Ухвала суду № 46735488, 13.07.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 липня 2015 року справа № 823/1671/15

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до головного державного виконавця Іванюти І.М. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови та зобовязання вчинити дії,

встановив:

10 липня 2015 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі позивач), в якій просить:

- скасувати постанову головного державного виконавця Іванюти І.М. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.06.2015;

- зобовязати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання виконавчі листи від 07.05.2015 та виконати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011.

Крім того позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору через відсутність коштів на прожиття та поновлення строку звернення до суду.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статті 106 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Так, зміст адміністративного позову це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача. Частина четверта статті 105 КАС формулює позовні вимоги, що можуть становити зміст адміністративного позову. За своєю суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними.

Положенням пункту 4 частини 1 статті 106 КАС України визначена вимога до позовної заяви, яка передбачає необхідність зазначення позивачем змісту позовних вимог згідно з частинами четвертою і пятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Позовна заява повинна містити інформацію про те, які саме права, свободи або інтереси, на думку позивача, було порушено рішенням, діями (бездіяльністю) органу владних повноважень.

Всупереч наведеним положенням статті позивач формулює позовні вимоги до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, однак не зазначає його відповідачем у своїй позовній заяві.

Частиною 3 статті 106 КАС передбачено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Позивачем не дотримано даної вимоги, оскільки до позовної заяви додано лише копію адміністративного позову без доданих до нього документів.

Крім того під час розкриття конверта (рекомендований лист №2003200047555) надісланого позивачем виявлено, що у додатках до позовної заяви від 07.07.2015 відсутня зазначена «копія супровідного».

Положенням частини 2 статті 106 КАС України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Відповідно до частини 2 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем оскаржується постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.06.2015, однак у позовній заяві позивачем не зазначено, коли він отримав оскаржувану постанову та не надано доказів, на підтвердження таких обставин, що позбавляє суд можливості вирішити питання про відкриття провадження в справі.

Слід зазначити, що у разі пропуску строку звернення до суду, у позовній заяві зазначається поважність причин такого пропуску, із зазначенням відповідних доказів.

Суд звертає увагу, що позивач в адміністративному позові просить поновити строк звернення до адміністративного суду, однак не зазначає причин пропуску з посиланням на докази.

Однією із вимог, зазначених у прохальній частині позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просить суд звільнити його від сплати судового збору.

У силу вимог пункту 5 частини 1 статті 106 КАС України, у позовній заяві у разі необхідності викладається клопотання про звільнення від сплати судового збору. Суддя зазначає, що позивачем не надано документи, на підставі яких може бути прийнято рішення щодо звільнення від сплати судового збору. Проте, згідно копії довідки від 08.06.2015 №2214/04, наданої позивачем, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду як пенсіонер за віком та одержує пенсію в розмірі 1136,71 грн. Надана ксерокопія довідки від 08.06.2015 №2214/04 не може бути достатнім доказом підтвердження «відсутністі коштів на прожиття» у позивача.

Відповідно до частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Разом з тим, згідно статтею 5 Закону України «Про судовий збір» позивач не належить до категорій осіб, яким передбачено пільги щодо сплати судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 № 80-VIІІ встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік, а саме, у місячному розмірі з 1 січня 1218,00грн.

Підпунктом 1.2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру судовий збір справляється за ставкою 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Тобто, з урахуванням вищевказаного вбачається, що в даному випадку позивач за подання адміністративного позову немайнового характеру мав сплатити судовий збір в розмірі 73,08грн. (1218,00грн. х 0,06 = 73,08грн.).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 КАС України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.108 КАС України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 106, 108 КАС України суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до головного державного виконавця Іванюти І.М. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови та зобовязання вчинити дії, залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 21 липня 2015 року для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви, шляхом подання Черкаському окружному адміністративному суду оригіналу позовної заяви, приведеної у відповідність до статті 106 КАС України та її копії для відповідача.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко