Ухвала суду № 46738632, 08.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а-8739/10/1570

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект-Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект-Україна» (далі ТОВ «ГТ Проект-Україна») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі), правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі СДПІ з ОВП у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС), про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 серпня 2010 року № 0001271630/0 та від 19 серпня 2010 року № 0001321630/0.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 28 по 29 липня 2010 року посадовою особою відповідача проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, при формуванні податкового кредиту по деклараціях з ПДВ за період з 01 березня по 30 червня 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 29 липня 2010 року за № 473/16-3/25033733/66, в якому зазначено про порушення позивачем підпунктів 7.2.1 «д», 7.2.6 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також п. 18 Порядку заповнення податкових накладних, що призвело до завищення суми податкового кредиту за період з 01 березня по 30 червня 2010 року на 482256 грн. 10 коп.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2010 року № 0001271630/0, яким ТОВ «ГТ Проект-Україна» визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 482256 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 171491 грн.. Крім того, з 04 по 05 серпня 2010 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, при формуванні податкового кредиту по декларації з ПДВ за період з 01 по 31 травня 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 05 серпня 2010 року за № 493/16-3/25033733/70, в якому зазначено про порушення позивачем підпунктів 7.2.1 «д», 7.2.6 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 18 Порядку заповнення податкових накладних, що призвело до завищення суми податкового кредиту за травень 2010 року на 231366 грн. 03 коп.. На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2010 року № 0001321630/0, яким підприємству визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 231366 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 69410 грн.. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам законів України «Про податок на додану вартість», «Про державну податкову службу України», «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Указу Президента України «Про деякі заходи дерегулювання підприємницької діяльності», а тому прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року позовні вимоги ТОВ «ГТ Проект-Україна» задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 11 серпня 2010 року № 0001271630/0 та від 19 серпня 2010 року № 0001321630/0.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник СДПІ з ОВП у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме пункту 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також п. 18 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165. Крім того, судом не прийнято до уваги інформацію, використану з інформаційної бази «Система систематизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та довідок, складених податковою інспекцію щодо податкової звітності ТОВ «Техагробуд» та ПП «Мет-Профіль», тобто контрагентів позивача, що виключає можливість належного підтвердження позивачем фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами під час визначення податкового кредиту. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 28 по 29 липня 2010 року посадовою особою СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, при формуванні податкового кредиту по деклараціях з ПДВ за період з 01 березня по 30 червня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 29 липня 2010 року за № 473/16-3/25033733/66, в якому зазначено про порушення позивачем підпунктів 7.2.1 «д», 7.2.6 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також п. 18 Порядку заповнення податкових накладних, що призвело до завищення суми податкового кредиту за період з 01 березня по 30 червня 2010 року на 482256 грн. 10 коп..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2010 року № 0001271630/0, яким ТОВ «ГТ Проект-Україна» визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 482256 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 171491 грн..

Крім того, з 04 по 05 серпня 2010 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, при формуванні податкового кредиту по декларації з ПДВ за період з 01 по 31 травня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 05 серпня 2010 року за № 493/16-3/25033733/70, в якому зазначено про порушення позивачем підпунктів 7.2.1 «д», 7.2.6 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 18 Порядку заповнення податкових накладних, що призвело до завищення суми податкового кредиту за травень 2010 року на 231366 грн. 03 коп..

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2010 року № 0001321630/0, яким підприємству визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 231366 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 69410 грн..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ТОВ «ГТ Проект-Україна» виконало всі передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» вимоги щодо формування податкового кредиту, а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення відповідача підлягають скасуванню.

Так, відповідно до п 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 названого Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону (у вказаній вище редакції) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит за березень - червень 2010 року позивач формував на підставі податкових накладних, виданих його контрагентами ТОВ «Техагробуд» та ПП «Мет-Профіль».

При цьому ТОВ «ГТ Проект-Україна» протягом перевіреного податковим органом періоду було укладено договори:

- поставки з ПП «Мет-Профіль» від 04 червня 2010 року за № 0406, відповідно до якого Поставщик (ПП «Мет-Профіль») зобовязується передати, а Покупець (позивач) прийняти та оплатити продукцію (стальний шпунтовий профіль L-606n та L-703-10/10). Вартість вказаної продукції зазначена в Договорі. Доставка продукції здійснюється на склад Покупця (т. 1 а. с. 114-116);

- з ТОВ «Техагробуд» від 16 грудня 2009 року за № 71-ПР16/СП, відповідно до якого Замовник (позивач) доручає, а Підрядник (ТОВ «Техагробуд») зобовязується виконати комплекс робіт по обєкту «Реконструкція причалу № 16 ДП «Одеський морський торгівельний порт». Вартість вказаних робіт зазначена в Договорі у відповідності до договірної ціни (т. 1 а. с. 121-123);

- з ТОВ «Техагробуд» від 16 квітня 2010 року за № 85-23/10-СП, відповідно до якого Замовник (позивач) доручає, а Підрядник (ТОВ «Техагробуд») зобовязується виконати комплекс робіт по обєкту «Капітальний ремонт причальної лінії Касперовського посту Херсонського причалу ФГУ «Миколаївський район Держгідрографії». Вартість вказаних робіт зазначена в Договорі у відповідності до договірної ціни (т. 1 а. с. 171-173).

В актах перевірок посадовими особами відповідача зроблено висновки, що позивачем занижено суму податку на додану вартість у звязку з включенням до складу податкового кредиту суми в 482256 грн. (акт перевірки від 29 липня 2010 року) та суми в 231366 грн. (акт перевірки від 05 серпня 2010 року), сплачених у складі вартості товарів (послуг), придбаних у ТОВ «Техагробуд» та ПП «Мет-Профіль» за названими вище угодами, укладеними без мети настання реальних наслідків. В обґрунтування названих висновків відповідач посилається на довідки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 04 серпня 2010 року № 1907/15-217 та від 26 липня 2010 року № 1825/15-217 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Техагробуд» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податковий кредит в березні-травні 2010 року, а також на акт ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 28 липня 2010 року № 103/23-214 «Про неможливість проведення перевірки ПП «Мет-Профіль» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податковий кредит в квітні-червні 2010 року». Крім того, у вказаних актах перевірок контролюючий орган посилається на інформацію, використану з інформаційної бази «Система автоматизованого співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо податкової звітності контрагентів позивача (ТОВ «Техагробуд» та ПП «Мет-Профіль»), що свідчить про неможливість здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Техагробуд» та ПП «Мет-Профіль» при формуванні податкового кредиту.

Проте, всупереч висновкам контролюючого органу, витрати позивача по названим вище договорам безпосередньо повязані з його статутною діяльністю (будівництво морських та річкових споруд) (т. 1 а. с. 11, 16) та підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами податковими накладними, договірними цінами, кошторисними документами, актами приймання виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, рахунками-фактурами, даними журналу виданих довіреностей, товарно-транспортними накладними (т. 1 а. с. 24-29, 105-113, 117-120, 124-170, 174-181).

Крім того, на підтвердження факту подальшого використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем надано копію акту огляду прихованих робіт, відповідно до якого ТОВ «Техагробуд» виконало роботи на обєкті позивача з використанням продукції, придбаної у ПП «Мет-Профіль» (шпунт L-703-10/10), та копію акту приймання виконаних будівельних робіт, який містить перелік робіт та витрат, у тому числі і продукції, яка також придбана у ПП «Мет-Профіль» (комплектуючі до шпунтових палів L-606n) (т. 2 а. с. 46, а. с. 49-55).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог договору від 24 грудня 2009 року № 74-КД-14212/СП субпідрядником (ТОВ «Техагробуд») у відповідності з проектом «Реконструкція причалу № 16 ДП «Одеський морський торгівельний порт» виконані будівельні роботи, що підтверджується також актом-допуском на виконання будівельних робіт по названому вище обєкту (т. 2 а. с. 47-48).

При цьому згідно пояснень головного інженера ТОВ «ГТ Проект-Україна» основним критерієм вибору субпідрядника, зокрема, ТОВ «Техагробуд», була ціна та строки виконання наведених вище будівельних робіт, оскільки будівництво на вказаних обєктах не потребувало високої кваліфікації щодо певного виду зазначених робіт (т. 2 а. с. 45).

Апеляційний суд також враховує, що згідно довідки Контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 24 листопада 2010 року, підтверджено виконання угоди, укладеної позивачем з ТОВ «Техагробуд», тобто, ТОВ «Техагробуд» дійсно були виконані підрядні роботи на обєкті «Реконструкція причалу № 16 ДП «Одеський морський торгівельний порт» (т. 2 а. с. 56-64).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено матеріалами справи, розрахунки позивача підтверджені податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Податкові накладні складено особами, які на момент їх оформлення були зареєстровані як платники податку в податковому органі і яким присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

При цьому контролюючим органом не доведено фактів безтоварності операцій за спірними угодами та обізнаності позивача щодо можливого порушення податкового законодавства його контрагентами.

Реальність виконання господарських зобовязань за укладеними позивачем договорами підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами.

Доводи апелянта щодо інформації, використаної із автоматизованої інформаційної системи щодо податкової звітності контрагентів позивача (ТОВ «Техагробуд» та ПП «Мет-Профіль»), не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо реальності здійснення позивачем господарських операцій за договорами з ТОВ «Техагробуд» та ПП «Мет-Профіль», а тому не можуть бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.

За таких обставин, суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ «Техагробуд» та ПП «Мет-Профіль» податковими накладними за вказаними вище угодами були правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту за березень-червень 2010 року.

На підставі частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на приписи наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Із врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивачем було додержано встановлений чинним законодавством порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. При цьому можливе невиконання контрагентом своїх зобовязань по сплаті податку до бюджету є підставою для відповідальності та тягне негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо його формування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оскільки визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем є необґрунтованим, то і застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є неправомірним.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 11 серпня 2010 року № 0001271630/0 та від 19 серпня 2010 року № 0001321630/0 є правильним.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 13 липня 2015 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

ОСОБА_3