Постанова № 46744180, 27.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/139/15 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ч. 1 ст. 163-1, ч.1 ст. 163-4КУпАП Головуючий у другій інстанції: ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2015 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Піскун О.П., за участю захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2012 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_4, 1980року народження, працюючого: ТОВ «Кліринг-Сервіс» - директором, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 163-1,ч.1 ст.163-4КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 85 гривень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2012 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1, ч.1 ст. 163-4КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 85 грн.

Постановою суду першої інстанції, було встановлено, що ОСОБА_4, працюючи директором ТОВ "Клінінг-Сервіс", розташованого за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Океанська, буд. 2, допустив порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тобто заниження податку на додану вартість всього на суму 226 024 грн., у т.ч. 2009 році на 36 328 грн., у 2010 р. на 187575,00 грн., у 2012 році на 2 121 грн., встановлено заниження податку на прибуток 593 231 грн., в т.ч. у 2009 р. на суму 7226 грн. у 2010 р. на 270 075 грн., у 2011 р. на 110 974 грн., у 2012 р. на 204 956 грн., порушення питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6765,38 грн., не вказані суми виплачені фізичним особам-підприємцям за ознакою доходу за період з 2009 р. по 2010 р. «42», за період з 2011 р. по 2012 р. «157», що виявлено актом перевірки № 2969/7/32898455, чим фактично порушив п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, ст. 1, п.1.23 ст.1, п.1.25 ст. 1, п.п. 4.1.1, 4.1.6, п. 4.1 ст.4, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.п.5.3.9, п. 5.3 ст. 5, п.п.11.2.1, п.11.2, п.п.11.3.1, п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.1.1994 г. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.1, п.п. 135.5.4 п. 135.5, п.п. 135.1 ст. 135, п.п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2756-VI (зі змінами та доповненнями), п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1, п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), які було порушено, а саме п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.7, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201, п.п. 127.1 ст. 127, п. 164.1 ст.164, п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.п.170.1.2 п.170.1 ст. 170, п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4, ст.. 6, п.8.1 ст. 8, п. 17.2 ст. 17, п. 19.2 ст. 19, п.п. 20.3.2, п. 20.3 ст. 20 Закону України № 889 від 22.05.2003 р. "Про податок з доходів фізичних осіб" зі змінами та доповненнями. За скоєння вказаних правопорушень був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_418 лютого 2015 року подав апеляційну скаргу після закінчення, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_4заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду.

В обґрунтування свого клопотання, ОСОБА_4 посилається на те, що строк на апеляційне оскарження постанови суду ним пропущений з поважної причини, а саме, у звязку з тим, що при розгляді справи в місцевому суді він не був присутній, оскільки не отримував будь-якого повідомлення про необхідність зявитися до суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права, а викладені в постанові висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи. За твердженням апелянта, в матеріалах справи відсутні докази його вини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки на теперішній час триває процедура оскарження ТОВ «Кліринг-Сервіс» в адміністративному порядку податкового повідомлення рішення, винесеного на підставі акту податкової перевірки, яким були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, котрі нібито мали місце в діяльності підприємства.

В судове засідання ОСОБА_4не зявився, про поважні причини своєї неявки суду не повідомив, а оскільки останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважає можливим розглянути справу без участі особи, яка подала апеляційну скаргу.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_4 адвокатБорисенко В.А., підтримав в повному обсязі апеляційну скаргу, підтвердив викладені в ній доводи та просив апеляційну скаргу задовольнити. При цьому зазначив, що в провадженні Дніпропетровського Апеляційного Адміністративного суду розглядається дана адміністративна справа.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови суду, дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, при цьому подана апеляційна скарга також підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд прийшов до висновку про їх обґрунтованість.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, як направлення апелянту, так і отримання ним судового виклику. При цьому, в матеріалах справи знаходиться супровідний лист про направлення ОСОБА_4 копії постанови суду відносно нього, однак з порушенням трьохденного строку, передбаченого ст. 285 КУпАП.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду і розглянути подану апеляційну скаргу по суті.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобовязаний повно, всебічно та обєктивно зясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Так, Податковим Кодексом України передбачено апеляційний порядок узгодження сум податкового зобовязання. Зазначений порядок узгоджень представляє собою можливість субєкту господарювання оскаржити в адміністративному порядку (до вищестоящого податкового органу) податкове повідомлення рішення, а у випадку, якщо субєкт господарювання не погоджується з рішення Державної податкової адміністрації України має право оскаржити його до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, податковим законодавством України передбачено дворівневу процедуру оскарження рішень органів податкової служби та поширено презумпцію невинуватості на процедуру оскарження.

Визнаючи ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1, ч.1 ст.163-4КУпАП, місцевий суд вказав в постанові, що його вина у вчиненні даного правопорушення підтверджується актом про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Кліринг-Сервіс» з питань дотримання вимого податкового законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року від 07 серпня 2012 року .

В суді апеляційної інстанції встановлено, що у відповідності до ст. 56 ПК України, підприємство, на якому працює апелянт, проводить процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення, яке було винесено за результатами податкової перевірки, оформленої вищевказаним актом, а відтак, питання обґрунтованості та законності викладених в акті податкової перевірки висновків щодо допущених ТОВ «Кліринг-Сервіс» порушень вимог податкового законодавства в ході ведення податкового обліку, є предметом розгляду в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді.

Таким чином, суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку щодо наявності в діях апелянта складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1, ч.1 ст. 163-4КУпАП, який не підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1, ч.1 ст. 163-4 КУпАП, закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Поновити ОСОБА_4пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2012 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2012 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1, ч. ст.163-4КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 85 гривень, а провадження в даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_2