Ухвала суду № 46740899, 26.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2015 року м. Київ К/800/1221/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012

у справі № 2а-7265/11/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Евері"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва

Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Евері" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0003381520 від 15.09.2011.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку декларації позивача по податку на додану вартість за липень 2011 року та складено акт року № 2500/15-20/34437753 від 30.08.2011.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003381520 від 15.09.2011, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 3777955 грн. та застосовано штрафні санкції 2833466, 25 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України, позивачем не відображено у рядку 21.3 декларації по податку на додану вартість за березень 2011 року суму 3777955 грн., яка була зменшена за результатами попередніх перевірок.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 цього Кодексу право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 у справі № 2а-4550/11/1470 яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 було задоволено позовні вимоги ТОВ „Евері" до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС про визнання протиправним та про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001931520 від 23.05.2011, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 3777955 грн.

Таким чином, оскільки податкові повідомлення - рішення № 0001931520 від 23.05.2011, скасовано в судовому порядку, сума грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств є неузгодженою, тому позивачем правомірно не відображено у рядку 21.3 декларації по податку на додану вартість за березень 2011 року суму 3777955 грн., яка була зменшена за результатами попередніх перевірок.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 у справі № 2а-7265/11/1470 залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 у справі № 2а-7265/11/1470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко