Рішення № 46745713, 09.07.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1430/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія спори, що виникають із договорів страхування

Доповідач Сукач Т. О.

РІШЕННЯ

Іменем України

09.07.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Сукач Т.О.

суддів - Бубличенко В.П. , Мурашка С.І.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, від імені якої за довіреністю діє ОСОБА_4, на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 28 квітня 2015 року і

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування. На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 30 травня 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки DACIA Logan, номерний знак НОМЕР_1, власником якого є вона, та автомобіля NISSAN Pathtinder, номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 Учасниками ДТП цього ж дня було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), яким визнано, що водій транспортного засобу NISSAN Pathtinder порушив п.12.1 ПДР України та допустив зіткнення з автомобілем DACIA Logan, номерний знак НОМЕР_1.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля NISSAN Pathtinder застрахована в НАСК «Оранта» згідно полісу №АС/7579901 від 23.01.2014 року, максимальна сума відшкодування за Європротоколом складає 25 000 грн.

02.06.2014 року вона звернулася до Кіровоградського відділення НАСК «Оранта» з заявою про виплату страхового відшкодування. 05 листопада 2014 року НАСК «Оранта» повідомила їй про те, що найближчим часом таку виплату буде здійснено. Проте, у встановлений п.36.2. ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк, страхове відшкодування виплачено не було.

Згідно звіту №188 про оцінку автотранспортного засобу вартість майнового збитку у звязку із пошкодженням автомобіля DACIA Logan становить 20 316 грн. 63 коп.

Невиплатою страхового відшкодування та пошкодженням майна їй завдано моральної шкоди, яку вона визначила у розмірі 5 001 грн.

Оскільки зобовязання страховика у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобовязання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК України.

Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути з НАСК«Оранта» страхове відшкодування в розмірі 20 316 грн. 63 коп., інфляційні втрати 1 090 грн. 92 коп., 3% річних 352 грн. 34 коп., витрати, пов'язані з проведенням оцінки автотранспортного засобу в розмірі 800 грн. 00 коп., а також моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та з відповідача ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду в розмірі 1 грн.

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 28 квітня 2015 року позов задоволено частково. З НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_5 стягнуто страхове відшкодування в розмірі 20 316 грн. 63 коп.; 850 грн. на відшкодування моральної шкоди; 800 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням оцінки автотранспортного засобу та 487 грн. 10 коп. сплаченого судового збору.

З ОСОБА_3 на користь позивачки на відшкодування моральної шкоди стягнуто 01 (одну) грн.

В задоволенні вимог ОСОБА_5 до НАСК «Оранта» про стягненняінфляційних втрат в розмірі 4 076 грн. 38 коп., та 3% річних в розмірі 352 грн. 34 коп. відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, від імені якої за довіреністю діє ОСОБА_4, ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення інфляційних витрат і 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення , яким ці її вимоги задовольнити. Посилається на те, що рішення суду в цій частині не відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

НАСК «Оранта» та ОСОБА_3 рішення суду в частині, в якій позов ОСОБА_2 було задоволено не оскаржили, тому законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині стягнення страхового відшкодування, грошової компенсації за моральну шкоду та витрат на проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу колегією суддів не перевіряється.

Відповідачі в судове засідання апеляційного суду не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у порядку, визначеному ст.76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із судовими повістками і копією апеляційної скарги, причини неявки не повідомили. Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності відповідачів.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, ОСОБА_4, який підтримував доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та доводи апеляційної скарги у встановлених статтю 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з НАСК «Оранта» інфляційних втрат та 3% процентів річних, суд виходив з того, що відповідальність страховика передбачена ст.992 ЦК України, згідно якої у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобовязаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом, що відповідає правовому наслідку порушення зобовязання, встановленому п.3 ст.611 ЦК України. Застосування до правовідносин страхування положень ст.625 ЦК України є безпідставним.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Згідно ч.1 ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору .

Договір страхування укладається у письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката) (ч.1 ст.981 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Nissan Pathtinder, номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 застрахована у НАСК «Оранта», що підтверджується полісом № АС/7579901 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії полісу з 00 год. 00 хв. 24.01.2014 року до 23.01.2015 року. Полісом визначена також страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю та здоровю в розмірі 100 000 грн., за шкоду, заподіяну майну 50 000 грн., розмір франшизи становить 00 грн. 00 коп. (а.с.10).

За змістом п. 36.2. ст.36 Закону України « Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його страховик зобовязаний не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Повідомлення про ДТП та заяву про виплату страхового відшкодування НАСК «Оранта» отримано 02.06.2014 року за № 4840 (а.с.51).

Листом від 05.11.2014 року № 09-02-09/20799 страхова компанія повідомила ОСОБА_2 про те, що страхове відшкодування буде виплачено найближчим часом на рахунок АППБ «Аваль» (а.с.11).

Проте на час постановлення рішення судом першої інстанції страхове відшкодування позивачці виплачене не було.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд України у правовій позиції викладеній у постанові від 6 червня 2012 року у справі № 6- 49 цс 12, яказгідно зіст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів,зазначив, що зобовязання страховика про виплату страхувальнику страхових виплат у разі настання страхового випадку є грошовим зобовязанням, у разі невиконання якого одночасно можуть застосовуватись наслідки, передбачені як нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, так і нормами ст. ст. 549 550 ЦК України.

Вирішуючи питання про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з НАСК «Оранта» інфляційних втрат та 3% процентів річних, суд вказаної правової позиції Верховного Суду України не врахував, а тому дійшов помилкового висновку про те, що положення ст.625 ЦК України не застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами.

Оскільки, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору страхування, є грошовим зобовязанням, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобовязання.

Позивачкою надано розрахунок,згідно якого за порушення грошового зобовязання НАСК «Оранта» повинна сплатити 4076 грн.38 коп. втрати від інфляції та 352 грн. 34 коп. - 3% річних від простроченої суми за порушення грошового зобовязання. Даних про те, що відповідач не погоджується таким розрахунком у матеріалах справи немає.

При вирішення справи суд норми матеріального і процесуального права застосував неправильно, що п. 4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення інфляційних витрат та 3% річних апеляційному порядку і ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення цих вимог.

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України з НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 121 грн. 80 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.209,307,309,313,314,316 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2,від імені якої за довіреністю діє ОСОБА_4, задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 28 квітня 2015 року скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення інфляційних витрат та 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_2 4076 (чотири тисячі сімдесят шість) грн.38 коп. інфляційних втрат, 3% річних від простроченої суми у розмірі 352 грн. 34 коп. та 121 грн. 80 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді