Постанова № 46729988, 17.06.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 року 810/2291/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ФОП ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-125 від 17.04.2015 про сплату боргу у розмірі 1712,94 грн.

Позов мотивовано тим, що позивач є пенсіонером за віком, що здійснює підприємницьку діяльність та є платником єдиного податку, тому оскаржуваним рішенням відповідач протиправно зобов'язав сплатити заборгованість з єдиного внеску в сумі 1712,94 грн.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач надіслав на адресу суду заперечення на адміністративний позов, в якому просив розглянути справу без участі його представника та зазначив, що позивач не досяг загального пенсійного віку, а пенсія йому призначена відповідно до інших законів України, ніж Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а отже зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У зв'язку з надходженням до суду заяв позивача та відповідача про розгляд справи без їх участі, на підставі вимог ч.4 ст.122 КАС України суд дійшов висновку про необхідність розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, суд встановив.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Серії №547069 зареєстрований як фізична особа-підприємець 24.05.1995 виконавчим комітетом Фастівської міської ради (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), є платником єдиного податку відповідно до свідоцтва серії №876456. Згідно з даними пенсійного посвідчення серії 115174 від 03.07.2003 року позивач є пенсіонером за віком (термін дії - довічно).

З матеріалів справи суд встановив, що відповідач прийняв оскаржувану вимогу № Ф-125, якою зобов'язав позивача сплатити недоїмку з єдиного внеску в сумі 1712,94 грн.

Щодо визнання протиправною таку вимогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного соціального внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 7 ст. 1 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (далі - Закон №3609-VI) ст. 4 Закону №2464-VI доповнено ч. 4, відповідно до якої особи, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу і обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Ці зміни відповідно до ч. 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №3609-VI набули чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 06.08.2011.

Ст. 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) передбачено чітке визначення поняття "пенсіонер"- особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Суд звернув увагу, що позивач має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, підтвердження цьому посвідченням №096158 категорії 4.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон №796) для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону № 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Враховуючи вищевикладене, твердження відповідача, що позивач набув права на пенсію відповідно до інших законів, ніж Закон №1058, суд вважає помилковим, адже Закон України №796 не встановлює порядок призначення пенсій, а встановлює лише гарантію (пільгу) дострокового виходу на пенсію для відповідних категорій населення.

Тобто пенсія призначалась на загальних умовах згідно з Законом №1058, але з урахуванням зниження віку, передбаченого Законом України №796.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач є пенсіонером в контексті визначення поняття «пенсіонер» відповідно до Закону №1058 і на нього поширюються положення ч.4 ст. 4 Закону №2464-VI. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, однак доказів такої участі сторони до суду не надали.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно зобов'язав позивача сплатити єдиний внесок в сумі 1712,94 грн., а тому вимога №Ф-125 є неправомірною та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області № Ф-125 від 17.04.2015 року на суму 1712(тисячу сімсот дванадцять) грн. 94 коп.

3. Копію постанови направити (видати) сторонам, що беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.