Вирок № 46742087, 10.07.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-КП-200-396-15

Справа 200/8990/15-к

В И Р О К

іменем УКРАЇНИ

10 липня 2015 року Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді Марущак С.Л.

при секретарі Буц Д.С.

з участю:

прокурора Смиронова А.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, м.Дніпропетровська, громадянина України, який має середньо-технічну освіту, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 08.08.2014 Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.190, ст.75 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, з випробуванням на 1 рік 6 місяців;

- 05.12.2014 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70, ст.75 КК України до 4 років позбавлення волі, з випробуванням на 2 роки,

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015040640001562 від 14.04.2015)-

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2015 року, приблизно об 14 год. 00 хв., ОСОБА_2, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, реалізуючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, скоюючи кримінальне правопорушення повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_3, а саме:

- сумку чорного кольору, вартістю 1 376 грн. 00 коп.;

- мобільний телефон „Nokia" іmeі НОМЕР_1, іmeі НОМЕР_2, вартістю 599 грн. 40 коп.;

- грошові кошти в сумі 1 806 грн. 00 коп., спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 3 781 грн. 40 коп.

Утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_2 намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення, однак, його дії були викриті гр-нкою ОСОБА_4 і ОСОБА_2, усвідомлюючи, що його злочинні дії викрито і вони перестали бути таємними для оточуючих, бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_3, скоюючи кримінальне правопорушення повторно, утримуючи при собі вищевказане викрадене майно, зник з місця вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_2 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами у їх сукупності, дослідженими судом у судовому засіданні:

Поясненнями обвинуваченого ОСОБА_2, який свою вину визнав повністю та пояснив, що 13.04.2015, приблизно о 14 год. 00 хв., він знаходився біля кафе „Затишок" на вул..Героїв Сталінграду в м.Дніпропетровську. Побачивши незнайомого чоловіка, який дрімав біля стіни кафе, він вирішив заволодіти його сумкою. Він підійшов до потерпілого, відстебнув сумку від ременю, який був одягнутий через плече, і заволодівши сумкою збирався йти геть. Але в цей момент він почув крик жінки, яка йому щось кричала. Він зрозумів, що його дії було викрито, але він бажаючи заволодіти сумкою, утримуючи останню при собі побіг в сторону 12-го кварталу. По дорозі він викинув сумку і те, що там знаходилось, залишивши собі тільки гроші. Через деякий час його затримали співробітники міліції. Частину грошей він віддав знайомому, якому заборгував. В скоєному щиро кається та просить суворо не наказувати, матеріальні збитки потерпілому відшкодовані в повному обсязі.

А також дослідженими судом письмовими доказами по справі:

-протоколом огляду місця події від 13.04.2015 та фото таблицею до нього, відповідно якого було оглянуто місцевість, яка розташована перед входом в кафе „Затишок", яке розташоване по вул.Героїв Сталінграду, 135, в м.Дніпропетровську (а.с.6-8);

-протоколом огляду від 13.04.2015, відповідно якого був оглянутий мобільний телефон „Nokia", який надав ОСОБА_3(а.с.9);

-протоколом огляду від 13.04.2015, відповідно якого була оглянута чоловіча сумка, яку надав ОСОБА_3 та пояснив, що ця сумка у нього була викрадена 13.04.2015(а.с.10);

- протоколом огляду від 13.04.2015, відповідно якого у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено з правої кишені брюк кошти в розмірі 1006 грн. (а.с.11-12);

-протоколом огляду від 13.04.2015, відповідно якого у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено з лівої кишені брюк кошти в розмірі 800 грн. (а.с.13-14);

-висновком судово-товарознавчої експертизи № 1903-15 від 23.04.2015, відповідно якого ринкова вартість, на 13.04.2015, сумки чорного кольору розміром 20х25 з надписом UK CARLOS ARMI складає 1 376 грн. 00 коп., мобільного телефону „Nokia" складає 599 грн. 40 коп. (а.с.33-36);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.04.2015, відповідно якого свідок ОСОБА_4 впізнала на фотознімку обвинуваченого ОСОБА_2, як особу яка 13.04.2015 відкрито заволоділа чоловічою сумкою (а.с.37).

Суд вважає вину ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, повністю встановленою та доведеною, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи, а умисні дії ОСОБА_2, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинені повторно, правильно кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Відповідно до ст.349 КПК України, інші докази, подані на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення не досліджені в судовому засіданні, у зв'язку з визнанням їх дослідження недоцільним, оскільки ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погоджуються з кваліфікацією вчиненого діяння, прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин та фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує, що злочин скоєний ОСОБА_2 віднесений до категорії тяжких злочинів, а також особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності та вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття, відшкодування завданих матеріальних збитків потерпілому та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у межах визначених санкцією частини 2 статті 186 Кримінального кодексу України. Оскільки ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення до повного відбуття покарання за попереднім вироком, при призначенні йому остаточного покарання за сукупністю вироків, суд вважає необхідним застосувати ст.71 КК України та приєднати до призначеного покарання за даним вироком частково не відбуту частину покарання за вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.12.2014, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про відшкодування документально підтверджених процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України при проведені товарознавчої експертизи по кримінальній справі, які відповідно наданого розрахунку складають суму 61 грн. 50 коп., суд, вважає необхідним покласти їх на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.12.2014 та остаточно призначити ОСОБА_2покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки та 1 місяць з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 28 квітня 2015 року.

Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком чинності.

Речові докази: чоловічу сумку, мобільний телефон, кошти у сумі 1 806 грн., передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3, вважати повернутими власнику.

Стягнути з ОСОБА_2на користь Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України процесуальні витрати у сумі 61 грн. 50 коп. (код ЄДРПОУ 26238495).

На вирок суду з підстав, передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя

Бабушкінського районного суду С.Л.Марущак

м.Дніпропетровська

Згідно з оригіналом

Суддя

Бабушкінського районного суду С.Л.Марущак

м.Дніпропетровська