Постанова № 46742825, 20.08.2014, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 415/9476/12

№ провадження 1/208/7/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2014 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

Головуючого, судді Савранського Т.А.,

при секретарі Луценко Л.О.,

за участю прокурора Люсової Н.А.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4,

у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінальної справи по обвинуваченню:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4, який працює заступником директора ТОВ «Плазма 2005», депутата Дніпродзержинської міської ради, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,

за ст. 296 ч.4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства ОСОБА_3 пред'явлено звинувачення в наступному.

ОСОБА_3, який постійно проживає на території м. Дніпродзержинська, депутат шостого скликання Дніпродзержинської міської ради і, згідно рішення Дніпродзержинської міської ради від 18.11.10 №04-01 / VI, член постійної комісії з питань освіти, культури, молоді та спорту, також депутат п'ятого скликання Дніпродзержинської міської ради і, згідно рішення Дніпродзержинської міської ради від 02.06.06 №11-02 / V, член постійної комісії з питань підприємницької діяльності, побутового та торговельного обслуговування населення, 24.02.2009 року, в період часу приблизно з 14-00 год. до 16-00 год., з хуліганських спонукань, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, переслідуючи мету грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю, в групі осіб з раніше знайомим ОСОБА_4, який також є депутатом шостого скликання Дніпродзержинського міської ради, та іншими невстановленими особами, перебуваючи по вул. Губи, 19 в Дніпродзержинську на території автотранспортного цеху підприємств, що здійснюють водопостачання і водовідведення м. Дніпродзержинська, а саме - Дніпродзержинського водопровідно-каналізаційного управління комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» та Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал», здійснюючи активні дії грубо порушили громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов суспільно-корисної діяльності зазначених підприємств за таких обставин.

24.02.2009 року, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в ранковий час прибули на територію автотранспортного цеху, розташованого по вул. Губи, 19 в м. Дніпродзержинськ, як представники органів місцевого самоврядування, разом з іншими невстановленими особами, намагаючись закликати працівників ДВКУ КП ДОР «Аульський водовід» перейти на роботу в КПП ДГС «Дніпродзержинськводоканал» і не допустити виїзд автотранспорту з території для проведення аварійно ремонтних робіт мереж водопроводу та каналізації м Дніпродзержинська підприємством ДВКУ КП ДОР «Аульський водовід», для чого заблокували в'їзні-виїзні ворота автотранспортного цеху.

Близько 14-00 год. 24.02.2009 року працівники та представники ДВКУ КП ДОР «Аульський водовід» перелізли через паркан з метою відновлення умов суспільно-корисної діяльності ДВКУ КП ДОР «Аульський водовід» та забезпечення виїзду автотранспорту з території автотранспортного цеху для виробництва аварійно-ремонтних робіт мереж водопроводу та каналізації м. Днепродзержінска, оскільки зазначені роботи не проводилися через блокування території автотранспортного цеху.

ОСОБА_3 і ОСОБА_4, побачивши на території автотранспортного цеху працівників та представників ДВКУ КП ДОР «Аульський водовід», з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, особливу зухвалість та ігноруючи існуючі у суспільстві елементарні правила поведінки, усвідомлюючи, що спонукають до зневажливому ставленню до громадського порядку інших невстановлених осіб, які перебували на території автотранспортного цеху, бажаючи протиставити себе суспільству, проявити грубу силу почали вести безладну стрілянину з наявної у них зброї.

Працівник ДВКУ КП ДОР «Аульський водовід» ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які також перебували на території вказаного підприємства, після застосування зброї побігли по території автотранспортного цеху від озброєних осіб з метою забезпечення безпеки свого життя і здоров'я.

ОСОБА_4, діючи в групі осіб з ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами, 24.02.2009 року, близько 14-00 год., застосовуючи заздалегідь заготовлений і спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень предмет - електрошокер, утримуючи лівою рукою за одяг потерпілого ОСОБА_5, електрошокером, який він тримав в правій руці, наніс потерпілому ОСОБА_5 удар струмом електрошокера в ліву поперекову область, заподіявши останньому фізичний біль.

Крім цього, ОСОБА_4, діючи в групі осіб з ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами, застосовуючи заздалегідь заготовлений і спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень предмет - електрошокер, намагався утримати лівою рукою за одяг потерпілого ОСОБА_6 і електрошокером, що перебував в правій руці, наніс потерпілому ОСОБА_6 удар струмом електрошокера в передпліччя лівої руки, заподіявши фізичний біль.

Також, ОСОБА_3, діючи в групі осіб з ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, з хуліганських спонукань наніс потерпілому ОСОБА_7 5-6 ударів руками по голові і в обличчя, а ОСОБА_4 наніс не менше 10 ударів по тулубу і удар струмом електрошокера, заподіявши ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синців, саден і рани на обличчі, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи №209-Е від 16.02.12, за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім цього, невстановлені особи, діючи в групі осіб з ОСОБА_3 і ОСОБА_4, ззаду штовхнули потерпілого ОСОБА_8, після чого нанесли потерпілому, який впав на землю, кілька ударів ногами по тулубу і в обличчя, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді саден на обличчі, кистях, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи №208-Е від 16.02.12, за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Потерпілий ОСОБА_5, відчуваючи фізичний біль і побачивши, як ОСОБА_3 стріляє з пістолета, намагався покинути територію автотранспортного цеху, але ОСОБА_4 наздогнав його, вдарив лівою рукою в обличчя, після чого потерпілий ОСОБА_5 впав на землю. ОСОБА_4 з хуліганських спонукань наніс потерпілому ОСОБА_5, що знаходився на землі в лежачому положенні обличчям вниз, удари струмом електрошокера в спину і наніс не менше 3 ударів ногою потерпілому ОСОБА_5 в обличчя і по тулубу.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, діючи групою осіб, під руки повели потерпілого ОСОБА_5 по території автотранспортного цеху, погрожуючи застосуванням насильства в подальшому і висловлюючись нецензурною лайкою. Потерпілий ОСОБА_5 намагався звільнитися від утримуючих його людей, але в цей момент ОСОБА_3 ззаду штовхнув потерпілого ОСОБА_5 і той впав на землю обличчям вниз, після чого ОСОБА_3 і ОСОБА_4 нанесли кілька ударів ногами по тулубу потерпілого ОСОБА_5 При спробі потерпілого ОСОБА_5 піднятися з землі, ОСОБА_3, з хуліганських спонукань, завдав удар ногою в обличчя потерпілому ОСОБА_5, розбивши йому ніс.

Продовжуючи активні дії з порушення громадського порядку, порушуючи права і законні інтереси громадян, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інші невстановлені особи завели потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_7 в адміністративний корпус, що знаходиться на території автотранспортного цеху, де, бажаючи самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, прийнятим нормам і правилам поведінки, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 нанесли потерпілому ОСОБА_5 по 2-3 удару руками по голові та спині.

В результаті хуліганських дій ОСОБА_3, ОСОБА_4 і невстановлених осіб ОСОБА_5 заподіяно тілесне ушкодження у вигляді садна на обличчі, яке, згідно з висновком судово-медичної експертизи №207-Е від 16.02.12, за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Вчинення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами хуліганства вплинуло на благоустрій функціонування виробничої діяльності Дніпродзержинського водопровідно-каналізаційного управління комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» в частині проведення аварійно-ремонтних робіт мереж водопроводу та каналізації м. Дніпродзержинська 24.02.2009 року.

Хуліганські дії ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб тривали впродовж двох годин.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_3, кваліфіковані за ст. 296 ч. 4 КК України.

У відповідності зі ст. 264 КПК України (1960), якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують пред'явлене підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і викласти суду мотиви відмови.

При закінченні судового слідства, прокурор, реалізуючи вищевказані права, відмовився від обвинувачення ОСОБА_3 вказавши, що з урахуванням неправомірної поведінки потерпілих, що виразилося в способі їх проникнення на територію, що охороняється, а також безпідставності зазначених дій, можна прийти до висновку, що дії підсудного ОСОБА_3, спрямовані на запобігання захоплення техніки КПП ДГС «Дніпродзержинськводоканал» невідомими особами, затримання вказаних осіб та передачу їх співробітникам міліції для подальшого розгляду, не носили протиправного характеру і хуліганських мотивів, не були спрямовані на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, не супроводжувалися особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Зазначене свідчить про те, що в результаті судового слідства пред'явлене ОСОБА_3 звинувачення за ст. 296 ч. 4 КК України не знайшло свого об'єктивного підтвердження, участь останнього у вчиненні злочину не доведено, можливості збору доказів причетності підсудного до скоєння інкримінованого злочину вичерпані, що є підставою для відмови прокурора від обвинувачення та закриття щодо ОСОБА_3 кримінальної справи.

Адвокат ОСОБА_1, після ознайомлення з постановою прокуратури про відмову від обвинувачення ОСОБА_3 по ст. 296 ч.4 КК України, пояснив суду, що дане рішення є правом прокурора який приймає участь у справі і, на його думку, повністю відповідають тим фактичним обставинам справи, як вони встановлені в ході судового слідства.

Просив суд, при прийнятті остаточного рішення по справі, крім ст. 213 ч.2 КК України розглянути питання про застосування ст. 6 п.2 КПК України, як це передбачено кримінально-процесуальним законодавством, рекомендаціями Пленуму Верховного ОСОБА_9 України.

Адвокат ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожен окремо, потримали думку адвоката ОСОБА_1

Потерпілі у справі про рішення прокурора про відмову від обвинувачення, про день і місце судового засідання повідомлені, в судове засідання не з'явилися, причини їх неявки суду не відомі.

Згідно ст. ст. 49, 267 КПК України потерпілий у випадках передбачених даним кодексом має право на підтримання обвинувачення, має право на участь у судових дебатах.

Виходячи з викладених норм законодавства, підтримання обвинувачення та участь у судових дебатах є правом, а не обов'язком потерпілих. Їх неявка в судове засідання, відсутність вираження свого ставлення до відмови прокурором від обвинувачення стосовно ОСОБА_3, можуть бути розцінені судом тільки як згоду з зазначеним рішенням прокурора.

На думку суду, за вказаних обставин, тобто за відсутності як обвинувачення, так і сторони обвинувачення, продовження розгляду справи по суті неможливо.

Розглядаючи питання про припинення кримінальної справи з підстав передбачених ч.2 ст. 213 КПК України судом відзначається наступне.

Суд не може виконувати функції обвинувачення і не має права на звинувачувальний підхід до справи. Суд зобов'язаний всебічно дослідити всі обставини справи, встановити істину і на цій підставі прийняти правильне і справедливе рішення, одним з яких, може бути закриття справи.

Закриття кримінальної справи з підстав недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину може мати місце, перш за все, за наявності однозначно встановленого наявності події злочину.

Відповідно до постанови прокурора про відмову від пред'явленого ОСОБА_3 звинувачення випливає, що ретельний аналіз досліджених в судовому засіданні доказів дозволяє прийти до висновку, що свідчення ОСОБА_3 про його не причетність до якихось хуліганських дій відносно потерпілих, є правдивими і відповідають фактичним обставинам події, а дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 296 КК України хуліганство - це грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

З об'єктивної сторони хуліганство є суспільно небезпечною дією, що грубо порушує громадський порядок. Такими закон визнає тільки ті дії, які заподіяли істотну шкоду особистим чи громадським інтересам і відрізнялися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Зміст грубості порушення громадського порядку слід визначати з урахуванням характеру хуліганських дій, їх наслідків, місця і тривалості їх вчинення, кількості потерпілих, їх віку, стану здоров'я, суттєвості порушення їх інтересів чи інтересів підприємств, установ, організацій. Аналіз цих обставин необхідний і для з'ясування наявності особливої ??зухвалості або виняткового цинізму, які є основними і обов'язковими показниками грубого порушення громадського порядку.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_9 України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.06, за ознакою особливої ??зухвалості хуліганством може бути визнано грубе порушення громадського порядку, поєднане, наприклад, з насильством і заподіянням потерпілій особі побоїв або тілесних ушкоджень, знущанням над ним, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим порушенням нормальної діяльності установи, підприємства, організації, руху громадського транспорту, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняло. Хуліганством, що супроводжується винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою загальноприйнятими нормами моралі, наприклад, прояви безсоромності чи грубої непристойності, знущання над хворим, дитиною, немічними особами і т.п.

Під явною неповагою до суспільства слід розуміти нагло виражене, зневажливе ставлення винного до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальноприйнятим правилам поведінки і моралі. Ця ознака однаково характеризує як об'єктивну сторону хуліганства - грубе порушення громадського порядку, так і його суб'єктивну сторону - хуліганські мотиви вчинення.

Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується прямим умислом і мотивами явної неповаги до суспільства. Винний усвідомлює, що своїми діями грубо порушує громадський порядок, висловлюючи тим самим явну неповагу до суспільства, і бажає цього.

Проаналізувавши встановлені в ході судового слідства і підтверджені дослідженими судом доказами фактичні обставини подій, що сталися 24.02.2009 року в період часу з 14-00 год. до 16-00 год. на території автотранспортного цеху по вул. Губи, 19 у м Дніпродзержинську, прокурор дійшов висновку, що дії підсудного ОСОБА_3 не носили характеру хуліганських. Даний висновок зроблено на підставі ретельно досліджених судом в ході судового слідства наявних в матеріалах кримінальної справи документів, що стосуються приналежності території автотранспортного цеху, розташованого по вул. Губи, 19 в Дніпродзержинську.

Так, 24.10.2002 року Дніпропетровською обласною радою прийнято рішення №83-5 / XXIV «Про використання майна, що належить до спільної власності територіальних громад області», відповідно до п. 1 якого, крім іншого, було визначено: «Передати у власність територіальної громади м. Дніпродзержинська цілісний майновий комплекс КП «Дніпродзержинське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства», як майно, належне загальній власності територіальних громад області.

На виконання даного рішення, 03.12.2002 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради прийнято рішення № 574, яким створена комісія для прийняття цілісного майнового комплексу КП «Дніпродзержинське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства»

В цей же день, складено акт прийому-передачі з власності територіальних громад Дніпропетровської області у власність територіальної (комунальної) громади м. Дніпродзержинська цілісного майнового комплексу КП «Дніпродзержинське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства» Зазначений акт підписано усіма членами комісії, у тому числі і представником Дніпропетровської обласної ради, а також затверджений рішенням виконкому Дніпродзержинської міської ради (т.2 а.с. 19)

З викладеного вбачається, що зазначене майно перейшло у власність територіальної громади м. Дніпродзержинська на законних підставах та в порядку, передбаченому законодавством України.

09.12.2005 року Дніпропетровською обласною радою прийнято рішення № 686-29/IV «Про відміну п.1 рішення обласної ради від 24.10.2002 року №83-5 / XXIV «Про використання майна, що належить до спільної власності територіальних громад області» (т.3 а.с. 201) 23.12.2005 року, обласною радою прийнято рішення № 721-30/ IV «Про реорганізацію (припинення діяльності) КПП «Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал»

Дніпродзержинська міська рада звернулась в господарчій суд Дніпропетровської області з позовом про відміну прийнятих Дніпропетровською обласною радою рішень № 686-29/ IV від 09.12.2005 року та № 721-30/ IV від 23.12.2005 року.

21.04.2006 року господарчим судом Дніпропетровської області винесена постанова, згідно якої вищезазначені рішення визнані недійсними. Зазначена постанова набрала законної чинності (т.3 а.с. 196-198)

У подальшому, Дніпропетровською обласною радою приймалось рішення, яким відмінявся п.1 рішення обласної ради №83-5 / XXIV «Про використання майна, що належить до спільної власності територіальних громад області» Однак, вказане рішення постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду також визнано протиправним і скасовано (т. 1 а.с. 42).

Таким чином, станом на 24.02.2009 року, автотранспортний цех, розташований по вул. Губи, 19 у м. Дніпродзержинську, перебував у комунальній власності, належав територіальній громаді міста і ДВКУ КП ДОР «Аульський водовід» ніякого відношення до даного об'єкта не мало, що підтверджує свідчення підсудного ОСОБА_3 в частині неправомірності дій осіб, які намагалися від імені ДВКУ КП ДОР «Аульський водовід» вивезти з території автотранспортного цеху техніку.

Також, рішенням Дніпродзержинської міської ради №520-27/V від 30.10.2008 року створена тимчасова контрольна комісія ради з перевірки фінансово-економічного стану Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал», до складу якої увійшли ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 76-77), що підтверджує правомірність знаходження 24.02.2009 року вказаних осіб на території даного підприємства, а також законність дій останніх, спрямованих на запобігання вивозу невідомими особами техніки з території автотранспортного цеху.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, 24.11.2008 року на підставі рішення та виконавчого листа Заводського районного суду м. Дніпродзержинська на посаді генерального директора КПП ДГС «Днепродзержінскводонакал» відновлений ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 30).

24.02.2009 року ОСОБА_9, будучи керівником вказаного підприємства, звернувся в ОВС із заявою, в якому ще до подій які розглядіються, повідомив про підготовлювані керівництвом ДВКУ КП ДОР «Аульський водовід» заворушень на території автотранспортного цеху по вул. Губи, 19 у м Дніпродзержинську. (т. 1 а.с. 52). При цьому, саме з метою запобігання захоплення техніки, що належить КПП ДГС «Дніпродзержинськводоканал», та недопущення заворушень на території підприємства були заблоковані в'їзні-виїзні ворота цеху, що свідчить про правомірність таких дій.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст. 296 ч. 4 КК України, як хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї та іншого предмета, спеціально пристосованого і заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Однак, інкриміновані підсудному вогнепальну зброю і електрошокер в ході досудового слідства вилучено не було, що ставить під сумнів версію слідства про наявність цих предметів і застосуванні їх під час скоєння хуліганських дій.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, Пелипас ??Г.В., ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 в тій чи іншій мірі спростували причетність ОСОБА_3 до вчинення хуліганських дій із застосуванням зброї та електрошокера, повністю або частково, у міру інформованості, підтвердивши показання підсудного.

В ході судового слідства переглянуті відеозаписи, згідно яких свідки ОСОБА_23 і ОСОБА_24 пояснювали, що їм та іншим особам заплатили за проникнення на територію автотранспортного цеху і роздали металеві предмети. Зазначене, об'єктивно ставить під сумнів свідчення даних свідків, якими останні підтверджували свідчення потерпілих у кримінальній справі на досудовому слідстві.

Виходячи зі свідчень допитаних в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_25, оголошених судом показань потерпілих ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 209-214) і ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 233-237; т. 3 а.с. 174-175), а також показань свідків по даній кримінальній справі ОСОБА_23 і ОСОБА_24, вбачається, що 24.02.2009 року, останні через паркан перелізли на територію автотранспортного цеху, незважаючи на те, що дана територія охоронялася. При цьому потерпілі ОСОБА_7 і ОСОБА_26 не були працівниками ДВКУ КП ДОР «Аульський водовід» або КПП ДГС «Дніпродзержинськводоканал».

В цей же день затримані на території автотранспортного цеху ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_23 і ОСОБА_24 були доставлені до Заводського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, де стосовно останніх складено протоколи про адміністративне правопорушення, передбаченому ст. 173 КУпАП. Дії співробітників міліції щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення правопорушниками не оскаржено, що свідчить про усвідомлення останніми своїх неправомірних дій.

З урахуванням неправомірної поведінки даних осіб, що виразилося в способі їх проникнення на територію, що охороняється, а також безпідставності зазначених дій, прокурор дійшов висновку, що дії підсудного ОСОБА_3, спрямовані на запобігання захоплення техніки КПП ДГС «Дніпродзержинськводоканал» невідомими особами, затримання вказаних осіб та передачу їх співробітникам міліції для подальшого розгляду, не носили протиправного характеру і хуліганських мотивів, не були спрямовані на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, не супроводжувалися особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Зазначене свідчить про те, що в результаті судового слідства пред'явлене ОСОБА_3 звинувачення за ст. 296 ч. 4 КК України не знайшло свого об'єктивного підтвердження.

Також, прокурором зазначено на неспроможність пред'явленого ОСОБА_3 звинувачення в частині нанесення останнім під час вчинення хуліганських дій тілесних ушкоджень потерпілим, оскільки потерпілі або не вказували на останнього, як на особу, завдавали їм тілесні ушкодження, або їх показання в цій частині не підтверджені судово-медичними експертизами, тобто об'єктивними даними.

Слідуючи викладеної постанови прокурора, суд зазначає, що самі по собі події, що відбулися 24.02.2009 року на території автотранспортного цеху КПП ДГС «Дніпродзержинськводоканал» мали місце і були до певної міри наслідком діянь ОСОБА_3, проте самі по собі не є злочином, оскільки не містять необхідних елементів у вигляді об'єкта, об'єктивної і суб'єктивної сторін, містять обставини, що виключають суспільну небезпеку діяння.

ОСОБА_9 також наголошується, що потерпілий ОСОБА_25 не був співробітником ні ДВКУ КП ДОР «Аульський водовід» ні КПП ДГС «Дніпродзержинськводоканал». Потерпілий ОСОБА_5 був прийнятий електриком на ДВКУ КП ДОР «Аульський водовід» за день до зазначених подій. Згідно з його пояснень, місцем його роботи був виробничий комплекс розташований по вулиці Широкій. Ніякого відношення до автотранспортному цеху КПП ДГС «Дніпродзержинськводоканал», розташованому по вулиці Губи, потерпілий ОСОБА_5 не мав.

Відповідно до конституційного принципу презумпції невинуватості, зазначеним в ст. 162 Конституції України, всі сумніви у справі, якщо вичерпані всі можливості їх усунення, повинні трактуватися і вирішуватися на користь обвинуваченого.

Згідно ст. 327 ч.4 КПК України (1960), недоведеність провини, прирівнюється до доведеності невинуватості. Невинність обвинувачуваного, обумовлює закриття щодо нього кримінальної справи за відсутністю складу злочину, тобто на підставі п.2 ст.6 КПК України (1960)

Статтею 2 КК України (1960) передбачено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, а відсутність складу злочину, є підставою для припинення справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6.п.2, 213 ч.2, 264, 273, 282 ч. 2 КПК України (1960), суд -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу стосовно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, порушену з підстав передбачених ч.4 ст. 296 КК України, подальшим провадженням закрити, у зв'язку з відсутністю в його діяннях складу злочину, з підстав передбачених ст. 6 п.2 КПК України (1960)

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 залишити без розгляду, роз'яснивши останньому про можливості його подачі в суд в цивільному порядку.

Запобіжний захід обрану судом стосовно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді застави, скасувати.

Гроші в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, внесені ОСОБА_27 на розрахунковий рахунок 37312022006709, одержувач ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області ОКПО 26239738 в ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, у якості запобіжного заходу у вигляді застави за ОСОБА_3, повернути ОСОБА_27

Речові докази по справі - ноутбук (т.1 а.с. 142, т.4 а.с. 24-25), куртку потерпілого ОСОБА_6 (т.4 а.с. 62-63), повернути власникам.

Предмети, вилучені при обшуках у ОСОБА_3, повернути власнику.

Арешт на майно ОСОБА_3, накладений постановою слідчого від 05.10.2012 року, скасувати (т.5 а.с. 25)

Гроші в сумі 200 гривень, вилучені у ОСОБА_3 при обшуку, повернути власнику (т.5 а.с. 26-28)

Постанова суду може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області на протязі 7 діб з дня її проголошення.

Суддя Савранський Т. А.