Постанова № 46736667, 02.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

02 липня 2015 року 10:03 №826/8150/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Аплінк»

до

державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2014 №0008282203, від 27.11.2014 №0008292203, 12.02.2015 №0000602204,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 липня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аплінк» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2014 №0008282203, від 27.11.2014 №0008292203, 12.02.2015 №0000602204.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 05.11.2014 №6440/26-56-22-03-09/33639067, необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.11.2014 №0008282203, від 27.11.2014 №0008292203, 12.02.2015 №0000602204. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 27.11.2014 №0008282203, від 27.11.2014 №0008292203, 12.02.2015 №0000602204 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (попереднє найменування - державна податкова інспекція у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві) проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Аплінк» з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Укроптпром» за період з 01.08.2013 по 31.08.2013, приватним підприємством «Ажур-К» за період з 01.10.2013 по 31.10.2013, товариством з обмеженою відповідальністю «Росс-Сталь» за період з 01.10.2013 по 31.12.2013, товариством з обмеженою відповідальністю «Аленгрос» за період з 01.01.2014 по 30.04.2014, товариством з обмеженою відповідальністю «Тарма груп» за період 01.07.2014 по 31.07.2014, товариством з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс» за період з 01.07.2011 по 31.01.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Аплінк»:

підпункту 138.1.1. пункту138.1, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 287 010,00 грн.;

пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 446 877,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 05.11.2014 №6440/26-56-22-03-09/33639067 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 27.11.2014 №0008282203, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання із податку на прибуток у розмірі 229 704,00 грн., у тому числі: 201 105,00 грн. – основний платіж, 28 599,00 – штрафні (фінансові) санкції;

від 27.11.2014 №0008292203, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання із податку на додану вартість у розмірі 434 721,00 грн. – основний платіж, у тому числі: 347 777,00 грн. та 86 944,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

від 12.02.2015 №0000602204, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання із податку на прибуток у розмірі 85 905,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в редакції на час спірних правовідносин, визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у місті Києві від 05.11.2014 №6440/26-56-22-03-09/33639067 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Аплінк» та його контрагентами:

товариством з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс» за договором від 01.07.2011 №001;

товариством з обмеженою відповідальністю «Укроптпром» за договором від 01.07.2013 №01/07;

товариством з обмеженою відповідальністю «Росс-Сталь» за договором від 01.10.2013 №01/10/2013;

товариством з обмеженою відповідальністю «Аленгрос» за договором від 01.01.2014 №01/01/2014;

товариством з обмеженою відповідальністю «Тарма груп» за договором від 03.06.2014 №03/06/2014

приватним підприємством «Ажур-К».

Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду жодних первинних документів, що фактично позбавило можливості суду здійснити їх аналіз та прослідкувати рух активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем з його контрагентами.

Позовні вимоги позивача обґрунтовано безпідставністю висновків акту перевірки контролюючого органу. Проте позивачем жодним чином висновків акту перевірки не спростовано, руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин із з товариством з обмеженою відповідальністю «Укроптпром», приватним підприємством «Ажур-К», товариством з обмеженою відповідальністю «Росс-Сталь», товариством з обмеженою відповідальністю «Аленгрос», товариством з обмеженою відповідальністю «Тарма груп», товариством з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс», наявності ділової та економічної доцільності відповідних взаємовідносин суду не наведено, а відтак і доказів правомірності формування даних свого податкового обліку, суду не надано.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Аплінк» та його контрагентами, вказано на акти:

державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області від 11.04.2014 №155/17-16-22-01/38756293 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укроптпром»», від 11.04.2014 №№156/17-16-22-01/324/1420 та від 04.06.2014 №366/17-16-22-01/32471420 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Росс-Сталь»», від 04.06.2014 №367/17-16-22-01/32354843 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Ажур-К»», від 03.06.2014 №365/17-16-22-01/38930834 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Аленгрос»»;

державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 26.01.2012 №28/23-10/37505731 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс»» та від 22.08.2014 №2553/26-55-22-09/39184734 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Тарма груп» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.06.2014 по 31.07.2014»;

податкову інформацію щодо видів діяльності контрагентів позивача за даними ЄДРПОУ;

фінансові звіти контрагентів позивача щодо відсутності у останніх оборотних активів для провадження реальної господарської діяльності і створення видимості провадження господарської діяльності з метою мінімалізації податкового навантаження своїх контрагентів.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст наведеної норми саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства на підставі яких такому платникові визначено відповідні податкові зобов'язання.

Проте, суд наголошує, що у разі надання відповідачем доказів, які підтверджують факт вчинення платником податку податкового правопорушення, саме на платника податків покладається обов'язок спростовувати обґрунтовані доводи податкового органу і висновки акту перевірки.

Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених стаття 72 цього Кодексу.

Отже, за змістом процесуального закону платник податків повинен підтвердити належними та допустимим доказами свої заперечення проти наданих податковим органом доказів.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалі суду від 05.02.2015 №К/9991/31834/11.

Відповідно до наведеного та з урахуванням обставин, встановлених у ході перевірки, під час якої доказів реальності виконання вище зазначених договорів надано не було, то суд приходить до висновку щодо не доведеності позивачем своєї позиції, відтак донарахування товариству податкових зобов'язань є правомірним, а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2014 №0008282203, від 27.11.2014 №0008292203, 12.02.2015 №0000602204 не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 473,12 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 4258,08 грн. (4731,20 грн. – 473,12 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Аплінк” (04176, місто Київ, вулиця Електриків, 26, код ЄДРПОУ 33639067) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 копійки).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.