Ухвала суду № 46723988, 09.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3665/14 Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Губська О.А.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Прилуцької районної державної лабораторії ветеринарної медицини на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Прилуцької районної державної лабораторії ветеринарної медицини до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Прилуцька районна державна лабораторія ветеринарної медицини, звернувся в суд з позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, в якому (з урахуванням заяви) просив визнати протиправними та скасувати пункти 2 та 5 вимоги Прилуцької об'єднаної державної фінансової інспекції (далі - Прилуцької ОДПІ) від 10.10.2014 року № 2-18/1550.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, неповне з'ясування матеріалів справи просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання пункту 2.17 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на 2 квартал 2014 року та на підставі направлень на проведення ревізії проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Прилуцької районної державної лабораторії ветеринарної медицини за період з 01.01.2011 по 01.06.2014, за результатами якої складено акт ревізії від 01.09.2014 року № 2-24/83.

На підставі Акта ревізії відповідачем направлено позивачу вимогу від 10.10.2014 року № 2-18/1550 щодо усунення порушень законодавства, зокрема:

- в п. 2 вимоги зазначено, що в ході ревізії встановлено, що в порушення п. 2.15 з наказу Міністерства аграрної політики України «Про умови оплати праці працівників бюджетних установ та організацій, що обслуговують сільське господарство» від 03.11.2005 № 602 (зі змінами), п. 1 приміток Додатку 3 наказу Міністерства праці та соціальної політики України «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.1996 за № 77 (зі змінами) водію протягом січня-травня 2014 року проводилась виплата надбавки за класність та доплата за ненормований робочий час за час, відпрацьований не у якості водія, внаслідок чого проведено зайве нарахування та виплата надбавки за класність та доплати за ненормований робочий час на суму 3045,00 грн. Зайва виплата надбавки та доплати призвела відповідно до зайвої сплати єдиного соціального внеску на суму 1105,33 грн.

Внаслідок зазначеного порушення Прилуцькій районній державній лабораторії ветеринарної медицини завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 4150,33 грн., у зв'язку з чим:

- відшкодувати незаконну виплату надбавки за класність та доплати за ненормований робочий час у сумі 3045,00 грн. з осіб, які отримали її безпідставно;

- в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвих грошових виплатах, кошти у сумі 3045,00 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст. 133-136 Кодексу законів про працю України;

- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо єдиного соціального внеску та повернути зайво сплачені кошти в сумі 1105,33 грн. або зарахувати в рахунок майбутніх платежів.

- в п. 5 вимоги, зазначено, що в порушення пунктів 17, 18 Порядку формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини» від 04.11.2009 № 1167 та пункту 2 Механізму формування тарифів за ветеринарні роботи і послуги, затвердженого наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 19.02.1996 № 51, Лабораторією не проводилися коригування тарифів з надання ветеринарних робіт та послуг при підвищенні мінімального рівня заробітної плати, що призвело до недоотримання фінансових ресурсів за КПКВК 2802030 на суму 57408,26 грн., у зв'язку з чим:

- стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходів, кошти в сумі 57408,26 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Не погоджуючись з вимогами відповідача в цій частині позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ДФІ в Чернігівській області, зазначені у пунктах 2,5 оскаржуваного рішення від 10.10.2014 року № 2-18/1550, визначені відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 310 (далі - Положення, Держфінінспекція відповідно), її визначено як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 5 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях; у разі виявлення збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Також, Положенням передбачено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави (п.п. 5 п.4 Положення).

Пункт 7 статті 10 Закону № 2939-XII закріплює право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у постановах від 21.04.2015 р. в справі №21-155а15, від 09.06.2015 року колегія суддів Судової палати в адміністративних справах дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем пред'явлено Прилуцькій районній державній лабораторії ветеринарної медицини вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства шляхом відшкодування зайво виплачених коштів, або ж шляхом стягнення цих коштів з винних осіб.

Тобто, позивачем фактично оскаржуються визначені перевіркою суми збитків.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу ДФК, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Прилуцької районної державної лабораторії ветеринарної медицини залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя О.А.Губська

Повний текст виготовлено - 13.07.2015 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.