Рішення № 46705299, 15.01.2013, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 1227/3009/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого суддіПосохова І.С.,

при секретаріКолядінцевій П.В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

представника відповідачаАлександрова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_6 в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Сєвєродонецького міського суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № SAMDN40000012668777 від 29.03.2009 року ОСОБА_7 29.03.2009 року отримав кредит у розмірі 91032,00 грн. на термін до 28.03.2016 року, який зобовязався повернути та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно до договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, ОСОБА_7 повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно умов договору, у випадку порушення зобовязань за кредитним договором, ОСОБА_7 сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. У порушення статей 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України та умов договору, відповідач зобовязання за вказаним договором виконав частково. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором, відповідач станом на 03.11.2011 року має заборгованість 180940,34 грн., яка складається з наступного: 70359,89 грн. - заборгованість за кредитом; 52682,64 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 14565,12 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; а також 43332,69 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Представник позивача ОСОБА_3 надав суду письмові додаткові пояснення до позовних вимог, в яких зазначено, що при оформленні вказаного Договору кредитним фахівцем, що займався його оформленням, при внесенні даних в договір допущено помилку, дату підписання договору внесено як 29.03.2009 року, в результаті чого, в усіх повязаних із Договором документах дата вказана помилково 29.03.2009 року. Проте в обліковому програмному комплексі Позивачем внесено дату договору 29.03.2007 року. Допущена помилка не являється критичною, оскільки на кредитному договорі відповідач власноруч ставив саме дату 29.03.2007 року та свій підпис на кожній сторінці договору. При оформленні кредитного договору видержано основні суттєві вимоги до таких договорів: вимоги ст. 1054 та 1047 ЦК України щодо форми договору кредитний договір укладено у письмовій формі; вимоги ст. 1056-1 ЦК України у кредитному договорі вказаний розмір процентів та порядок їх сплати; вимоги ст. 11 закону України «Про захист прав споживачів» - у Кредитному договорі вказані сума кредиту, детальний розрахунок загальної вартості кредиту для споживача, дата видачі кредиту, умови дострокового повернення кредиту, відсоткова ставка за кредитом, а також один із примірників отриманий відповідачем.

Згідно п 1.1 додаткової згоди № 2 до кредитного договору № SAMDN40000012668777 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав відповідачу кредитний ліміт «торговий фіксований» у розмірі 91032,00 грн. на термін до 28.03.2016 р., на наступні цілі: 86500 грн. на придбання автомобіля; оплату за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у розмірі 34 грн.; а також у розмірі 4 498 грн. на оплату страхових платежів в строк до 28.03.2010 року. Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, винагороди, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Так, процентна ставка по кредитному ліміту відповідно до п 1.1 додаткової угоди № 2 до кредитного договору № SAMDN40000012668777 встановлена у розмірі 0,75 % в місяць на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом із розрахунку 360 днів у році, а також 0,5 % від суми виданого кредиту, комісія за резервування коштів згідно п. 31 додаткової згоди № 2 до кредитного договору № SAMDN40000012668777, та винагорода за проведення додаткового моніторингу, згідно з п. 39 даної угоди.

Відповідно до умов п. 1.2 додаткової угоди № 2 до кредитного договору № SAMDN40000012668777 періодом сплати вважається період з 01 по 20 число кожного місяця. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку щомісяця починаючи з наступного місяця в період сплати відповідач повинен надавати Банку щомісячний платіж у сумі 1957,19 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

Відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

При порушенні позичальником будь-якого зобовязання, передбаченого п. 17.2, 17.3 додаткової угоди № 2 до кредитного договору № SAMDN40000012668777, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобовязується сплатити Банку пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не менше 30 гривень за кожний день прострочки ( п. 32 додаткової угоди № 2 до кредитного договору № SAMDN40000012668777). Відповідач не виконав взяті на себе зобовязання за кредитним договором, у звязку з чим утворилась заборгованість.

Відповідач постійно порушував зобовязання за кредитним договором: а саме періодами прострочення були (згідно даних руху грошових коштів) з 01.04.2007 р. по 01.10.2008 р.; з 04.11.2008 р. по 18.02.2009 р.; з 18.02.2009 р. по 03.04.2009 р.; з 09.04.2009 року по теперішній час

Відповідач здійснював погашення кредиту в наступні періоди:

01.10.2008 p. - 1950 грн.;

04.11.2008р. - 2220 грн.

18.02.2009р. - 4000 грн.

03.04.2009 р. - 820,42 грн.

09.04.2009 р.- 2100 грн.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором Відповідач станом на 06.11.2012 року має заборгованість 261266,68 грн., яка складається з наступного: 70793,39 грн. заборгованість за кредитом; 81477,05 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 20027,04 грн. заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 88969,20 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Також, відповідно до укладеного договору № SAMDN40000012668777 від 29.03.2007 року ОСОБА_8 отримав кредит у розмірі 91032,00 грн. з кінцевим терміном повернення 28.03.2016 року. Проте строк з 29.03.2007 року по 28.03.2016 року це не строк дії договору, це строк належного виконання зобовязань за договором. Згідно з п. 9.5 кредитного договору № SAMDN40000012668777 від 29.03.2007 року договір діє до моменту належного виконання сторонами зобовязань.

Просив позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором № SAMDN40000012668777 від 29.03.2009 року у розмірі 180940,34 грн. та судовий збір у розмірі 1809,40 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обставини, викладені у позовній заяві, підтвердив, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не зявився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_9 просив суд відмовити у задоволені позову ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_7. До суду надав письмові пояснення, у яких зазначив, що позивач в якості доказу надав посвідчену копію договору № SAMDN40000012668777 від 29.03.2009 року та додаткової угоди № 2 до договору № SAMDN40000012668777 від 29.03.2009 року, в яких підписи ОСОБА_7 виконано та датовано 29.03.2007 року. Позивач не обґрунтував, чому саме дата складання договору 29.03.2009 р. та додаткової угоди № 2 відрізняється від дати його фактичного підписання їх відповідачем 29.03.2007 року. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Дата укладання договору та додаткової угоди № 2 до договору є суттєвою умовою договору. Позивачем не доведено чому та яку саме дату слід вважати моментом укладання договору та додаткової угоди № 2. Дата підписання договору його обовязковий реквізит. В тексті договору № SAMDN40000012668777 від 29.03.2009 року та додаткової угоди № 2 до договору № SAMDN40000012668777 від 29.03.2009 року вказана адреса гр. ОСОБА_7: місто Дніпропетровськ, вул. Тверська, 19/38, за якою він ніколи не був зареєстрований. Згідно з паспортом громадянина України ОСОБА_7 адресою його реєстрації з 27.01.2006 року є місто Сєвєродонецьк, вул. Федоренко, 15/15. До позову ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» не додав доказу, що ОСОБА_7 звертався до банку з заявою на отримання кредиту або заявою на придбання автомобіля в кредит. Копія заяви, яку банк надав як доказ стосується попередньої ідентифікації клієнта ОСОБА_7 по рахунку/карті № 4405351789427234 та не має ніякого відношення до наміру ОСОБА_7 отримати кредит на придбання автомобіля. ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» не надав доказів сплати гр. ОСОБА_7 або надходження від гр. ОСОБА_7 грошових коштів за автомобіль вказаний в рахунку-фактурі № 218187-376 від 30 березня 2007 року на суму 86500 грн. (рахунок-фактура дійсний до 31 березня 2007 року включно). В графі рахунку-фактури «отримання платежу» відсутній будь який запис, який засвідчує отримання постачальником автомобіля грошових коштів. ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» не надав доказів сплати банком грошових коштів за автомобіль вказаний в рахунку-фактурі № 218187-376 від 30 березня 2007 року на суму 86500 грн. (рахунок-фактура дійсний до 31 березня 2007 року включно). В графі рахунку-фактури «отримання платежу» відсутній будь який запис, який засвідчує отримання постачальником автомобіля грошових коштів. У рахунку-фактурі № 218187-376 від 30 березня 2007 року на суму 86500 грн. та акті прийняття-передачі автомобіля від 03 квітня 2007 року відображено транспортні засоби з різними ознаками та характеристиками (родовими ознаками): в акті колір автомобіля СІРИЙ, в рахунку-фактурі колір автомобіля СИНІЙ; VIN номер кузову автомобіля в акті DF06SGO51XXQBS73010890, VIN номер кузову автомобіля в рахунку-фактурі Y6D0TGF697X010890. Позивачем не додано доказів того, що це один й той самий автомобіль. Позивач не надав доказів того, що ОСОБА_7 був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, про що свідчить відсутність підпису в них гр. ОСОБА_7 За таких обставин вважає, що позивач не надав достатніх доказів та не довів у судовому засіданні обставини, на які посилається у позові.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2009 року між ПриватБанком та ОСОБА_7 був укладений договір № SAMDN40000012668777 та додаткова угода № 2 до договору № SAMDN40000012668777 від 29.03.2009 року, згідно з якими банк надав ОСОБА_7 пакет послуг щодо відкриття карткового рахунку та видав йому карту.

Згідно з п. 10 договору № SAMDN40000012668777 від 29.03.2009 року, дата відкриття рахунку 29.03.2009 року.

Згідно з п. 1.1 додаткової угоди № 2 до договору № SAMDN40000012668777 від 29.03.2009 року, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав ОСОБА_7 кредитний ліміт «торговий фіксований» у розмірі 91032,00 грн. на термін до 28.03.2016 року, на наступні цілі: 86500 грн. на придбання автомобіля; 34 грн. на оплату за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; 4498 грн. на оплату страхових платежів в строк до 28.03.2010 року.

До позову ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» не додав доказу того, що ОСОБА_7 звертався до банку з заявою на отримання кредиту або заявою на придбання автомобіля в кредит. Копія анкети-заяви на придбання автомобіля в кредит, яку банк надав як доказ звернення відповідача до банку з проханням надати йому кредит, не підписана відповідачем і з неї неможливо встановити чи дійсно ОСОБА_7 звертався з такою заявою.

Більш того, з цієї ж заяви, яку мав заповнити ОСОБА_7 власноруч, а представник банку перевірити вказані ним дані, а також з договору № SAMDN40000012668777 від 29.03.2009 року та додаткової угоди № 2 до договору № SAMDN40000012668777 від 29.03.2009 року вбачається, що ОСОБА_7 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Натомість згідно з паспортом громадянина України серії МК 839566 виданим 21 квітня 1998 року УВМ Дзержинського РВХМУУМВС України в Харківській області, ОСОБА_7 з 27.01.2006 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Копія ж іншої заяви, наданої банком в якості доказу, датована 17.11.2006 року і стосується попередньої ідентифікації клієнта ОСОБА_7 по рахунку/карті № 4405351789427234 та не має ніякого відношення до наміру ОСОБА_7 отримати кредит на придбання автомобіля.

До кредитного договору позивачем надані умови та правила надання банківських послуг, однак позивачем не надано доказів того, що відповідач ОСОБА_7 був ознайомлений з цими умовами та правилами надання банківських послуг, про що свідчить відсутність в них підпису ОСОБА_7

З договору № SAMDN40000012668777 від 29.03.2009 року та додаткової угоди № 2 до договору № SAMDN40000012668777 від 29.03.2009 року, вбачається, що підписи ОСОБА_7 виконано та датовано 29.03.2007 року. Таким чином, суд не має можливості встановити, коли саме мали виникнути зобовязання за кредитним договором.

Крім того, 19.06.2012 року судом на адресу позивача була направлена ухвала про забезпечення доказів, у якій чітко були зазначені реквізити договору, переписані з самого договору. Однак, згідно листа ПАТ КБ «Приватбанк» вих. № 30.1.0.0/2-20120717/769 від 07.09.2012 року, банк не має можливості виконати ухвалу суду, оскільки в ухвалі вказані невірні відомості щодо належності номеру договору та дати його укладання.

Даний факт також підтверджує, що позивач і сам не має можливості достовірно встановити дату підписання договору і як наслідок дату виникнення прав та обовязків сторін за кредитним договором.

Згідно з п. 6 додаткової угоди № 2 до договору № SAMDN40000012668777 від 29.03.2009 року, у забезпечення виконання ОСОБА_7 зобовязань за договором, у заставу був наданий автомобіль ОСОБА_10 заставною вартістю 86500 грн.

Згідно з рахунком-фактурою № 218187-376 від 30.03.2007 року, виписаним на ОСОБА_7, в графі рахунку-фактури «отримання платежу» відсутній будь який запис, який засвідчує отримання постачальником автомобіля грошових коштів за вказаний автомобіль.

Крім того, у рахунку-фактурі № 218187-376 від 30 березня 2007 року та акті прийняття-передачі автомобіля від 03 квітня 2007 року відображено транспортні засоби з різними ознаками та характеристиками (родовими ознаками): в акті колір автомобіля СІРИЙ, а в рахунку-фактурі колір автомобіля СИНІЙ; в рахунку-фактурі VIN номер кузову автомобіля DF06&GO51XXQBS73010890, а в акті VIN номер кузову автомобіля Y6D0TGF697X010890.

З вказаних документів неможливо встановити, який саме автомобіль був придбаний банком для ОСОБА_7 та хто і яку суму грошових коштів сплатив за автомобіль.

Пояснення представників позивача про те, що позивач має зобовязання перед банком, оскільки він же на якомусь автомобілі їздить, суд не може прийняти до уваги і вважає їх припущеннями, які не доведені в судовому засіданні, а тому не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях.

За таких обставин суд вважає, що позов заявлено не обґрунтовано, доводи, викладені позивачем у позовній заяві, не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання, не підтверджені письмовими доказами і не вважаються судом доведеними, у звязку з чим позовні вимоги ОСОБА_6 в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, 626, 629, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_6 в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості залишити без задоволення у звязку з необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ І.С. ПОСОХОВ