Постанова № 46724338, 06.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року Справа № 876/8337/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання протиправними дій та розрахунків, -

ВСТАНОВИВ :

У червні 2014 року відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно» звернулося в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання протиправним розрахунку та дій щодо виставлення до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з травня 2014 року по пенсіонерах після досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 року у задоволенні позову було відмовлено.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржено позивачем, який у поданій апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 2 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому зазначає, що обов'язок компенсації заявлених витрат до досягнення пенсіонерами віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», може поширюватися виключно на пільгові пенсії, призначені після 28.04.2013 року, тобто після внесення до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» змін, а саме заміни слів і цифр «статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на «статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску»

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач повинен відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто, - 60 років, як це передбачено ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Даючи правову оцінку доводам апелянта та висновкам суду, що викладені у оскаржуваному судовому рішення, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Судом встановлено, що УПФ направлено на адресу ВАТ розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з травня 2014 року.

Відмовляючи в задовленні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що з 28.04.2013 року абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Між тим, такий висновок суду першої інстанції є невірним, оскільки не ґрунтується на фактичних обставинах справи, є суперечливим та не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору до Пенсійного фонду України, яким є відповідач об'єктом оподаткування були також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску» № 184 від 04.04.2013 року (набрав чинності з 28.04.2013 року) в абзаці 4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» слова і цифри «статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» замінено словами і цифрами «статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка набрала чинність з 01.10.2011 року) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Так УПФУ в м. Тернополі на адресу ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 2013 року, в якому щодо пенсіонерів, які працювали у позивача у стовпчику « 4» зазначена дата досягнення особами пенсійного віку, а саме: ОСОБА_2 09.03.2013 року, ОСОБА_3 - 15.03.2013 року, ОСОБА_4 - 08.03.2013 року, ОСОБА_5 - 09.04.2013 року, ОСОБА_6 - 09.04.2013 року, ОСОБА_7 - 26.04.2013 року, ОСОБА_8 22.11.2012 року, ОСОБА_9 01.01.2013 року, ОСОБА_10 31.12.2012 року, ОСОБА_11 18.02.2013 року, ОСОБА_12 26.01.2013 року, ОСОБА_13 21.02.2013 року, ОСОБА_14 09.02.2013 року, ОСОБА_15 20.01.2013 року, ОСОБА_16 24.02.2013 року.

Разом із тим, на час набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску» № 184 від 04.04.2013 року пенсіонери ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 досягли передбаченого законом віку 55 років для отримання пенсії на пільгових умовах, а отже подальше збільшення пенсійного віку вказаним Законом на них поширюватися не може з огляду на приписи ст. 58 Конституції України.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що станом на 28.04.2013 року ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» виконало свій обов'язок перед управлінням ПФУ щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, а отже і припинилися правовідносини між позивачем та відповідачем з цього приводу.

Отже, за таких обставин відповідач не повинен проводити відшкодування коштів на виплату та доставку пенсій в сумі 16140,92 грн по таких пенсіонерах: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

При цьому, апеляційний суд погоджується і з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача щодо інших 28 пенсіонерів, які станом на 28.04.2013 року не досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і яким було збільшено граничний вік до якого обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску» правовідносини між ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» та УПФУ в м. Тернополі щодо обов'язку позивача відшкодовувати пенсійному фонду фактичні витрати з виплати і доставки таких пенсій не припинились, то з набранням чинності такими змінами в законодавстві позивачу продовжено строк виконання обов'язку щодо відшкодування витрат у відповідності до вимог законодавства після 28.04.2013 року.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно вирішив справу, а тому позовні вимоги в частині відшкодування коштів на виплату та доставку пенсій в сумі 16140,92 грн необхідно задовольнити в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною третьою статті 94 КАС України, у зв'язку із частковим задоволенням адміністративного позову на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір відповідно до задоволених вимог у розмірі 54,81 грн.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» - задовольнити частково.

Скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 року у справі № 819/1168/14-а та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі по виставленню відкритому акціонерному товариству «Тернопільське об'єднання «Текстерно» до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за травень 2014 року по пенсіонерах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 протиправними.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з травня 2014 року в частині відшкодування відкритим акціонерним товариством «Тернопільське об'єднання «Текстерно» фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по пенсіонерах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 на загальну суму 16140 (шістнадцять тисяч сто сорок) грн 92 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» (місто Тернопіль, вулиця Текстильна, будинок 18, код ЄДРПОУ 00306650) судовий збір у розмірі 54 (п»ятдесяти чотирьох) грн 81 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді І.М. Обрізко

ОСОБА_17

Повний текст виготовлено 07.07.2015р.