Постанова № 46707939, 08.07.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Житомир справа № 806/2355/15

час прийняття: 10 год. 50 хв. категорія 5.1.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Нагірняк М.Ф., суддів: Чернова Г.В., Шиманович Р.М.,

за участі секретаря Шкорботун Ю.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області про зобовязання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_4 звернулася з позовом до Державної фіскальної служби України, Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області про зобовязання вчинити дії, а саме:

- зобов'язати Державну фіскальну службу України не вносити про Позивача інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зберегти за Позивачем форму обліку платника податків за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації;

- зобов'язати Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Житомирській області в подальшому здійснювати облік Позивача як платника податків за раніше встановленими формами обліку: без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорта (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації);

- зобов'язати Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Житомирській області не вносити про Позивача інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків;

- зобов'язати Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Житомирській області проставити у паспорті Позивача відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і зазначив, що Позивач є прихожанкою Іршанської церкви Покрови Божої Матері ОСОБА_5 єпархії Української Православної Церкви і через свої релігійні погляди не бажає, щоб її ім'я ототожнювалося з будь-яким цифровим замінником. На думку представника Позивача, таке право Позивача закріплено ОСОБА_6 та чинним законодавством України.

Як зазначив представник Позивача, для реалізації вказаного права Позивач зверталася до Відповідачів, але їй було протиправно відмовлено в оформленні її права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора.

Представники Державної фіскальної служби України та Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області, Відповідачів по даній справі, проти позову заперечили і пояснили, що визнають право Позивача через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків. Разом з тим, на думку представників Відповідачів, чинне законодавство передбачає, що за таких підстав облік Позивача як платника податків можливо виключно в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Як зазначили представники Відповідачів, чинне податкове законодавство взагалі не передбачає окремого обліку платників податків лише за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, формування та ведення такого Державного реєстру і обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків регулюються правовими нормами Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.12.2013 N 779 (надалі-Положення N 779), що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_4, 23.01.1946р.народження, проживає ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зареєстрована в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків за діючим номером реєстраційної картки платника податків -НОМЕР_1.

Позивач зверталася із заявами до Державної фіскальної служби України та Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області від 12.03.2015року щодо відмови від реєстраційного номера облікової картки платника податків та бажання перебувати на обліку як платник податків без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорта, а лише за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації. Вказані звернення Позивача Відповідачами не були задоволені із мотивів, викладених у листах про результати розгляду звернень.

Сторони по справі визнають право ОСОБА_4 через її релігійні переконання відмовитися від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності у Позивача права перебувати на обліку як платник податків без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорта, а лише за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації, а у Відповідачів - обов'язку забезпечити реалізацію такого права Позивача щодо такого обліку.

Безспірно, відповідно до положень ст. 35 ОСОБА_6 України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Разом з тим згідно ч. 4 ст. 35 ОСОБА_6 України ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Питання формування та реалізації державної податкової політики з метою забезпечення обліку фізичних осіб - платників податків і зборів віднесені до повноважень Державної фіскальної служби України, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вимог пп.19.1.9 п.19.1 ст.19-1, ст.63 і ст.70 Податкового кодексу України саме Відповідачі формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.

Суд зазначає, що особливості податкового обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків визначені податковим законодавством у правових нормах п.63.7 ст.63, ст.70 Податкового кодексу України. Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

За приписами вказаних правових норм законодавець для такого податкового обліку зазначив виключно дві умови, а саме:

- наявність повідомлення до відповідного контролюючого від такої фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків;

- відмітка в паспорті такої особи про її право не зазначати реєстраційний номер облікової картки платника податків в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Інших умов чинне податкове законодавство для податкового обліку вказаних фізичних осіб не передбачає. При цьому суд зазначає, що вказана правова норма не містить жодних обмежень щодо форми чи змісту відмітки в паспорті фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.

В листах Відповідачів про результати розгляду звернень Позивача визнається право Позивача через свої релігійні переконання відмовитися від реєстраційного номера облікової картки платника податків. При цьому, Відповідачі зазначили, що така відмова може мати місце виключно в порядку, передбаченому Положення N 779, шляхом звернення Позивача із заявою-повідомлення за формою №1П, затвердженому як додаток №8 до вказаного Положення N 779, а облік таких осіб здійснюється серією і номером їх паспорта. Тобто, Відповідачі не відмовляли Позивачу в реалізації її права, але зазначали, що подальший облік Позивача як платника податків можливий виключно із зазначенням серії і номеру її паспорта

Суд вважає обґрунтованими доводи представника Позивача, що така позиція Відповідачів нівелює саму ідею не використовувати цифровий ідентифікатор при обліку фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовитися від реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Крім того, суд зазначає, що в пункті 2 розділу VIII Положення N 779 прямо зазначено, що облік таких фізичних осіб ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Відповідно до вимог Положення N 779, в повідомленні 1П така фізична особа окрім серії та номера паспорта зазначає свої прізвище, ім'я та по-батькові, рік народження та місце проживання (реєстрації).

Більш того, за приписами п.3 розділу X пошук у Державному реєстрі здійснюється за такою сукупністю відомостей: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності останнього), число, місяць та рік народження, місце народження.

Аналіз зазначених вище правових норм свідчить, що на момент виникнення спірних правовідносин відсутній порядок та процедура обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, без використання серії та номеру паспорта (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації). Тобто Відповідачі не були наділені певними повноваженнями щодо такого обліку осіб виключно за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації.

В Основному Законі України визначено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Слід наголосити, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. ОСОБА_6 України є нормами прямої дії, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_6 України гарантується.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - кожен має право на свободу думки, совісті та релігії. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або захисту прав і свобод інших людей.

В судовому засіданні представники Відповідачів не надали суду жодних доказів, що право Позивача через свої релігійні переконання перебувати на податковому обліку та здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора виключно за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації, підлягає обмеженню в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або захисту прав і свобод інших людей.

Таким чином, права Позивача щодо її обліку державою як платника податків не можуть бути обмежені порівняно з іншими особами, в тому числі по причині відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частиною 4 статті 8 КАС встановлено заборону відмови в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Отже, даний адміністративний спір повинен вирішуватись на підставі аналогії права, виходячи з його конституційних принципів і загальних засад.

В судовому засіданні встановлено, що до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків внесена інформація лише щодо реєстраційного номеру такої облікової картки ОСОБА_4. Інша інформація відносно ОСОБА_4 за інформацією представників Відповідачів до такого реєстру не вносилася.

Зазначене свідчить, що право ОСОБА_4 відмовитися від реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора виключно за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації є порушеним і підлягає судовому захисту. В силу своїх релігійних переконань ОСОБА_4 підлягає податковому обліку лише в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення шляхом зобов'язання Державну фіскальну службу України не вносити інформацію про ОСОБА_4 до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та здійснювати облік ОСОБА_4, як платника податків, без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії та номера паспорту, а за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

За приписами п.8 розділу VIII Положення N 779 Володарсько-Волинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Житомирській області, як контролюючий орган, наділена повноваженнями вносити до паспорта відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без реєстраційного номера облікової картки платника податків. А тому підлягає задоволенню також позов в частині зобов'язання Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Житомирській області проставити в паспорті ОСОБА_4 відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора.

Позовні вимоги Позивача про зобов'язання Державну фіскальну службу України зберегти за Позивачем форму обліку платника податків за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації, не підлягають задоволенню, так як в суді безспірно встановлено, що така форма обліку за Позивачем раніше і на день розгляду справи взагалі не здійснювалася.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України Судові витрати ОСОБА_4 у вигляді 75,00грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України не вносити інформацію про ОСОБА_4 до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснювати облік ОСОБА_4, як платника податків, без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії та номера паспорту, а за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації.

Зобов'язати Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Житомирській області проставити в паспорті ОСОБА_4 відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Судові витрати ОСОБА_4 у вигляді 75,00грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Судді Г.В. Чернова,

ОСОБА_7

Повний текст постанови виготовлено: 13 липня 2015 р.