Постанова № 46723786, 17.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2015 року

справа № 808/7766/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року по справі за позовом Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, Управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області про стягнення пені, -

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке державне підприємство “Радіоприлад” (далі – позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач -1) та Управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області (далі – відповідач - 2) про стягнення з Державного бюджету України пені у розмірі 268 260 грн. 93 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області ( вул. Чумаченка, 32, м.Запоріжжя, 69104, код ЄДРПОУ 38025435) на користь Запорізького державного підприємства “Радіоприлад” (пр.Леніна, буд.3, м.Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 14313317) пеню у розмірі 268 260 (двісті шістдесят вісім тисяч двісті шістдесят) грн. 93 коп.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - 1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Представники відповідача - 1 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, просили останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове – про відмову в задоволенні позову.

Представник відповідача – 2 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС

України не перешкоджає розгляду справи за відсутністю останнього.

Заслухавши представників позивача та відповідача - 1, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2010 ЗДП “Радіоприлад” надано до відповідача - 1 декларацію по ПДВ за жовтень 2010 року в якій була відображена сума бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в загальному розмірі 2 033 546 грн. (додатки 2-4 до декларації).

Фахівцями відповідача-1 була здійснена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за жовтень 2010 pоку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в грудні 2009 pоку, серпні 2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 22.02.2011 №99/2302/14313317.

Перевіркою встановлені порушення пп.1.8 ст.1, пп.7.2.3 п.7.2 , пп.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі – Закон України від 03.04.1997 №168/97-ВР ) що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на суму 1 950 687 грн.

На підставі матеріалів перевірки відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.03.2011 №0000032302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 1 950 687 грн. за жовтень 2010 року.

Стосовно суми 82 859 грн. бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року, яка виникла внаслідок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в серпні 2010 року перевіркою порушень не встановлено.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням – рішенням позивачем до Запорізького окружного адміністративного суду подано адміністративний позов до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя та Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області, в якому підприємство просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 15.03.2011 №0000032302 та стягнути з Державного бюджету України на користь ЗДП “Радіоприлад” 2 033 546 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ відповідно до декларації з ПДВ за жовтень 2010 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2011 по справі № 2а-0870/2070/11 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 №0000032302. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 по справі №2а-0870/2070/11, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2011 у справі №2а-0870/2070/11 скасована в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийнята нова, якою вирішено стягнути з Державного бюджету України на користь ЗДП “Радіоприлад” суму 2 033 546 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ згідно з декларацією з ПДВ за жовтень 2010 року. На виконання постанови видано виконавчий лист.

14.05.2013 за вихідним №131-1077 ЗДП “Радіоприлад” направлено до УДКСУ у Комунарському районі м.Запоріжжя заяву про виконання судового рішення та перерахування на користь ЗДП “Радіоприлад” 2 033 546 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ згідно з декларацією з ПДВ за жовтень 2010 року.

21.05.2013 вих. №131-1168 підприємством до УДКСУ у Комунареькому районі м.Запоріжжя направлено лист з проханням повідомити про хід виконання судового рішення та терміни перерахування на користь ЗДП “Радіоприлад” 2 033 546 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ відповідно до декларації з ПДВ за жовтень 2010 року.

23.05.2013 ЗДП “Радіоприлад” отримана відповідь, в якій зазначено, що після перевірки та опрацювання листом управління від 16.05.2013 №02-10/77-735 передано до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області для подальшого розгляду та виконання, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45, та Порядку проведення безспірного списання коштів державного бюджету, спрямованого на виконання судових рішень про відшкодування з бюджету ПДВ та/або пені, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 03.02.2012 №47.

24.05.2013 вих.№131-1261 підприємством до УДКСУ у Запорізькій області направлено лист з проханням повідомити про хід виконання судового рішення та терміни перерахування на користь підприємства 2 033 546,00 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ відповідно до декларації з ПДВ за жовтень 2010 року.

29.05.2013 ЗДП “Радіоприлад” отримано лист від 27.05.2013 вих. №15-08/310- 4721, в якому зазначено, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області 18.05.2013 направлено на адресу позивача пакет документів щодо стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ на користь ЗДП “Радіоприлад” по справі №2а- 0870/2070/11.

05.07.2013 на адресу позивача надійшов лист Державної казначейської служби України з повідомленням, що Вищим адміністративним судом України зупинено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 у справі №2а-0870/2070/11 до закінчення перегляду у касаційному порядку та після розгляду зазначеної справи у суді касаційної інстанції Державною казначейською службою України буде здійснено заходи щодо перерахування коштів на користь ЗДП “Радіоприлад”.

10.02.2014 ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарського районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області у справі №2а-0870/2070/11 залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 по справі №2а-0870/2070/11- без змін.

17.03.2014 позивачем направлена на адресу Державної казначейської служби України копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.02.2014 та лист вих. № 131-597 з проханням вжити негайні заходи щодо виконання судового рішення та повідомити про строки перерахування на користь підприємства 2 033 546 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ згідно з декларацією з ПДВ за жовтень 2010 року.

31.03.2014 на адресу позивача надійшов лист Державної казначейської служби України з повідомленням, що інформацію про строки перерахування надати не має можливості.

Листами від 14.05.2014 №131-959 та від 21.07.2014 №131-1457 підприємство знову звернулось до Державної казначейської служби України.

Проте, сума бюджетної заборгованості з ПДВ згідно з декларацією з ПДВ за жовтень 2010 року позивачу не відшкодована.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з абз.2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З аналізу наведених норм вбачається, що з набранням чинності Податковим кодексом України у платника податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені ст. 200 Податкового кодексу України, виникає право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, нормами Податкового кодексу України прямо закріплена відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Зазначена норма є імперативною та не має будь-яких виключень.

Разом з тим, чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по ПДВ, можливе та здійснюється лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості.

У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спору цієї категорії у постанові від 03.06.2014 року по справі № 21-131а14.

Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 2 статті 161 КАС України встановлено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов’язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Щодо строків нарахування пені.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 був затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ.

Крім того, частиною 1 статті 25 Бюджетного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Отже, лише до повноважень Державного Казначейства України належить виконання рішення суду щодо здійснення безспірного списання коштів з бюджету, в даному випадку суми бюджетної заборгованості з ПДВ на рахунок позивача.

Пунктом 3.1. Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість від 27 квітня 2004 року №82/245 передбачено, що у разі надходження до органів Державного казначейства України оригіналу виконавчого документа (наказу суду), який свідчить про набрання рішенням законної сили, його копія не пізніше наступного робочого дня після його одержання передається до податкового органу для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування та формування довідки щодо залишку невідшкодованого податку за звітний період за формою, установленою додатком 3.

Пунктом 3.2. Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість від 27 квітня 2004 року №82/245 передбачено, що податковий орган протягом п'яти робочих днів після одержання копії виконавчого документа (наказу суду) направляє органу Державного казначейства України довідку щодо залишку сум невідшкодованого податку за звітний період. У разі ненадходження до органу Державного казначейства України протягом п'яти днів довідки щодо залишку сум невідшкодованого податку за звітний період Державне казначейство України на підставі оригіналу виконавчого документа (наказу суду), рішень, ухвал, постанов суду (за відсутності обставин, які зумовлюють зупинення виконання рішення) своїми платіжними дорученнями перераховує кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок платника податків, указаний у виконавчому документі (наказі суду).

Згідно із ч. ч. 3, 5 ст. 254 КАС у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому проваджені, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Як було встановлено матеріалами справи, позивачем виконавчий документ було подано 14.05.2013, отже орган Державного казначейства України з 20.05.2013 повинен був перерахувати кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок платника податків - позивача, зазначений у виконавчому документі. Станом на 20.05.2013 обставин, які зумовлюють зупинення виконання рішення не було.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що не зважаючи на те, що виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року по справі №2а-0870/2070/11 було зупинено ухвалою Вищого адміністративного суду від 06.06.2013 до закінчення перегляду у касаційному порядку, відповідальність повинна бути застосована, оскільки відповідно до п.14 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 після усунення обставин, що були підставою для зупинення безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам, виконавчий документ виконується відповідно до цього Порядку в порядку черговості, що утворилася на момент усунення таких обставин.

Така відповідальність передбачена зокрема, п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, що суми податку, не відшкодовані платникам вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд першої інстанції вірно вважав його обґрунтованим, оскільки розмір пені згідно розрахунку складає: при обліковій ставці НБУ на рівні 7,5 % згідно Постанови НБУ від 21.03.2012 та за період з 21.05.2013 (момент виникнення пені) по 07.11.2014 (день подання позову) - 535 календарних днів у розмірі 268 260 грн. 93 коп., виходячи з розрахунку:

2033546,00 х 535:100% х 7,5% х 1,2 / 365 - 268260,93 грн., де

2033546,00 фн. - бюджетна заборгованість, 535- кількість днів прострочення,

7,5% - облікова ставка НБУ, яка діє на день нарахування пені, 1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120% річних U нбу , 365- кількість днів у календарному році.

Щодо застосування до даних правовідносин ст. 99 КАС України.

Згідно зі ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що податковий орган, не зважаючи на набрання законної сили постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 по справі № 2а-0870/2070/11, не вжив усіх передбачених чинним законодавством заходів щодо його виконання за процедурою, визначеною чинним законодавством.

Зі змісту судового рішення по вищезазначеній справі встановлено неправомірність зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2 033 546 грн., заявлену позивачем в декларації за жовтень 2010 року.

Згідно із пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакцій що діяла на момент подання заяв платником податку про бюджетне відшкодування названої суми ПДВ) та п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України (що діяв на момент закінчення процедури судового розгляду справи щодо зменшення бюджетного відшкодування) визначено, у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Строк звернення платника податків до суду щодо стягнення бюджетного відшкодування визначається з врахуванням приписів ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та п. 43.3 ст. 43, ст.102 Податкового кодексу України і становить 1095 днів з моменту отримання права на таке бюджетне відшкодування.

Оскільки відповідач не відшкодував зазначену вище суму ПДВ у строки, встановлені п. п. 200.13. 200.15 Податкового кодексу України, позивач набув право на нарахування пені в порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України з 21.05.2013.

Посилання відповідача-1 на те, що стягнення пені обмежується положеннями ч. 2 ст. 99 КАС України є необгрунтованим, оскільки зміст п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України визначає, що на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Така правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014 по справі № К/800/27708/13.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було правильно по суті вирішено справу, однак останній не звернув уваги, що в позовній заяві ЗДП «Радіоприлад» не навів матеріально-правових вимог до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, а отже, постанова суду першої інстанції підлягає зміні, а взадоволенні позовних вимог до останньої, слід відмовити.

Відповідно до ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

З огляду на це, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити частково, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року змінити.

Керуючись ст. ст. 161, 195, 198, 201, 207 КАС України, суд,–

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області – задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року по справі за позовом Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, Управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області про стягнення пені – змінити, доповнивши резолютивну частину рішення наступним змістом: «В задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - відмовити.»

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай