Постанова № 46707480, 09.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 р. Справа № 804/17086/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю:представник позивача -ОСОБА_1

представник відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України про зобовязання виконати вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України з вимогами:

- зобовязати Інститут транспортних систем і технологій Національної академії наук України виконати обовязкові вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 11.04.2014 №04-03-05-15/3806 на загальну суму 127378,36 грн., шляхом визначеним у вимозі, а саме: щодо пункту 2 обовязкових вимог Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 11.04.2014 №04-03-05-15/3806:

- поновити в обліку дебіторську заборгованість в сумі 127378,36 грн. за ТОВ «Трансмаг» щодо якого здійснено безпідставні витрати. Стягнути з ТОВ «Трансмаг» кошти в сумі 127378,36 грн. шляхом перерахування їх на реєстраційний рахунок Інституту. В іншому випадку - стягнути з осіб, якими допущено безпідставне покриття витрат, шкоду в сумі 127378,36 грн. в порядку, встановленому законодавством;

- відшкодовані збитки за 2010-2013 роки в сумі 127378,36 грн. перерахувати в дохід державного бюджету за кодом 21080500 «Інші надходження».

В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на те, що за результатами ревізії стану розрахунків за спожиті комунальні послуги, які проведено вибірковим способом, з урахуванням результатів зустрічної звірки встановлено, що Іститутом було передано ТОВ «Трансмаг» право на користування не житловим приміщенням загальною площею 1828,1 кв.м., проте протягом ревізуємого періоду рахунки на оплату спожитого ТОВ «Трансмаг» теплопостачання надавались за займану площу у розмірі 1693,11 кв.м, отже через заниження площі, яка фактично використовується ТОВ «Трансмаг», безпідставно за рахунок коштів загального фонду покрито витрати за послуги з теплопостачання, отже останньому слід відшкодовувати витрати повязані з теплопостачанням за усі площі, які були передані у користування. Інституту листом №04-03-05-15/3806 від 11.04.2014р. направлені обов'язкові вимоги щодо усунення виявлених порушень, відповідно до яких відповідачу необхідно поновити в обліку дебіторську заборгованість в сумі 127378,36 грн. за ТОВ «Трансмаг» щодо якого здійснено безпідставні витрати, стягнути з ТОВ «Трансмаг» кошти в сумі 127378,36 грн. шляхом перерахування їх на реєстраційний рахунок Інституту. На момент предявлення позову пункт 2 вимоги від 11.04.2014 №04-03-05-15/3806 залишається не усуненим, у звязку із чим Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області вимушена звернутися до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2014р. провадження у справі № 804/17086/14 за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України про зобовязання виконати вимоги зупинено до набрання законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/16725/14 за позовом Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування вимоги та відповідно ухвалою суду від 01.07.2015р. поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що позивачем зроблено невірні висновки про порушення відповідачем вимог чинного законодавства, а саме про безпідставність покриття Інститутом транспортних систем і технологій Національної академії наук України за рахунок бюджетних коштів видатків на оплату послуг теплопостачання приміщень, які використовувались Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансмаг». Також відзначив, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2014р. по справі № 804/16725/14 за позовом Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015р. пункт 2 вимоги ДФІ в Дніпропетровській області від 11.04.2014 №04-03-05-15/3806 скасовано.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статус Державної фінансової інспекції в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон).

Згідно статті 1 цього Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

В період з 04.02.2014р. по 12.03.2014р. відповідно до п. 2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на 1 квартал 2014 року, за повідомленням про проведення ревізії від 24.01.2014р. №04-03-05-15/755, на підставі направлення від 03.02.2014р. №123 головним державним фінансовим інспектором відділу інспектування у сфері освіти і науки Держфінінспекції в Дніпропетровській області ОСОБА_3, проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Інституту транспортних систем технологій Національної академії наук України (далі - Інститут, позивач) за період з 01.08.2010р. по 31.01.2014р.

За результатами ревізії складено Акт від 18.03.2014р. №03-19/4.

Актом ревізії від 18.03.2014р. №03-19/4 зафіксовано наступні порушення.

Ревізією стану розрахунків за спожиті комунальні послуги, що проведено вибірковим порядком за період з 01.08.2010р. по 31.01.2014р., суцільним методом за січень-червень 2011р, травень-жовтень 2013р., встановлено, що Інститут не є споживачем природного газу, також споживачем газу є ТОВ «Трансмаг», яке здійснює перерахування коштів за спожитий газ на реєстраційний рахунок Інституту, який в свою чергу перераховує кошти ПАТ «Дніпрогаз».

Інститутом протягом ревізуємого періоду, рахунки на оплату спожитого ТОВ «Трансмаг» теплопостачання надавалися за фактично займану площу 1693,11 кв. м. (49,24% від загальної площі), контрольними обмірами встановлено, що фактична займана площа станом на 12.02.2014р. становила 1268,8 кв.м, тобто займані площі ТОВ «Трансмаг» змінювалися, але в межах переданої, на яке в нього є право на користування. Також встановлено, що 437,9 кв.м, які спільно споруджені, є власністю ТОВ «Трансмаг», приміщення площею 144,3 кв.м є допоміжними приміщеннями загального користування.

Актом ревізії вказано, що вищезазначене є порушенням вимог п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 19, 20, 23 Постанови КМУ № 228, п. 3.2 «Порядку та умов надання платних послуг бюджетними науковими установами», затвердженого спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Мінфіну України та Міністерства економіки від 01.12.2003 №798/657/351 та бюджетного законодавства, що визначено п. 40 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI.

З метою повного усунення виявлених ревізією порушень, попередження їх виникнення в подальшому Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області на адресу Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України було направлено вимогу №04-03-05-15/3806 від 11.04.2014р., якою, зокрема пунктом 2, зобовязано останнього поновити в обліку дебіторську заборгованість в сумі 127378,36 грн. за ТОВ «Трансмаг» щодо якого здійснено безпідставні витрати; стягнути з ТОВ «Трансмаг» кошти в сумі 127378,36 грн. шляхом перерахування їх на реєстраційний рахунок Інституту, в іншому випадку - стягнути з осіб, якими допущено безпідставне покриття витрат, шкоду в сумі 127378,36 грн. в порядку, встановленому законодавством; відшкодовані збитки за 2010-2013 роки в сумі 127378,36 грн. перерахувати в дохід державного бюджету за кодом 21080500 «Інші надходження».

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2014р. по справі № 804/16725/14 адміністративний позов Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування вимоги задоволено, скасовано пункт 2 вимог Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області № 04-03-05-15/3806 від 11.04.2014 року «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015р. по справі № 804/16725/14 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2014р. по справі № 804/16725/14 залишено без змін.

Отже, у відповідності ст.254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2014р. по справі № 804/16725/14, якою скасовано пункт 2 вимог Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області № 04-03-05-15/3806 від 11.04.2014 року «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів» є такою, що набрала законної сили.

Крім того, постановою Верховного Суду України від 23.06.2015р. у справі №826/10350/14 зазначено, що «Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії».

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 28 жовтня та 25 листопада 2014 року (справи №№ 21-462а14, № 21-442а14 відповідно).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Так, у справі, яка розглядається, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області пред'явила вимоги до Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України від 11.04.2014 №04-03-05-15/3806, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх не відшкодування.

За викладених обставин справи підстави для задоволення позовних вимог Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України про зобовязання виконати пункту 2 обовязкових вимог від 11.04.2014 №04-03-05-15/3806 відсутні, з огляду на що суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України про зобовязання виконати вимоги відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений протягом пяти днів.

Суддя (підпис) ОСОБА_4