962 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення було залишено без змін. У зв'язку з самостійно виявленою помилкою у рішення від 26.12.2008 року №8731/10/25-020 рішенням Ізюмської ОДПІ від 14.01.9 №176/10/25-020 були внесені зміни до цього рішення, в результаті чого податкове повідомлення-рішення від 18.11.08 року №0000421501/0 було скасовано у сумі 4481,04, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін. Вважав, що Ізюмська ОДПІ правомірно здійснила нарахування та прийняла податкове повідомлення-рішення, тому вимоги позивача безпідставні та необґрунтовані.

Вислухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п.п.5.3.1. п.п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12,2000р. № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Згідно з вимогами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 із змінами та доповненнями, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених їм Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків такої суми; при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі двадцяти відсотків такої суми; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми.

Стаття 54 Закону України, від 28.12.2007, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" Установити, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств до державного бюджету, а також надходжень податку на додану вартість, не сплаченого Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" у встановлені строки за природний газ, ввезений на митну територію України у першому кварталі 2008 року, який перебуває під митним контролем, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Розрахунки з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, з місцевих бюджетів може здійснюватись за рахунок належних їм додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті, а також за рахунок погашення заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, яка була реструктуризована, та за рахунок погашення заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом, що виникла у зв'язку з наданням Міністерством фінансів України фінансової допомоги Уряду Автономної Республіки Крим, облвиконкомам, Севастопольському міськвиконкому на підставі укладених між ними у 1994 році договорів для підприємств теплоенергетики, що перебувають у комунальній власності.

Відповідно до документів, які містяться в матеріалах справи і свідчать про заборгованість державного та місцевого бюджету перед позивачем, що були підставою для перерахування субвенції з державного бюджету для організації погашення заборгованості з різниці в тарифах за рахунок погашення боргу позивача було здійснено в порядку, який не передбачено Законом України № 2181, а було здійснено в порядку, передбаченому постановою КМУ № 705 від 22.05.2006 року.

Суд звертає увагу на той факт, що погашення податкового зобов'язання по ПДВ, яке здійснював позивач, здійснювалось ним не за порядком, визначеним п.5.3 ст. 5 Закону України №2181 і не самостійно платником податків, а в порядку, визначеному постановою КМУ №705, що підтверджується платіжним дорученням від 10.10.2008 року за №9.

Враховуючи той факт, що Борівське підприємство теплових мереж є підприємством паливно-енергетичного комплексу, зазначає, що відповідно до пп. 12.4.3 п. 12.4 ст12 „Прикінцеві положення" Закону України № 2711 "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств наливно-енергетичного комплексу" внесено зміни до Закону №2181, а саме статтю 19 доповнено підпунктом 19.3.7 такого змісту:„...19.3.7. Встановити, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування Підприємств паливно-енергетичного комплексу для платників податків-учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Аналізуючи вказані вище положення Законів України, суд зазначає, що оскільки фактична збитковість комунальних підприємств закладена у тарифах, держава передбачила особливий порядок здійснення розрахунків по податку на додану вартість з бюджетом, таких підприємств, як підприємство позивача. Цей порядок не є порядком погашення зобов'язань платника податків згідно норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому остаточний строк сплати відповідних сум не залежить лише від позивача.

В даному випадку, при надходженні сум відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №705 від 22.05.2006 року, не можливо вважати це погашенням податкового зобов'язання в порядку Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а відповідно і не можливо застосування санкцій за п.п.17.1.7 ст.7 цього закону.

У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків, що визначено п.п. 4.4.1 ст.4 Закону України, від 21.12.2000, № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що рішення Ізюмської ОДПІ щодо застосування штрафних санкцій до позивача на підставі п.п 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є неправомірним, а позов такий, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Борівського підприємства теплових мереж до Ізюмської об'єднаної Державної податкової інспекції у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним – задовольнити в повному обсязі

Скасувати податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноваженьІзюмської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області, а саме: від 16.01.2009 року №0000421501/1 на суму 81859,00 грн., від 05.03.2009 року №0000421501/2 на суму 81859,00 грн., від 08.04.2009 року №0000421501/3 на суму 81859,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений 27.07.2009 року.

Суддя                                                                                           І.С.Чалий