Постанова № 46735535, 02.07.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 р. м. Чернівці справа № 824/305/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спіжавки Г.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Григоряк У.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до державного підприємства дослідного господарства "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях звернулось до суду з позовом до державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості за лютий 2015 року щодо сплати Пенсійному фонду України витрат, повязаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі пунктів "в", "д" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колишнім працівникам підприємства в сумі 13677,35 грн.

Відповідача позов не визнав, в письмових запереченнях, наданих суду зазначив, що згідно абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" з 1 січня 2005 року витрати на виплату і доставку покриваються за рахунок Державного бюджету України, а оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, отримують пільгову пенсію на підставі п. "в" та п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому витрати на доставку та виплату пільгових пенсій покриваються за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок підприємства.

Крім того, відповідач у запереченні вказав, що ОСОБА_12 08.05.2014р., та ОСОБА_13 06.06.2014 р. досягнули загального пенсійного віку, тому вже не мають права на виплату і доставку пільгової пенсії за рахунок підприємства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечила, наполягала на відмові в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що державне підприємство "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України є юридичною особою (код ЄДРПОУ 00729876) та платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, з 01 квітня 1996 року взято на облік в УПФУ в м. Чернівцях.

У відповідача працювали наступні громадяни: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11, що підтверджується наявними в матеріалах справи, копіями трудових книжок останніх.

З довідок про характер виконуваної роботи на посадах, які дають право на пенсію на пільгових умовах по списках, що видані державним підприємством "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, вбачається, що вищевказані громадяни працювали на підприємстві на роботах та в періоди, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктами "в", "д" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно протоколів "Про призначення пенсії" №3246 від 01 липня 2009 року, №1198 від 03 червня 2009 року, №215 від 04 березня 2013 року ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", умова призначення - "жінки доярки, свинарки".

Протоколами "Про призначення пенсії" №1420 від 28 жовтня 2010 року, №21180 від 01 серпня 2012 року, №8662 від 17 жовтня 2013 року, №3426 від 08 листопада 2011 року, №450 від 08 серпня 2011 року, №2142 від 11 серпня 2011 року, №4234 від 26 грудня 2011 року, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", умова призначення - "тракторист-машиніст в сільському господарстві".

Згідно протоколів "Про призначення пенсії" №4159 від 20 серпня 2009 року, №424 від 19 травня 2010 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", умова призначення - "багатодітна мати в с/г".

На адресу відповідача позивачем були направленні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року.

За лютий 2015 року вказаним пенсіонерам органом Пенсійного фонду України було виплачено пенсію, з урахуванням фактичних витрат на її виплату та доставку, на загальну суму 13677,35 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив витрати, повязані з доставкою і виплатою пільгових пенсій в сумі 13677,35 грн., управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях звернулось до суду з відповідним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення закону та робить висновки по суті спору.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV.

Відповідно до пункту "в" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно пункту "д" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Відповідно до пункту "ж" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно пункту 6.3 Інструкції №21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.7. Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, борг державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "в", "д" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", складає 13677,35 грн.

На адресу відповідача позивачем були направлені відповідні розрахунки на загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які отримані підприємством, однак, зазначені в розрахунках суми відповідачем не сплачено, у звязку з чим і утворилась заборгованість у розмірі 13677,35 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, зокрема, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду України та Державного бюджету України, а не за рахунок підприємства.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Разом із цим, в абзаці пятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Однак, вказані норми не стосуються спірних правовідносин, оскільки не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення". Вони були направлені, зокрема, на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац пятий). Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин.

Отже, вказані законодавчі приписи регулюють інші правовідносини, а не змінюють чинний порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що є предметом розгляду у цій справі.

Таким чином, суд вважає, що положення пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не поширюються на взаємовідносини з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, в той час, як заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Враховуючи наведені вище обставини та норми чинного законодавства, суд вважає позов управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на користь управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за лютий 2015 року в сумі 13677,35 грн.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в повному обсязі складена 09 липня 2015 р.

Суддя Г.Г. Спіжавка