Постанова № 46730577, 14.07.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року 810/1507/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галафарм" до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

29 березня 2013 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Галафарм" (далі - позивач) до Київської обласної митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 1 лютого 2013 р. № 20.

3 червня 2014 р. постановою Вищого адміністративного суду України ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 р. та постанову Київського окружного адміністративного суду від 7 червня 2013 р. скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено (т. 2 а.с. 234-238).

Ухвалою Верховного Суду України від 9 грудня 2014 р. постанову Вищого адміністративного суду України від 3 червня 2014 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції (т. 2 а.с. 351-355).

17 березня 2015 р. ухвалою Вищого адміністративного суду України ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 р. та постанову Київського окружного адміністративного суду від 7 червня 2013 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 3 а.с. 11-14).

6 квітня 2015 р. згідно з автоматизованим розподілом справ адміністративну справу № 810/1507/13-а було передано для розгляду судді Виноградовій О.І. (т. 3 а.с. 16).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, оскільки висновки митного органу про порушення позивачем вимог п. 2.4 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29 вересня 2009 р. № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» (далі - рішення № АД-216/2009/4402-37) є помилковими, а тому вказане податкове повідомлення – рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, зазначив, що він здійснював ввезення та розмитнення товару у період, коли вказане вище рішення не діяло у зв’язку з його зупиненням (на період ввезення частини товару), а відтак підприємство не було зобов’язано нараховувати та сплачувати антидемпінгове мито на вказані вище товари.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. Крім того, зазначив, що рішення № АД-216/2009/4402-37 судом касаційної інстанції визнано правомірним, а тому зазначені у ньому антидемпінгові заходи підлягають застосуванню протягом усього строку, на який вони запроводжувалися, в тому числі і протягом дії заходів забезпечення позову (т. 3 а.с. 56-57).

8 липня 2015 р. представниками сторін було подано до суду письмові клопотання про розгляд справи без їх участі (т. 3 а.с. 76-77).

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

28 квітня 2000 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 088248 (т. 1 а.с. 28).

Види діяльності позивача за КВЕД-2010:

- оптова торгівля фармацевтичними товарами;

- роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах;

-роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах;

-роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах;

- консультування з питань інформатизації;

-інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (т. 1 а.с. 29).

У період з 17 по 28 грудня 2012 р. відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи при митному формленні товарів за вантажними митними деклараціями від 28 грудня 2010 р. № 125000009/2010/111754, 23 листопада 2010 р. № 125000009/2010/110238, 26 серпня 2010 р. № 12500000/2010/107264, 11 червня 2010 р. № 125000009/2010/105558, за результатами якої 2 січня 2013 р. складено акт перевірки № 41/13/125000000/30886474 (т. 1 а.с. 50-55).

Під час перевірки митним органом виявлено, що у період з червня по грудень 2010 р. позивачем здійснено митне оформлення товару - шприців ін’єкційних одноразового застосування з пластмасових матеріалів з голкою об‘ємом 5 мл та 10 мл походженням з Королівства Іспанія за кодом 9018 31 10 00 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТЗЕД) на підставі вантажних митних декларацій від 28 грудня 2010 р. № 125000009/2010/111754, 23 листопада 2010 р. № 125000009/2010/110238, 26 серпня 2010 р. № 12500000/2010/107264, 11 червня 2010 р. № 125000009/2010/105558.

Крім того, у названому акті перевірки зазначено, що митне оформлення товару по вказаним вище вантажним митним деклараціям здійснено позивачем без сплати антидемпінгового мита за ставкою 10,54 % (для шприців об'ємом 5 мл) та ставкою 196,38 % (для шприців об'ємом 10 мл).

У розділі "Висновок" названого акта перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги п. 2.4 рішення № АД-216/2009/4402-37, в результаті чого занижено податкове зобов"язання по сплаті антидемпінгового мита на загальну суму 1 040 242 грн 42 коп. (т. 1 а.с. 54).

1 лютого 2013 р. на підставі названого акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 20, яким визначено суму податкового зобов"язання за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб"єктами господарювання, 1 040 242 грн 42 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 20) (т. 1 а.с. 65).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 22 грудня 1998 р. № 330-ХІV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі – Закон № 330-ХІV), Митним кодексом України та рішенням № АД-216/2009/4402-37.

Згідно з преамбулою Закону № 330-ХІV цей Закон визначає механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань. Він регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.

Антидемпінгові заходи, як зазначено у ст. 1 названого Закону, це попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування.

У рішенні № АД-216/2009/4402-37 йдеться про те, що за результатами антидемпінгового розслідування встановлено факт демпінгового імпорту в Україну шприців з полімерних матеріалів, у зв’язку з чим національні інтереси України потребують застосування остаточних антидемпінгових заходів. Цим рішенням установлені розміри ставок остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну шприців.

Згідно з вимогами п.п. 2.7 та 5 рішення № АД-216/2009/4402-37 остаточне антидемпінгове мито справляється митними органами України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов’язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються під час імпорту в Україну товарів. Це рішення набирає чинності через 30 днів з дня опублікування повідомлення про нього в газеті «Урядовий кур’єр». Повідомлення було опубліковане у зазначеному виданні 6 жовтня 2009 року.

Відповідно до вимог ст. 10 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Наявні матеріали справи свідчать, що у період з червня по грудень 2010 р. позивачем здійснено митне оформлення товару - шприців ін’єкційних одноразового застосування з пластмасових матеріалів з голкою об‘ємом 5 мл та 10 мл походженням з Королівства Іспанія за кодом 9018 31 10 00 згідно з УКТЗЕД на підставі вантажних митних декларацій від 11 червня 2010 р. № 125000009/2010/105558, 26 серпня 2010 р. № 125000009/2010/107264, 23 листопада 2010 р. № 125000009/2010/110238 та 28 грудня 2010 р. № 125000009/2010/111754 (т. 1 а.с. 35-49).

Митне оформлення товару по вказаним вище вантажним митним деклараціям здійснено позивачем без сплати антидемпінгового мита за ставкою 10,54 % (для шприців об'ємом 5 мл) та ставкою 196,38 % (для шприців об'ємом 10 мл), які відповідно до рішення № АД-216/2009/4402-37 підлягають розмитненню із застосуванням антидемпінгового мита.

Будь – які зауваження щодо правильності нарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших платежів під час митного оформлення у відповідача були відсутні, документи, які були подані позивачем для їх визначення у митного органу сумнівів не викликали.

Разом з тим, дія рішення № АД-216/2009/4402-37 зупинялась в порядку забезпечення адміністративного позову в рамках розгляду адміністративної справи № 2а-3851/10/2670 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2010 р. (заходи забезпечення позову скасовані ухвалою суду від 15 вересня 2010 р.) та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2010 р. (заходи забезпечення позову скасовані постановою суду апеляційної інстанції від 25 листопада 2010 р.) (т. 1 а.с. 71-72, 97-98, 104-107).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2010 р. в адміністративній справі № 2а-3851/10/2670 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фогт Медікал Логістік", товариства з обмеженою відповідальністю "Медік-О-Планет" та товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, треті особи, які не заявляють самостійних вимог н предмет спору, на стороні відповідача, Міністерство економіки України, відкрите акціонерне товариство "Гемопласт", закрите акціонерне товариство "Тюмень-Медіко-Сміла" про визнання протиправним та скасування рішення № АД-216/2009/4402-37, у задоволенні адміністративного позову відмовлено (т. 1 а.с. 99-103).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 р. в адміністративній справі № 2а-3851/10/2670, яка набрала законної сили з моменту її проголошення, рішення № АД-216/2009/4402-37 визнано протиправним та скасовано (т. 1 а.с. 104-107).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2011 р. скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 р. в адміністративній справі № 2а-3851/10/2670 та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2010 р. (т. 1 а.с. 114-118).

Наведене свідчить, що рішення № АД-216/2009/4402-37 не діяло у період з 25 листопада 2010 р. по 16 березня 2011 р.

При вирішенні справи судом враховано правову позицію Верховного Суду України (т. 2 а.с. 351-353).

Так, зокрема, аналізуючи ст. 117 КАС України, відповідно до частини третьої якої суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, та статтю 171 зазначеного Кодексу, згідно з частиною восьмою якої суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним, колегія суддів Верховного Суду України дійшла такого правового висновку.

Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якою відповідно до ст. 117 КАС України зупинено дію нормативно-правового акта, не скасовує його чинність, не змінює обсягу прав та обов’язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті.

Натомість, якщо суд за наслідками розгляду справи визнав нормативно-правовий акт незаконним і це судове рішення набрало законної сили, положення зазначеного нормативно-правового акта не підлягають застосуванню.

Таким чином, покладення відповідачем на позивача після скасування судом заходів забезпечення адміністративного позову обов’язку щодо сплати антидемпінгового мита відповідно до рішення № АД-216/2009/4402-37 за вантажно-митними деклараціями від 11 червня, 26 серпня та 23 листопада 2010 року №№ 125000009/2010/105558, 125000009/2010/107264, 125000009/2010/110238 відповідно, тобто за період, коли дію зазначеного рішення було зупинено, є правомірним (т. 2 а.с. 351-353).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року рішення № АД-216/2009/4402-37 було визнано протиправним та скасовано (т. 1 а.с. 104-107).

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 254 КАС постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Наведене свідчить, що з набранням законної сили постановою апеляційного суду від 25 листопада 2010 року рішення № АД-216/2009/4402-37 втратило чинність, а тому його положення, починаючи з цієї дати, не могли бути застосовані при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщувались через митний кордон України.

Таким чином, у позивача не могло виникнути обов’язків щодо сплати антидемпінгового мита за вантажно-митною декларацією від 28 грудня 2010 р. № 125000009/2010/111754, оскільки товар за цією декларацією був ввезений на митну територію України у той час, коли постанова апеляційного суду про визнання протиправним і скасування рішення № АД-216/2009/4402-37 була чинною. Зазначена постанова, як вже зазначалося, була скасована Вищим адміністративним судом України лише 16 березня 2011 р. (т. 2 а.с. 353-354).

Як убачається з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Зокрема, суд дійшов висновку, що позивач був зообов’язаний сплати антидемпінгове мито відповідно до рішення № АД-216/2009/4402-37 за вантажно-митними деклараціями від 11 червня, 26 серпня та 23 листопада 2010 р. № № 125000009/2010/105558, 125000009/2010/107264, 125000009/2010/110238, тобто, у період в який дія рішення № АД - 216/2009/4402-37 була зупинена.

Водночас, суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині скасування нарахування антидемінгового мита за вантажно-митною декларацією від 28 грудня 2010 р. № 125000009/2010/111754, тобто у період, в який рішення № АД - 216/2009/4402-37 було чинним.

Як вже зазначалося, податковим повідомленням-рішенням визначено суму податкового зобов"язання за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб"єктами господарювання, на загальну суму 1 040 242 грн 42 коп. за вантажно-митними деклараціями від 11 червня, 26 серпня, 23 листопада та 28 грудня 2010 р. № № 125000009/2010/105558, 125000009/2010/107264, 125000009/2010/110238, 125000009/2010/111754.

Зокрема, за вантажно-митною декларацією від:

- 11 червня 2010 р. № 125000009/2010/105558 на загальну суму 288 647 грн 31 коп.;

- 26 серпня 2010 р. № 125000009/2010/107264 на загальну суму 211 669 грн 36 коп.;

- 23 листопада 2010 р. № 125000009/2010/110238 на загальну суму 440 722 грн 81 коп.;

- 28 грудня 2010 р. № 125000009/2010/111754 на загальну суму 99 202 грн 94 коп., що підтверджується відповідним розрахунком (т. 3 а.с. 74).

Наведене свідчить, що податкове повідомлення-рішення № 20 підлягає скасуванню в частині нарахування податкового зобов"язання за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб"єктами господарювання, у сумі 99 202 грн 94 коп.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що і було зроблено відповідачем в частині оскарження позовних вимог за вантажно - митними деклараціями від 11 червня, 26 серпня та 23 листопада 2010 р. № № 125000009/2010/105558, 125000009/2010/107264, 125000009/2010/110238.

Крім того, суд не приймає до уваги заперечення відповідача від 22 червня 2015 р. (вх. № 9147/15) та додаткові пояснення до заперечення від 8 липня 2015 р. в частині нарахування податкового зобов"язання за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб"єктами господарювання, за вантажно-митною декларацією від 8 грудня 2010 р. № 125000009/2010/111754 на загальну суму 99 202 грн 94 коп., оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та правовою позицією Верховного Суду України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині нарахування податкового зобов"язання за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб"єктами господарювання, за вантажно-митною декларацією від 8 грудня 2010 р. № 125000009/2010/111754, а податкове повідомлення-рішення № 20 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині нарахування антидемпінгового мита у сумі 99 202 грн 94 коп.

Водночас, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині оскарження вантажно - митних декларацій від 11 червня, 26 серпня та 23 листопада 2010 р. № № 125000009/2010/105558, 125000009/2010/107264, 125000009/2010/110238 є необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської обласної митниці від 1 лютого 2013 р. № 20 в частині нарахування податкового зобов"язання за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб"єктами господарювання, у сумі 99 202 грн 94 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.