Ухвала суду № 46724296, 14.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 357/3950/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Протасова О.М. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року позивач - ОСОБА_2, звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області, в якому просить

визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області щодо не здійснення нарахування та виплати з 1 січня 2014 року доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправною;

визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області протиправною;

зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області провести з 1 січня 2014 року перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановивши її у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством України на відповідний період, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області провести з 1 січня 2014 року перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановивши її у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 51, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2015 року, зокрема, адміністративний позов за період з 01 січня 2014 року по 22 червня 2014 року залишено без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в цій частині позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2015 року, в частині залишення адміністративного позову без розгляду, та справу направити для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про залишення позовної заяви в частині без розгляду суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений встановлений ст. 99 КАС України шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, а також відсутні підстави про поновлення цього строку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Так, позивач звернувся до суду з позовом 20 грудня 2014 року, про що свідчить відмітка пошти на описі вкладення цінного листа та просить визнати дії протиправними та зобов'язати вчинити певні за період починаючи з 01 січня 2014 року.

Водночас, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені в апеляційній скарзі позивача підстави щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано поважність причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом. Наведені апелянтом доводи щодо її необізнаності до змін у законодавстві, на увагу не заслуговують.

Зокрема, суд враховує, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

З наведеного визначення вбачається, що пенсія це періодична виплата, а отже про порушення свого права позивач повинна була дізнатися з моменту отримання пенсійної виплати.

З урахуванням наведеного, судом першої інстанції позовні вимоги в частині правомірно залишено без розгляду.

Щодо зауваження апелянта про неправильне визначення судом першої інстанції дати звернення позивача з позовною заявою до суду, колегія суддів зазначає наступне. Дійсно, як вже було встановлено судом та зазначено вище, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом 20 грудня 2014 року, тобто, враховуючи встановлений шестимісячний строк для звернення до суду, позовні вимоги до цієї дати підлягають залишенню без розгляду. Таким чином, помилкове зазначення судом першої інстанції дати звернення позивача із цим адміністративним позовом не вплинуло на правильність вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.