Ухвала суду № 46735110, 24.07.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

24 липня 2014 року справа № 823/2229/14

17 год. 35 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Демченко Н.Ю.,

представника заявника не прибув,

представників відповідача - ОСОБА_1 (за довіреністю), ОСОБА_2 (за посадою),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за поданням державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до приватного підприємства ТЕПЛОСЕРВІС-2000 про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - заявник) звернулась у Черкаський окружний адміністративний суд з поданням, в якому просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство ТЕПЛОСЕРВІС-2000, через заявника податковий борг з податку на додану вартість (далі - ПДВ) відповідно до податкових повідомлень-рішень (далі ППР) від 16.01.2014 №0000072301 та від 10.01.2013 №00000182301, а також декларацій з ПДВ за березень-травень 2014 року на загальну суму 908164грн. 61коп. та допустити рішення до негайного виконання.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано наявністю між сторонами спору про право. В обґрунтування зазначено, що правомірність ППР №00000182301 перебуває на розгляді у Вищому адміністративному суді, а зобовязання згідно з ППР №0000072301 подані прокуратурою Черкаською області в межах розгляду кримінальної справи, як стягнення збитків, завданих державі несплатою податків.

Представник заявника не прибув у судове засідання, однак його неявка не перешкодила судовому розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників відповідача, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і є справою адміністративної юрисдикції відповідно до п.1 ч.1 ст.3 кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Згідно з положеннями ст.183-3 КАС України встановлені особливості провадження у справах за зверненнями органів доходів і зборів на підставі подання. При цьому, їх основою є безспірність таких вимог.

Суд звернув увагу, що податковий борг відповідача за заявленими підставами виник після надіслання заявником відповідачу податкової вимоги від 29.04.2014 №1132-25.

Так, відповідно до підп 14.1.153 п.4.1. ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.14.1.175. вказаної статті ПК України).

Згідно з п.59.5. ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

П. 95.2. ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Крім цього, термін, з якого вважається, що настали підстави для звернення з поданням, відраховуються саме з цього часу.

З матеріалів справи вбачається, що ППР, відповідно до яких виникла частина податкового боргу відповідача, станом на час звернення із поданням в суд вважаються узгодженими, що підтверджуються рішенням суду апеляційної інстанції від 13.03.2014 та визнається відповідачем.

Факт оскарження одного із ППР у касаційному порядку на узгодженість зобовязань для цих обставин справи не впливає. Факт заявлення прокурором до стягнення завданих збитків державі також. Суд зауважує, що ці обставини за правовою природою є не «спором», а «запереченням наявності обставин».

З даних зворотного боку облікової картки вбачається, що грошове зобовязання відповідача, визначене податковою вимогою, не переривалося.

Враховуючи, що підставою виникнення боргу за нормами ПК України є саме податкова вимога, а розмір грошових зобовязань визначені, окрім ППР, що набрали законної сили, і самостійно поданими деклараціями з ПДВ, тому суду відсутні підстави вважати, що на час судового розгляду подання між сторонами існує спір про право.

Керуючись ст. ст. 11, 133, 157, 160-165, 183-3, 254-256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовити.

2.Ухвала оскарженню не підлягає, проте заперечення на неї можуть бути включені в апеляційну скаргу на кінцеве рішення у цій справі.

3.Копію ухвали направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич