Постанова № 46730020, 09.07.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 року 810/2124/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Виноградова О.І.,

при секретарі судового засідання Мкртчян Н.Ц.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

20 травня 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ" (далі - позивач або ТОВ "ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ") з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 26 лютого 2015 р. № 62 "Про проведення фактичних перевірок".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ № 62 відповідачем винесено безпідставно та без дотримання вимог п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, у якому наведено вичерпний перелік підстав для проведення фактичної перевірки. Крім того, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що наказ № 62 було видано одночасно щодо 46 суб"єктів господарювання, а не стосовно одного суб'єкта, чим порушено вимоги чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити посилаючись на те, що наказ № 62 відповідачем було винесено правомірно, та у зв"язку з надходженням інформації з Автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" (далі - АІС "Податковий блок") про неподання позивачем в установлений строк обов"язкової звітності. Крім того, зазначив, що відповідачем було дотримано вимог ст.ст. 80-81 ПК України щодо порядку проведення фактичної перевірки, а відмова позивача від допуску до перевірки є протиправною (а.с. 36-38).

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

17 квітня 2013 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8).

26 лютого 2015 р. начальником відповідача було видано наказ № 62, яким зобов'язано організувати у березні 2015 р. проведення фактичних перевірок суб"єктів господарювання згідно з додатками №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 (далі - наказ № 62) (а.с. 71-77).

У зв'язку з тим, що позивач вважає наказ № 62 протиправним, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.

Так, згідно з вимогами пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до вимог п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Як убачається з пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

Згідно з вимогами п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до вимог п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Наявні матеріали справи свідчать, що предметом оскарження в межах даної адміністративної справи є правомірність видання відповідачем наказу № 62.

Як вже зазначалося, 26 лютого 2015 р. начальником відповідача було видано наказ № 62.

31 березня 2015 р. першим заступником начальника відповідача було видано два направлення на перевірку № 1682 та № 1683 (а.с. 6).

Названі направлення були вручені позивачу разом із копією наказу № 62 у цей же день (а.с. 6).

Позивачем було недопущено працівників відповідача до проведення перевірки з посиланням на пп. 81.1.5 п. 81.1 ст. 81 ПК України.

Крім того, 31 березня 2015 р. позивачем було письмово повідомлено відповідача про причини недопущення перевіряючих до перевірки. Зокрема, відмова була обгрунтована тим, що пред'явлені позивачу документи (наказ № 62 та направлення на перевірку) були оформлені з порушенням вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України (а.с. 7).

При вирішенні справи судом враховано, що питання наявності підстав для проведення фактичної перевірки позивача відповідно до приписів п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПК України вже було предметом перевірки в межах адміністративної справи № 810/1350/15 за поданням ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (відповідача у даній адміністративній справі) до ТОВ "ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ" (позивача у даній адміністративній справі) про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - позивача (а.с. 176 - 179).

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2015 р. в адміністративній справі № 810/1350/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 р., у задоволенні подання відмовлено.

Зокрема, в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 р. в адміністративній справі № 810/1350/15 було надано оцінку наявності підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ "ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ відповідно до п.п.80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Апеляційним судом було встановлено, що у наказі на проведення перевірки та у направленні на перевірку позивачем не було зазначено конкретних факті внеподання відповідачем обов"язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій або подання їх з нульовими показниками та не вказано інших фактів порушення норм податкового законодавства.

В ухвалі апеляційного суду також було зазначено, що ТОВ "ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ" під час апеляційного розгляду було надано копії відомостей з бази, що підтверджують надання контролюючому органу звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

За наведених обставин колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для проведення фактичної перевірки відповідача у відповідності до приписів п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПК України (а.с. 178).

Таким чином, в межах адміністративної справи № 810/1350/15 була встановлена відсутність підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ "ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ".

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

У зв'язку з викладеним, питання наявності підстав для проведення фактичної перевірки позивача не може бути предметом дослідження в межах даної адміністративної справи № 810/1350/15.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для проведення фактичної перевірки позивача, а також підстав для видання наказу № 62 в частині організації у березні 2015 р. проведення фактичної перевірки позивача.

Отже, суд вважає що позивач мав право 31 березня 2015 р. не допустити працівників відповідача до проведення фактичної перевірки.

До того ж при вирішенні справи судом враховано, що згідно з листом Державної податкової адміністрації України від 28 січня 2011 р. № 2337/7/23-7017/125 "Про окремі питання проведення фактичних перевірок" наказ на проведення фактичної перевірки складається окремо на кожного суб"єкта господарювання з врахуванням (зазначенням переліку) його господарських об"єктів (у разі наявності), які підлягають перевірці, з зазначенням посад та прізвищ посадових осіб, які проводитимуть перевірку (а.с. 111-113). Проте, відповідачем цього зроблено не було, наказ № 62 було видано одночасно стосовно 46 суб'єктів господарювання, перелічених у додатках 1- 6 до наказу (а.с. 71-77).

Водночас, судом не може бути взято до уваги посилання відповідача на витяг з АІС "Податковий блок", як на підставу для проведення перевірки, в якому, ніби-то, були відсутні чеки позивача, зокрема, № № 6, 7, 8, 9, 10, 36, 81, 83, 86, 87, 90, 92, 93, 95, 97, 99, 100, 101, 103, 104, 105, 106, 108, 110, 114, 116, 118, 120, 122, оскільки, дане твердження повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Зокрема, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 р. в адміністративній справі № 810/1350/15 та листом приватного акціонерного товариства "Українська національна розрахункова картка" від 3 червня 2015 р. № 1367/211 (а.с. 27, 176-179).

Водночас, при вирішенні справи судом не можуть бути взяті до уваги заперечення відповідача, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем цього зроблено не було.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню, а наказ № 62 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 26 лютого 2015 р. № 62 "Про проведення фактичних перевірок" в частині організації у березні 2015 р. проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання - товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ".

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ" спачений ним судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 14.07.15.