Вирок № 46747152, 13.07.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4886/15-к

Провадження №1-кп/639/298/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання Боровської М.І.,

прокурора Бартоша А.Г.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12015220500000549 від 16.03.2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н.3012216797, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, 4-й мікрорайонАДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого: 1) 15.02.2000 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ст.42 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.46-1 КК України із випробуванням на 2 роки; 2) 14.11.2003 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.1, 4 ст.70, 71 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі, 3) 13.03.2007 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 13.08.2014 року з Західної ВК (№97) Донецької області умовно-достроково на невідбуту частину строку 5 місяців 3 дні,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, і.п.н.3086307557, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше неодноразово судимого: 1) 20.05.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 2) 20.07.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.ст.70, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, 12.09.2014 року звільнився із Холодногірської ВК (№18) Харківської області на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році»,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відповідних висновків для себе не зробили, на шлях виправлення та перевиховання не стали, та знову вчинили новий корисливий злочин, при наступних обставинах.

16.03.2015 року близько 09 год. 20 хв., ОСОБА_3 разом зі своїм приятелем ОСОБА_4, знаходились на другому поверсі будинку №3 по вул. Полтавський шлях у м. Харкова, куди вони ціленаправлено прийшли з метою заволодіння чужим майном будь-кого із мешканців зазначеного будинку. Саме в той час, у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник узгоджений злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з проникненням у квартиру, раніше невідомої їм ОСОБА_1, яка заходила до своєї квартири №14.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою групою осіб, повторно, з корисливих мотивів, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, проникли до її квартири, де відкрито заволоділи мобільним телефоном «Samsung GT-E1150i» в корпусі червоного кольору вартістю 150 гривень, телевізором «Samsung BWC 1402» вартістю 350 гривень, ноутбуком «Асеr Е1-531NXM12» вартістю 2000 гривень, золотою обручкою, вагою 2,5 грама, вартістю 1500 гривень, золотою каблучкою, вагою 0,71 грами, вартістю 426 гривень, золотою каблучкою, вагою 1,29 грама, вартістю 774 гривні, золотим браслетом, вагою 3 грама, вартістю 1800 гривень, золотим ланцюжком, вагою 3,1 грама, вартістю 1860 гривень, золотою підвіскою, вагою 1,65 грама, вартістю 990 гривень, трьома парами золотих сережок, вагою 1,13, 0,79, 2,44 грама, вартість яких складає 678 гривень, 474 гривні і 1464 гривні відповідно, а також годинником «Romanson» вартістю 350 гривень, що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №3497 від 14.05.2015 року.

Після вчиненого грабежу у відношенні потерпілої ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця скоєння правопорушення зникли, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд. В результаті скоєного правопорушення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_1 завдано матеріальних збитків на загальну суму 12816 гривень.

Допитані у судовому засіданні підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині за ч.3 ст.186 КК України визнали у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюються, підтвердили суду, що злочин ними було вчинено при вищезазначених обставинах, надали пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у судому засіданні підсудний ОСОБА_3 пояснив, що в березні 2015 року близько 09 години ранку, разом із ОСОБА_4, він знаходився в районі вул. Полтавський шлях у м. Харкові. Далі, вони зайшли на другий поверх до багатоквартирного будинку, де побачили, що в приватну квартиру заходить жінка, як в подальшому було встановлено, нею виявилась потерпіла ОСОБА_1 Після цього, без згоди вказаної жінки, вони зайшли до квартири, звідки ними було викрадено телевізор, ноутбук, мобільний телефон «Samsung», ювелірні вироби із золота: 2 каблучки, браслет, ланцюжок, сережки, годинник та інші речі, перелік яких було встановлено під час досудового розслідування. В подальшому, побутову техніку вони продали на Центральному ринку раніше невідомій особі, отримані грошові кошти розподілили між собою. Викрадені ювелірні вироби вони також розподілили між собою. Після цього, ювелірні вироби, які залишись у нього, ОСОБА_3 здав в ломбард «Благо» у м. Харкові.

Аналогічні показання під час судового розгляду надав підсудний ОСОБА_4, який підтвердив факт вчинення грабежу у змові з ОСОБА_3, що був поєднаний із проникненням у житло.

З показань підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлено, що під час досудового розслідування та судового розгляду показання вони дають добровільно, заходи фізичного чи психологічного примусу до них співробітниками міліції не застосовувались, під час проведення за їх участі слідчих експериментів вони детально розповідали про обставини вчинення вказаного злочину. Заявлений потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування спричиненої шкоди підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнали, розмір процесуальних витрат по кримінальному провадженню не оспорюють.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що 16.03.2015 року близько 09 години вона вийшла із квартири на сходовий майданчик, де побачила двох раніше незнайомих молодих осіб. Після цього, в момент, коли вона заходила до квартири та не встигла закрити двері, вказані особи зайшли до її квартири. Зазначені особи до неї фізичного насильства не застосовували та не погрожували їй застосуванням насильства. Із приміщення квартири особи викрали побутову техніку та золоті вироби. Потім, її звязали скетчем, заклеїли їй рот та поклали на диван, щоб вона не змогла викликати співробітників міліції, закрили двері квартири та з місця скоєння злочину зникли. Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що через деякий час до неї прийшла її подруга ОСОБА_5, яка викликала співробітників міліції, вони зламали вхідні двері та звільнили її. Потерпіла ОСОБА_1 підтвердила, що на досудовому розслідуванні їй повернули мобільний телефон «Samsung» червоного кольору та жіночий гаманець, інших речей повернуто не було. Під час проведення слідчих дій потерпіла впізнавала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як осіб, які вчинили грабіж у відношенні неї.

Заявлений цивільний позов потерпіла ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі, просила суд винних осіб суворо не карати та призначити покарання, не повязане з позбавленням волі.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник, у призначене на 10.07.2015 року судове засідання не зявились, на адресу суду 02.06.2015, 10.07.2015 року потерпіла надала заяву про проведення подальшого судового розгляду за її відсутності, у звязку з чим, відповідно до вимог ст.325 КПК України, судовий розгляд справи проведено за відсутності вказаних осіб.

Враховуючи повне визнання підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених, потерпілої та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4, винність підсудних у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими та перевіреними судом, а саме:

-протоколом огляду місця події від 16.03.2015 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_2, який здійснено за фактом вчинення грабежу у відношенні потерпілої ОСОБА_1 (к/п а.с.5-9);

-змістом протоколів предявлення осіб для впізнання від 20.03.2015 та 02.04.2015 року, згідно яких потерпіла ОСОБА_1 упізнала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як осіб, якими вчинено грабіж 16.03.2015 року (к/п а.с.41-42, 84-86);

-протоколам проведення слідчих експериментів від 28.04.2015 року, під час яких підозрювані ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у присутності понятих, на місці події показали та розповіли про обставини вчинення грабежу у відношенні потерпілої ОСОБА_1 (к/п а.с.63-68, 91-96);

-протоколом огляду місця події від 31.03.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_4 добровільно видав мобільний телефон «Samsung» червоного кольору, ІМЕІ якого співпадає з документами, які надала потерпіла ОСОБА_1 (к/п а.с.69-72).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій підсудних та визнання їх винуватості.

Таким чином, суд приходить до висновку про повну доведеність вини підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікує їх дії за ч.3 ст.186 КК України, тобто відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває, знаходився на обліку в наркологічному відділені Лозівської міської лікарні з приводу вживання наркотичних засобів, офіційно не одружений, дітей не має, не працевлаштований, перебував на обліку як безробітний в Лозівському МРЦЗ, є інвалідом ІІІ групи за загальним захворюванням, має постійне місце проживання, за яким проживав із батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за місцем відбування покарання в Західній ВК (№97) Донецької області характеризується з позитивного боку, раніше неодноразово судимий (к/п а.с.108-129).

Вивченням особи підсудного ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває, знаходився на обліку в наркологічному відділені Лозівської міської лікарні з діагнозом «вживання психостимуляторів та коноплі», не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, до арешту неофіційно працював маляром на підприємстві «ОСОБА_6 Пі Ком», має захворювання: гепатит «С», хронічний панкреатит, має постійне місце проживання, за яким проживав із батьками - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, за місцем проживання та місцем відбування покарання в Холодногірській ВК (№18) Харківської області характеризується задовільно, раніше неодноразово судимий (к/п т.2 а.с.130-143).

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, є щире каяття, активне сприяння у розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким умисним корисливим злочином, наявність помякшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу підсудних, у зв'язку з чим суд вважає необхідним та достатнім призначити покарання в межах мінімальної санкції за ч.3 ст.186 КК України у виді позбавлення волі.

При цьому суд зазначає, що враховуючи тяжкість вчиненого злочину, дані про особу підсудних, які раніше неодноразово засуджувались за вчинення, в тому числі корисливих злочинів, однак на шлях виправлення не стали, тому суд зазначає про неможливість виправлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та не знаходить достатніх підстав для призначення їм покарання, не пов'язаного із позбавленням волі, а також для застосування до них положень ст.ст.69, 75 КК України.

Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом призначено покарання у виді позбавлення волі, яке вони повинні відбувати реально, до набрання вироком законної сили щодо них необхідно залишити без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В частині заявленого потерпілою ОСОБА_1 цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 27616,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн., суд виходить із наступних обставин.

Вартість викраденого майна встановлюється судом на підставі наданих потерпілою чеків на придбання товарно-матеріальних цінностей, а саме: вартість телевізора«Samsung BWC 1402» на суму 3444,96 грн., ноутбука «Асеr Е1-531NXM12» на суму 3739,92 грн. (к/п а.с.33-36). Вартість WI-FI-роутера визначається у розмірі 800,00 грн., оскільки цивільний позов визнається підсудними по справі. Крім того, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №3497 від 14.05.2015 року, вартість годинника «Romanson» складає 350 грн., вартість викрадених ювелірних виробів складає 9966,00 грн.

Таким чином, на користь потерпілої ОСОБА_1 підлягає стягненню спричинена матеріальна шкода на загальну суму 18300,88 грн.

В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає, що потерпіла ОСОБА_1 зазнала моральних та сильних душевних переживань, внаслідок незаконних дій винних осіб, що відповідно потягнуло за собою вимушену зміну умов її життєвих стосунків. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір моральної шкоди оцінюється судом на суму 10000 грн.

В іншій частині предявленого цивільного позову потерпілою ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди необхідно відмовити за недоведеністю.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинувачених (підсудних) по справі у дольовому порядку.

В частині стягнення з підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_1 процесуальних витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із п.1 ч.1 ст.118 та ч.2 ст.120 КПК України, до процесуальних витрат відносять і витрати на правову допомогу, що пов'язані із оплатою допомоги представника потерпілого.

Надана до суду квитанція до прибуткового касового ордеру №6 від 01.06.2015 року про сплачені адвокату кошти у сумі 10000 грн. не є належних доказом, який може підтверджувати розмір понесених процесуальних витрат, оскільки жодних розрахунків, які б підтверджували порядок визначення суми винагороди адвоката до суду не надано.

Враховуючи вимоги ч.5 ст.128 КПК України, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» №4191-VI від 20 грудня 2011 року, оскільки представник потерпілої адвокат ОСОБА_2 приймав участь у одному судовому засіданні 02.06.2015 року, тому розмір обґрунтовано понесених та справедливих витрат визначається судом на суму 500,00 грн.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без змін у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань (№27) УДПтС України в Харківській області.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обчислювати з моменту їх фактичного затримання, тобто з 02.04.2015 року, зарахувавши у строк покарання час попереднього ув'язнення під вартою в порядку, визначеному ст.72 КК України (к/п а.с.61-62, 89-90).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (і.п.н.3012216797) та ОСОБА_4 (і.п.н.3086307557) у солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, спричинену матеріальну шкоду у розмірі 18300,88 грн. (вісімнадцять тисяч триста гривень 88 коп.) та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень).

В іншій частині позовних вимог потерпілої ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (і.п.н.3012216797) та ОСОБА_4 (і.п.н.3086307557) у дольовому порядку на користь потерпілої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, процесуальні витрати на правову допомогу у розмірі 500,00 грн. (пятсот гривень 00 коп.), з кожного з них по 250,00 грн. (двісті пятдесят гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 (і.п.н.3012216797) та ОСОБА_4 (і.п.н.3086307557) у дольовому порядку процесуальні витрати за проведену експертизу на загальну суму 492,00 грн. (чотириста девяносто дві гривні 00 коп.), з кожного з них по 246,00 гривень (двісті сорок шість гривень 00 коп.), перерахувавши їх на користь держави (р/р ХНДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_10, код ЄДРПОУ 02883133, юридична адреса: м. Харків, вул. Золочівська, 8-а, призначення виду платежу «за експертні послуги») (к/п а.с.144).

Стягнути з ОСОБА_3 (і.п.н.3012216797) та ОСОБА_4 (і.п.н.3086307557) у дольовому порядку процесуальні витрати за проведені експертизи на загальну суму 1381,80 грн. (одна тисяча триста вісімдесят одна гривня 80 коп.), з кожного з них по 690,90 грн. (шістсот девяносто гривень 90 коп.), перерахувавши їх на користь держави (р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, з призначенням виду платежу «за експертні послуги») (к/п а.с.155, 165).

Речові докази по кримінальному провадженню №12015220500000549 від 16.03.2015 року, а саме: мобільний телефон «Samsung» червоного кольору, ІМЕІ 354267045429716 вважати повернутим потерпілій ОСОБА_1 як законному власнику (к/п а.с.167-169).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило