Ухвала суду № 46736577, 02.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

02 грудня 2013 року № 826/6674/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомПриватного підприємства "Авізо Хела"до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від

26.04.2013р. №0005762210 та №0005772210

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Авізо Хела" звернулося до суду з позовною заявою до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2013 №0005762210, №0005772210.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява від ПП "Авізо Хела" про перегляд Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2013 р. по справі №826/6674 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами Позивач зазначив, що в третій декаді вересня місяця Позивачеві стало відомо з єдиного реєстру судових рішень про рішення Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/3030/13-а, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Інкорпорейтед» (один з контрагентів Позивача по яким податковим органом визнано нікчемні правочини) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дії протиправними, скасування наказу, яке мало б істотне значення для суду при вирішенні питання про скасування податкових повідомлень рішень, оскільки дані рішення винесено на підставі акту перевірки ТОВ «Константа-Інкорпорейтед».

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та зазначає, що на час розгляду справи в апеляційному суді Позивач не був позбавлений можливості подати суду рішення, винесені судами, що стосується контрагентів та скасування Актів перевірки по останнім.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вивчивши заяву за нововиявленими обставинами, суд вважає, що дана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Згідно зі ст. 247 КАС України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. При цьому заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до адміністративного суду після закінчення цього строку, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

За змістом ч. 1 ст. 249 КАС України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини.

Відповідно до ст. 253 КАС України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення інші особи, які брали участь у справі, можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими обставинами.

З аналізу вищезазначених норм законів суд вважає, що під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі та суду.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду та вирішення справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Крім того, не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що під час розгляду справи та прийняття спірного рішення, Судом було досліджено та встановлено наступне: на стор. 4 Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2013 р. зазначено: «Щодо фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ "Константа-Інкорпорейд" суд зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Константа-Інкорпорейд" укладено договір поставки №01/012012 від 03.01.2012, на виконання умов якого позивачу надано видаткові та податкові накладні, акт здачі-прийняття робіт. Суд звертає увагу, що і договір, і видаткові та податкові накладні від імені ТОВ "Константа-Інкорпорейд" підписані ОСОБА_1 Проте, як зазначено вище, під час допиту громадянки ОСОБА_1 - засновника ТОВ "Константа-Інкорпорейд" встановлено, що остання про те, що вона являться засновником та головним бухгалтером ТОВ "Константа-Інкорпорейд" дізналась від співробітника податкової міліції, відношення до реєстрації підприємства не має. фінансово-господарської діяльності не здійснювала, доручень іншим особам на реєстрацію та здійснення фінансово-господарської діяльності не давала.Проте, суд вбачає, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариства, зокрема у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаним повноваженими особами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 у справі №21-421а11.».

Крім того, на стор. 6 Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2013 р. зазначено наступне: «Також, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Компанія Мармур ЛТД" укладено договір поставки від 09.04.2012 №09/042012, в ході виконання якого позивачем отримано видаткову та податкову накладні, копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачаться, що між позивачем та ТОВ "Тесей ЛТД" укладено договір поставки від 01.08.2012 №01/082012, в ході виконання якого позивачем отримано видаткову та податкову накладені.

Також, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Альта-Ком" укладено договір поставки від 01.11.2012 №01/112012, в ході виконання якого позивачем отримано податкову та видаткову накладні. Також, між ТОВ "Альта-Ком" та позивачем укладено договір субпідряду від 21.11.2012 №3816 предметом якого є роботи з загального будівництва об'єкту опріснення і підготовки води для підживлення тепломережі і парових котлів Камиш-Бурунською ТЕЦ, на виконання якого позивачем отримано податкову накладну та акт здачі-прийняття робіт. Суд звертає увагу, що акт здачі-прийняття робіт за спірним договором субпідряду не є можливим встановити, які саме будівельні роботи було виконано ТОВ "Альта-Ком", акт не відповідачем формі затвердженій Наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009 №554 (форма 2-КБ). На підтвердження оплати товару та послуг відповідно до спірних договорів позивачем надано суду виписки з розрахунку. На підтвердження реальності зазначеного вище договору субпідряду, позивачем надано суду копію договору субпідряду від 22.11.2012 №4445, укладеного між позивачем та українсько-російським товариством з обмеженою відповідальністю "Гідротех-інжиніринг", відповідно до умов якого позивач зобов'язується виконати роботи з загального будівництва об'єкту опріснення і підготовки води для підживлення тепломережі і парових котлів Камиш-Бурунською ТЕЦ. Також, надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми 2-КБ.».

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Отже, Суд приходить до висновку, що посилання Позивача на нововиявлену обставину, а саме на рішення судів про скасування Актів перевірки контрагентів не є нововиявленою обставиною в розумінні ст.245 КАС України, оскільки під час розгляду справи судом бралися до уваги вся наявна первинна документація і їй надавалася оцінка.

Також, Суд звертає увагу, що предметом розгляду даної справи є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2013 №0005762210, №0005772210, а не визнання протиправним дій Податкового органу щодо проведення перевірки та викладених в Акті перевірки висновків.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 року «Праведная проти Росії» процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, Суд приходить до висновку, що обставини, наведені заявником як нововиявлені, не є такою обставиною.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року по справі №2н/2370/48/2012 (2а/2370/3383/2012); ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2011 року у справі № К-19387/08.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.

За даних обставин, керуючись ст. 51, 137, 150, 160, 245, 253 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному підприємству "Авізо Хела" в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя А.Б. Федорчук